Захворювання Хенда — Шулер — Крісчена (A.Hand — A.Schuller — H.A.Christian); син.: гістіоцитоз X, грануломатоз ліпоїдний, Крісчена — Шюлера захворювання.

Інфільтрація (лат. in — розміщено всередині; лат. futrato — проціджування) — проникнення в тканини та нагромадження в них рідини, клітинних елементів або хімічних речовин.

Іхтіоз (гр. ichthys — риба) — підвищення зроговіння великих ділянок тіла або всього шкіряного покриву.

Кальциноз (обвапнування, звапніння) - відкладання вапна (вуглецевокислого кальцію) в мертвих тканинах або в тканинах з пониженою життєдіяльністю.

Квашіоркор (на мові однієї з народностей Гани — "червоний хлопчик"; син.: пелагра дитяча) — важка аліментарна дистрофія у дітей, що виникає внаслідок нестачі в продуктах харчування білків тваринного походження, характерна затримка фізичного та психіч­ного розвитку, виникнення набряків, порушення пігментації, киш­кового травлення, схудлість.

Кератогіалін (keratos — рогова речовина; hyalos — світлий, прозорий) - білок, характерний для зроговілого епітелію, попе­редник кератину та елеїдину.

Конкремент (лат. concresco, concretum — зрощуватись, ущільнюватись) — ущільнення різної форми та розмірів у порожни­нах, протоках та внутрішніх органах (камінь).

Ксеродерма (xeros — сухий; derma — шкіра) — сухість шкіри в результаті розвитку рогової дистрофії.

Ліпогранульоматоз — захворювання з групи гістіоцитозів, що характеризується утворенням у кістках, шкірі, лімфовузлах, кістко­вому мозку та внутрішніх органах окремих скупчень із макрофагів, у цитоплазмі яких містяться ліпіди; захворювання супроводжується проявами нецукрового діабету, екзофтальму, вогнищевою деструк­цією кісток.

Ліпоматоз (lipoma — пухлина з жирової тканини; osis - патологічний процес) — процес підвищеного відкладання жиру на фоні пухлиноподібного розростання сполучної тканини (на­приклад, дифузно-вузловатий ліпоматоз, або хвороба Деркума).

Ліпохроматоз (гр. lipos — жир; chroma — забарвлення) - інтенсивне забарвлення шкіри, підшкірної клітковини та кісткової тканини кератиноїдами у жовтий колір.

Меланодермія (гр. derma — шкіра) — надлишкове відкладання меланіну в шкірі.

Мелена (гр. melaina nosos — чорна хвороба) — наявність крові у калі, який набуває чорного кольору.

Метахромазія (гр. meta — перехід з одного стану в інший, chroma — колір) — зміна кольору під впливом тканинного субстрату.

Мукоїд (лат. Mucus - слиз; гр. eides - подібний) - мукопротеїди — глікозамінопротеоглікани: речовини, молекула яких складається з глікозаміногліканів та білка, що з'єднані між собою ковалентним зв'язком.

Мукоїдне набухання — стромально-судинний диспротеїноз, що характеризується нагромадженням у сполучній тканині глікозаміно­гліканів, глікопротеїдів та білків плазми крові, розвитком базофілії та метахромазії.

Ожиріння - надлишкове нагромадження жиру в організмі. Буває аліментарне, гіпоталамічне, конституційне.

Паракератоз (гр. para — павколо; keratos — рогова речовина) - форма рогової дистрофії, що характеризується повною або частковою відсутністю дернистого шару та наявністю в роговому шарі епідермісу клітин з ядрами.

Пародонтоз (гр. dus, dontos — зуб; син.: амфодонтоз, періодонтоз, піорея альвеолярна) — захворювання пародонта, що харак­теризується пошкодженням усіх його елементів, руйнуванням зубоясенного з'єднання та прогресуючим руйнуванням альвеолярних відростків, що призводить до (без лікування) випадіння зубів.

Пойкілодермія (гр. paikilos — строкатий; derma — шкіра) - дистрофічне ушкодження шкіри у вигляді полосок еритеми, телеангіоектазій, ділянок гіперпігментації, що чергуються з ділянками депігментації.

Сидерофаг (гр. phageiu — пожирати, захоплювати всередину) — фагоцит, в цитоплазмі якого наявний гемосидерин.

Трансформація (лат. transformation — перетворення) - перехід речовини з одного стану в інший;

— перехід клітини з одного виду в інший у процесі диференціації, пухлинного росту, метаплазії.

Тезаурисмози (гр. thesauros — скарбниця; син.: — хвороба накопичення) — загальна назва групи захворювань, що характеризу­ються порушенням обміну речовин з підвищенням вмісту в крові та тканинах продуктів метаболізму різноманітного походження (фукозидоз, мукополісахаридози, глікогенози та ін.).

Фібрипоїд (лат. fibra — волокно, гр. eides -- схожий) - гетерогенне за своїм складом білково-полісахаридне з'єднання, що спостерігається при фібриноїдному набуханні сполучної тканини.

Цитопатологія (гр. pathos — хвороба, logos — вчення) - розділ патології, що вивчає морфологію патологічних процесів на клітинному та субклітинному рівні.

Питання з комп'ютерної програми

Дата добавления: 2015-07-19