Характеристика методів перевірки та оцінювання знань, умінь та навичок студентів

Здійснення безперервного, комплексного контролю, де в системі поєднані види, методи, форми перевірки та оцінювання навчальних досягнень студентів є важливою дидактичною умовою організації контролю навчання. Для реалізації згаданої умови слід охарактеризувати методи перевірки та оцінювання знань, умінь та навичок студентів, оскільки системний підхід передбачає комплексне їх застосування.

Спостереження за навчальною діяльністю студентів с дуже важливим методом контролю, оскільки він дозволяє викладачеві отримати різнобічну інформацію про пізнавальні можливості студентів, про їх відношення до оволодіння знаннями. Результати спостереження не фіксуються в офіційних документах, однак вони сприяють корекції навчання студентів, роблять його більш Індивідуалізованим. Спостерігаючи за навчальною роботою студентів па - заняттях, викладач складає уявлення про те, наскільки ґрунтовно проходить їх самостійна підготовка, в якій мірі в них розвинута пізнавальна самостійність. Значну роль при цьому відіграють індивідуальні консультації, на яких, в довірливій бесіді, педагог не тільки виявляє негативні фактори, а й здійснює профілактичні заходи щодо попередження неуспішності.

У традиційній системі перевірки та оцінювання навчальних досягнень студентів усне опитування є одним з найпоширеніших методів контролю. Сутність цього методу полягає в постановці перед студентами запитань за змістом навчального матеріалу та оцінюванні їх відповідей. За своїм характером усне опитування може бути індивідуальним і фронтальним, простим і складним.

При простій контрольній бесіді студенти дають відповіді на запитання, які стосуються фактологічного, конкретного матеріалу. Таке опитування розраховане па пам'ять студентів і передує складній контрольній бесіді, яка передбачає застосування студентами мислених операцій (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення тощо), умінь встановлювати причинно-наслідкові зв'язки. У цьому випадку студенту пропонують «порівняти», «проаналізувати», "пояснити", "обґрунтувати" тощо.

Якщо студенти ґрунтовно володіють навчальним матеріалом, вміють порівнювати, узагальнювати, аналізувати факти, явища, процеси, які вивчаються,. - в подальшому доцільно запропонувати їм вирішити виробничо-технологічні ситуації. Такс опитування дозволяє не тільки виявити вміння студентів застосовувати набуті знання-на практиці, переносити їх в іншу галузь, а й добре активізує аудиторію, стимулює до творчого пошуку. При цьому можна застосувати як індивідуальну, так і групову форму навчальної роботи.

Запитання формулюються чітко і зрозуміло, поступово ускладнюється їх зміст. Інша важлива дидактична умова правильного усного опитування - надання можливості студенту повністю відповісти на запитання. Якщо він при відповіді допускає помилки чи неточності, викладач дає можливість виправити їх, інколи для цього задає додаткові запитання. Важливо пам'ятати про спосіб звертання педагога до студентів, який завжди повинен бути доброзичливим і тактовним.

Застосування усного опитування сприяє повторенню, систематизації і узагальненню вивченого раніше матеріалу. Цей метод можна використовувати для перевірки знань з будь-якого навчального предмета.

Письмовий контроль у порівнянні з усним опитуванням мас переваги в тому, що у викладача є можливість одночасно перевірити знання, уміння, та павички студентів однієї чи декількох труп.

Цей метод дозволяє більш економно використовувати навчальний час. При цьому значно легше добитися єдності вимог, індивідуалізувати їх. Крім того, письмові роботи дають можливість виявити уміння логічно, послідовно висловлювати свої думки на папері. Варто також вказати, що письмові контрольні роботи студентів дозволяють більш повно реалізувати діагностичну функцію: можна з вищою об'єктивністю оцінити результати навчання студентів, ніж при усному опитуванні.

При письмових роботах, по-перше, виховну функцію контролю знижує відсутність живого контакту викладача зі студентами, цілеспрямованих впливів на зміст навчальної праці. По-друге, успіхи, помилки чи неточності студента, зафіксовані її контрольній роботі, ніби "віддаляються" від нього па час до повідомлення результатів, що не так мобільно сприяє корекції знань, як при усному опитуванні. Зокрема, корективи в знання студентів викладач вносить опосередковано, відзначаючи в письмових роботах позитивні надбання, помилки чи неточності, які не завжди усвідомлюються студентами при самостійному аналізі. По-третє, письмовий контроль трудомісткий, він вимагає клопіткої роботи викладача як з підготовки індивідуальних завдань, так і з забезпечення самостійного їх виконання студентами.

Таким чином, письмові контрольні роботи не можуть замінити усного контролю знань, викладачеві необхідно доцільно поєднувати ці методи.

У вищих навчальних закладах графічна перевірка як метод контролю знань використовується з метою виявлення вмінь та навичок узагальнювати, класифікувати вивчений матеріал, формування просторової уяви, креслярських вмінь. Завдяки тому, що кожен студент викопує своє індивідуальне завдання, цей метод контролю сприяє розвитку пізнавальної самостійності, наполегливості, вихованню сумлінності, відповідальності у тих, хто навчається. Оцінювання графічної роботи проходить у співбесіді з викладачем, де студент захищає виконану роботу, а викладач вказує на позитивні та негативні аспекти креслень та виставляє оцінку в журнал.

Метод практичного контролю застосовують для перевірки практичної підготовки студентів. Перевірка практичних умінь та павичок здійснюється через контрольні завдання, які вимагають виконання студентами певних дій, операцій, процесів. У практичні завдання часто вводять запитання, які вимагають теоретичного обґрунтування робіт, які виконуються.

Практичний контроль знань дозволяє перевірити уміння і павички студентів виконувати певні трудові операції, здійснювати вимірювання за допомогою приладів, наладку і регулювання механізмів, улаштування тощо.

З метою підвищення об'єктивності оцінки знань, умінь та навичок, застосовується тестовий метод контролю. Саме тест є найвідомішим і науково обґрунтованим методом педагогічного вимірювання.

У педагогічній практиці при вивченні спеціальних профілюючих дисциплін, що є завершальним етапом професійної підготовки, розрізняють тести, які застосовуються для контролю та оцінювання засвоєння змісту окремої навчальної дисципліни або окремої її частини (модуля), і тести, що визначають підготовленість студентів, і є пробою па визначення кваліфікації випускника. Кваліфікаційний тест має бути, як правило, комплексним, 'тобто охоплювати вміння та знання з кількох основних навчальних дисциплін, які реалізують кваліфікаційні вимоги, визначені освітньо-кваліфікаційною характеристикою.

Тестування є однією з найбільш технологічних форм проведення автоматизованого контролю з параметрами якості, якими можна управляти. В цьому аспекті жодна з відомих форм контролю знань студентів з тестуванням порівнятися не може.

Дата добавления: 2015-07-16