Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Класифікація порушень кровопостачання.

Порушення обміну кальцію | Порушення обміну нуклеопротеїдів | КЛАСИФІКАЦІЯ НЕКРОЗУ | Наслідки некрозу | Quot;МОРФОЛОГІЯ ПОРУШЕНЬ | Захворювання Хенда — Шулер — Крісчена (A.Hand — A.Schuller — H.A.Christian); син.: гістіоцитоз X, грануломатоз ліпоїдний, Крісчена — Шюлера захворювання. | Quot;МОРФОЛОГІЯ ПОРУШЕНЬ ОБМІНУ РЕЧОВИН. | ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА | КЛАСИФІКАЦІЯ ПОРУШЕНЬ КРОВОПОСТАЧАННЯ | Розрізняють три види інфарктів залежно від зовнішнього вигляду: білий (ішемічний), червоний (геморагічний) та зміша­ний інфаркт. |


Читайте также:
  1. Quot;МОРФОЛОГІЯ ПОРУШЕНЬ
  2. Quot;МОРФОЛОГІЯ ПОРУШЕНЬ ОБМІНУ РЕЧОВИН.
  3. Визначення кадастру, класифікація
  4. Визначення первинної, додаткової, повторної і комісійній експертизі. Судово-медична класифікація смерті.
  5. Джерела права ЄС: поняття й класифікація
  6. ДІАПАЗОН і РЕГІСТРИ ГОЛОСУ. КЛАСИФІКАЦІЯ ГОЛОСІВ.
  7. ЕКОНОМІЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ ВИДАТКІВ БЮДЖЕТУ
Назва Різновидності Локалізація
Тромбоз Залежно від будови та зовнішнього вигляду: — білий тромб; — червоний тромб; — змішаний тромб. Стосовно просвіту судини: — пристінковий; — обтуруючий.     Тканини та внутрішні органи
Емболія   Залежно від напрямку руху з током крові: — ортоградна; — ретроградна; — парадоксальна. Залежно від природи ембола: -тромбоемболія; — жирова емболія; — газова емболія; — повітряна емболія; — тканинна (клітинна) емболія; — мікробна емболія: — емболія чужорідними тілами.     Тканини та внутрішні органи

Основну масу тромба становить фібрин, у переплетіннях нито­чок якого розташовуються тромбоцити, еритроцити, лейкоцити. Існує точка зору, що між білими та червоними тромбами немає жодної різниці, бо вони складаються в основному з фібрину, за винятком того, що фібрин в результаті відсутності нитчасто-кристалічної структури (у білих тромбах) не дає характерного зафарбування за методом Вейгерта (Давидовський І.В., 1961).

Білий тромб складається з тромбоцитів та лейкоцитів, утворю­ється повільно при прискореному кровотоку (найчастіше в артеріях). Фібрин має вигляд нитчастих або грубозернистих мас. У тих випадках, коли в складі тромбу дуже багато лейкоцитів говорять про так звані лейкоцитарні тромби. Такі тромби найчастіше мають інфекційне походження. При гемобластозах, коли кількість лейко­цитів у крові різко збільшується, просвіти деяких дрібних судин можуть бути повністю виповнені лейкоцитами ("лейкемічні тромби").

Червоний тромб має вигляд темночервоної маси, що пербуває в просвіті судини (найчастіше вени), може носити пристінковий або обтуруючий характер (мал.32). Складається він із сіточки фібрину, в якій розташовуються еритроцити з невеликою кількістю лейко­цитів.

У патології в людини червоний тромб завжди приєднується до вже утвореного білого тромба, хоча останній інколи має такі малі розміри, що не виявляється взагалі. Еритроцити в червоному тромбі через деякий час втрачають гемоглобін і руйнуються, а сам тромб набуває ознак білого тромбу (дисколорація тромбу).

Змішаний тромб являє собою сукупність білого та червоного тромбів. У ньому розрізняють голівку, тіло та хвіст. Голівка утворю­ється в місці формування тромбу. Як правило, це світла і найбільш ущільнена частина тромбу, до складу якої входять тромбоцити та лейкоцити. Тіло та хвіст тромбу є по суті продовженням тромбу, виникають переважно за рахунок коагуляції крові. У зв'язку з цим тіло тромбу являє собою змішаний або червоний тромб, а хвіст має структуру червоного тромбу. Наявність лейкоцитів на поверхні гірлянд із тромбоцитів у головці тромба вказує нате, що аглютинація лейкоцитів може передувати згортанню крові, тобто утворенню фібринозно-еритроцитарної маси.

Гіалінові тромби представлені однорідною, гомогенною ма­сою, що нагадує гіалін. Трапляються виключно в дрібних венах та капілярах, виповнюючи весь просвіт судин. Виникають в резуль­таті дії на організм різноманітних токсинів, бувають при опіковій хворобі, еклампсії, деяких інфекційних захворюваннях (дифтерія, скарлатина, пневмонія, сепсис).

Мал. Гіаліновий тромб в артеріолі

Стосовно просвіту судин розрізняють пристінкові та обтуруючі тромби. Пристінкові тромби трапляються в передсердях або між трабекулами у шлуночках, на клапанах серця при запаленні, в аорті та судинах великого калібру при атеросклерозі, у венах великого калібру при запаленні їх стінок. Обтуруючі тромби трапля­ються переважно в судинах дрібнішого калібру (артеріях, венах, капілярах). Вони виникають шляхом нарощування маси пристінко­вого тромбу або ж тромб від самого початку утворюється як обтуру­ючий.

Близько до обтуруючих стоять аксіальні, або плавучі, тромби, коли маса тромбу в ділянці головки фіксована зі стінкою судини, а на решті своїй (тіло, хвіст) вільно лежить у просвіті. Інколи їх фікса­ція із стінкою буває взагалі відсутня - так звані вільні тромби (І.В. Давидовський, 1961).

Ці тромби можуть поширюватися на значні відстані, захоплюючи все нові та нові відрізки венозної системи як по току крові, так і по периферичних розгалуженнях. Особливістю їх структури є те, що вони не дуже міцні, пухкі, крихкі, зі стінкою судини майже не зв'язані, в результаті чого організація їх неможлива.


Дата добавления: 2015-07-19; просмотров: 96 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Умови тромбоутворювання| Локалізація

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)