Процедура розгляду в Суді

Стаття 19

Держави-члени та установи Союзу в Суді представлені представниками, призначеними

для ведення кожної справи; представникові можуть допомагати радник або адвокат.

Держави, що не є державами-членами, але є учасницями Договору про Європейський

економічний простір, а також членами Наглядового органу ЄАВТ (Європейської асоціації

вільної торгівлі), зазначеного у цій Угоді, мають таке ж представництво в Суді.

Інші сторони представляють адвокати.

Лише адвокат, що має право виступати перед судом держави-члена або іншої держави, що

є членом Договору про Європейський економічний простір, можуть представляти інтереси

сторони в Суді або надавати допомогу стороні.

Таким представникам, радникам та адвокатам, коли вони виступають у Суді, надаються

права та імунітети, необхідні для незалежного виконання своїх обов’язків згідно з

умовами, встановленими в Регламенті.

Стосовно радників та адвокатів, що виступають у Суді, Суд має такі самі повноваження,

як суди загальної юрисдикції, згідно з умовами, встановленими у Регламенті.

Викладачі університетів, що є громадянами держави-члена, чиє законодавство надає їм

право виступати в суді, мають такі самі права, які надано адвокатам згідно з цією статтею.

9.5.2008 UA Офіційний вісник Європейського Союзу С 115/215

Стаття 20

Процедура в Суді складаються з двох частин: письмової та усної.

Письмова процедура складається з повідомлення сторін та установ Союзу, чиї рішення є

предметом спору, заяв, викладу справи, аргументів захисту, зауваження, відповідей на

запити, якщо такі є, разом з усіма супроводжувальними паперами та документами або їх

засвідченими копіями.

Повідомлення робить секретар у порядку та протягом строку, встановлених у Регламенті.

Усна процедура складається з виголошення доповіді, яку представляє суддя-доповідач,

слухання у Суді представників, радників, адвокатів та висновків генерального адвоката, а

також слухання свідків та експертів, якщо такі є.

Якщо Суд вважає, що справа не порушує нових питань права, Суд може, заслухавши

генерального адвоката, прийняти рішення, що справу можна вирішити без висновку

генерального адвоката.

Стаття 21

Справа у Суді порушується через письмову заяву, адресовану Секретареві. Заява повинна

містити ім’я заявника, постійну адресу та відомості про особу, яка її підписала, назву

сторони або сторін, проти яких подано заяву, предмет спору, позовні вимоги та стислий

виклад правових підстав заяви.

До заяви додається, якщо доцільно, акт, скасування якого вимагається, або, за обставин,

зазначених у статті 265 Договору про функціонування Європейського Союзу,

документальне засвідчення дати, коли від установи вимагалось діяти відповідно до

зазначеної статті. Якщо ці документи не подано із заявою, Секретар має запропонувати

зацікавленій стороні надати їх протягом розумного строку, але в такому випадку права

зацікавленої сторони не втрачають сили, навіть якщо ці документи подано після терміну

подання позову.

Стаття 22

Справа, що регулюється статтею 18 Договору Євратом, порушується в Суді шляхом

оскарження поданого Секретареві. Оскарження містить ім’я та постійну адресу заявника,

відомості про особу, яка її підписала, посилання на рішення, проти якого подано

оскарження, імена відповідачів, предмет спору, висновки та стислий виклад підстав

оскарження.

Оскарження супроводжується засвідченою копією рішення Арбітражного Комітету, що

оспорюється.

Якщо Суд відхиляє оскарження, рішення Арбітражного Комітету набуває статусу

остаточного.

Якщо Суд скасовує рішення Арбітражного Комітету, то в Арбітражному Комітеті, якщо

доцільно, можливий повторний розгляд справи за ініціативою однієї зі сторін.

Арбітражний Комітет дотримується будь-яких рішень Суду щодо питань права.

С 115/216 UA Офіційний вісник Європейського Союзу 9.5.2008

Стаття 23

У справах, що регулюються статтею 267 Договору про функціонування Європейського

Союзу, зацікавлений судовий орган держави-члена повідомляє Суду про рішення

судового органу про призупинення розгляду справи та про передачу справи до Суду. Тоді

Секретар Суду повідомляє про рішення сторонам, державам-членам та Комісії, а також

установам, органам, службам або агенціям Союзу, які ухвалили акт, законність або

тлумачення якого є предметом спору.

Протягом двох місяців від дати цього повідомлення сторони, держави-члени, Комісія та, в

разі потреби, установа, орган, служба або агенція, які ухвалили акт, законність або

тлумачення якого є предметом спору, мають право подати до Суду виклад суті справи або

письмові пояснення.

У справах, що регулюються статтею 267 Договору про функціонування Європейського

Союзу, Секретар Суду повідомляє про рішення національного судового органу, крім

держав-членів, також іншим державам, що є сторонами Угоди про Європейський

економічний простір, а також Наглядовому Комітету ЄАВТ, зазначеному в Угоді, які

мають змогу протягом двох місяців від дати повідомлення подати до Суду виклад суті

справи або письмові пояснення, якщо порушується питання про одну зі сфер застосування

цієї Угоди.

Якщо угода, що стосується певного предмету, укладена Радою та однією або декількома

державами, що не є членами Союзу, передбачає, що ці держави повинні мати право

подавати виклад суті справи або письмові пояснення, якщо судовий орган держав-членів

передає до Суду для попереднього рішення щодо питання, яке належить до сфери

застосування Угоди, про рішення національного судового органу, що містить це питання,

необхідно також повідомити зацікавленим державам, які не є членами. Протягом двох

місяців з моменту такого повідомлення ці держави можуть подати до Суду виклад суті

справи або письмові пояснення.

Стаття 23а ( ∗ )

Регламент може передбачати прискорену процедуру, а для запиту щодо отримання

попереднього рішення, пов’язаного з простором свободи, безпеки та правосуддя, -

термінову процедуру.

Ці процедури можуть передбачати, щодо подання викладу суті справи або письмових

пояснень, більш короткий термін, ніж передбачений статтею 23, а як відступ від частини 4

статті 20, щодо справи, яка має бути вирішена без висновку Генерального адвоката.

Крім того, термінова процедура може передбачати обмеження кількості сторін та інших

зацікавлених осіб, зазначених у статті 23, уповноважених подавати виклад суті справи або

письмові пояснення, а у випадках надзвичайної терміновості, - проведення процедури без

письмового етапу.

(∗) Стаття, внесена Рішенням 2008/79/ЄС, Євратом (ОВ L 24, 29.1.2008 р., С. 42).

9.5.2008 UA Офіційний вісник Європейського Союзу С 115/217

Стаття 24

Суд може вимагати від сторін подання всіх документів та надання всієї інформації, яку

Суд вважає необхідною. Про будь-яку відмову складається формальний акт.

Суд може також вимагати від держав-членів та установ, органів, служб та агенцій, що не є

сторонами у цій справі, надання всієї інформації, яку Суд вважає необхідною для розгляду

справи.

Стаття 25

Суд може у будь-який час доручити будь-якій особі, органу, органу влади, комітетові або

іншій організації, за його вибором, надати експертний висновок.

Стаття 26

Свідки можуть заслуховуватися відповідно до умов, встановлених у Регламенті.

Стаття 27

Стосовно свідків, що не з’явилися на судове засідання, Суд має такі самі повноваження,

які зазвичай мають судові органи, та може накладати штрафні санкції згідно з умовами,

встановленими в Регламенті.

Стаття 28

Свідки та експерти можуть заслуховуватися під присягою, що складена у формі,

встановленою у Регламенті, та у спосіб, встановлений законодавством країни,

громадянином якої є свідок або експерт.

Стаття 29

Суд може наказати, щоб свідка або експерта заслухав судовий орган за місцем його

постійного проживання.

Наказ надсилається до виконання компетентному судовому органові згідно з умовами,

встановленими у Регламенті. Документи, оформлені згідно з судовим дорученням,

повертаються до Суду згідно з тими самими умовами.

В разі потреби, Суд сплачує витрати без шкоди праву покласти їх на сторони, якщо це

доцільно.

Стаття 30

Держава-член розглядає будь-яке порушення присяги з боку свідка або експерта як злочин

скоєний в одному з її судів, що має юрисдикцію у цивільних справах. На вимогу Суду

зацікавлена держава-член притягає злочинця до відповідальності у своєму суді

відповідної юрисдикції.

С 115/218 UA Офіційний вісник Європейського Союзу 9.5.2008

Стаття 31

Слухання в Суді проводяться прилюдно, якщо Суд, за власною ініціативою або за

поданням сторін, не вирішить інакше зважаючи на вагомі підстави.

Стаття 32

Під час слухань Суд може опитувати експертів, свідків та власне сторони. Проте, сторони

можуть звертатися до Суду лише через своїх представників.

Стаття 33

На кожному засідання ведеться протокол який підписує Голова та Секретар.

Стаття 34

Порядок розгляду справ встановлює Голова.

Стаття 35

Наради Суду проводяться таємно та не підлягають розголошенню.

Стаття 36

У рішеннях формулюються підстави їхнього ухвалення. Рішення містять імена суддів, що

взяли участь у нарадах.

Стаття 37

Рішення підписують Голова та Секретар. Рішення зачитуються на відкритому судовому

засіданні.

Стаття 38

Суд виносить рішення щодо судових витрат.

Стаття 39

Голова Суду може за спрощеною процедурою, що в разі потреби може відступати від

правил, які містяться в цьому Статуті та які мають бути встановлені у Регламенті,

виносити рішення щодо заяв про призупинення виконання, як зазначено в статті 278

Договору про функціонування Європейського Союзу та статті 157 Договору Євратом, або

призначати тимчасові заходи відповідно до статті 279 Договору про функціонування

Європейського Союзу, або призупинити виконавче провадження відповідно до частини 4

статті 299 Договору про функціонування Європейського Союзу або частини 3 статті 164

Договору Євратом.

9.5.2008 UA Офіційний вісник Європейського Союзу С 115/219

Якщо Голова не може брати участь у судовому засіданні, його заміщує інший суддя згідно

з умовами, встановленими у Регламенті.

Рішення Голови або судді, що __________його заміщує, є попереднім та в жодному разі не повинно

шкодити рішенню Суду по суті справи.

Стаття 40

Держави-члени та установи Союзу можуть вступати у справи, що перебувають на розгляді

Суду.

Таке саме право надається органам, службам та агенціям Союзу, а також будь-якій особі,

що доводить зацікавленість у результатах розгляду будь-якої справи, поданої на розгляд

Суду. Фізичні або юридичні особи не вступають у справи між державами-членами, між

установами Союзу, або між державами-членами та установами Союзу.

Без шкоди частині 2, держави, що не є державами-членами, але є сторонами Угоди про

Європейський економічний простір, а також Наглядовий Комітет ЄАВТ, зазначений в

Угоді, можуть вступати у справи, що перебувають на розгляді Суду, якщо порушується

питання про одну зі сфер застосування цієї Угоди.

Заява про вступ у справу обмежується підтримкою позовних вимог однієї зі сторін.

Стаття 41

Якщо відповідач, якого належним чином викликано до суду, не подає письмових пояснень

на свій захист, проти нього ухвалюється рішення. Рішення можна оскаржити протягом

одного місяця після повідомлення про нього. Із факту оскарження не випливає, що

виконання рішення призупиняється, якщо Суд не вирішить інакше.

Стаття 42

Держави-члени, установи, органи, служби та агенції Союзу, а також будь-які інші фізичні

або юридичні особи можуть, у випадках та за умов, які мають бути визначені в

Регламенті, вступити у справу третьою стороною, щоб оскаржити рішення, ухвалене без

їхнього заслуховування, якщо це рішення шкодить їхнім правам.

Стаття 43

Якщо значення або сфера застосування рішення викликає сумніви, Суд надає його

тлумачення за зверненням будь-якої сторони або установи Союзу, що доведе свою

зацікавленість у ньому.

С 115/220 UA Офіційний вісник Європейського Союзу 9.5.2008

Стаття 44

Заяву про перегляд рішення можна подавати до Суду лише якщо виявлено факт такого

характеру, який може бути вирішальним чинником, і що був невідомий Судові та стороні,

що вимагає перегляду, на момент прийняття рішення.

Перегляд справи починається за рішенням Суду, що чітко встановлює існування нового

факту, визнає, що його характер є таким, що дає підстави відкрити справу для перегляду

та оголошує заяву прийнятною на цій підставі.

Заяви про перегляд не можуть подаватися по закінченню 10 років від дати, коли рішення

ухвалено.

Стаття 45

Регламентом встановлюються окремі строки з урахуванням віддаленості.

Закінчення строку не може шкодити будь-яким правам, якщо зацікавлена сторона доведе

існування непередбачуваних або форс-мажорних обставин.

Стаття 46

Провадження проти Союзу стосовно питань, що випливають з позадоговірних

зобов’язань, втрачають позовну давність через п’ять років від дати події, яка їх

спричинила. Строк позовної давності переривається, якщо в Суді відкрито провадження

або якщо перед таким провадженням сторона, якій завдано шкоди, подає заяву до

відповідної установи Союзу. В останньому випадку провадження повинно бути відкрите

протягом двох місяців, передбачених у статті 263 Договору про функціонування

Європейського Союзу; якщо доцільно, застосовуються положення частини 2 статті 265

Договору про функціонування Європейського Союзу.

Ця стаття також застосовується до проваджень проти Європейського центрального банку

стосовно позадоговірних зобов’язань.

РОЗДІЛ ІV

Дата добавления: 2015-07-19