Будова гранати

Граната складається з корпуса, рукоятки, розривного заряду й запалу (рис. 2.50).

Рис. 2.50. Будова ручної протитанкової кумулятивної гранати РКГ-3Е:

1 – корпус; 2 – розривний заряд; 3 –запал; 4 – рукоятка

Корпус гранати циліндричний, призначений для розміщення розривного заряду й запалу.

Корпус має: знизу – дно; всередині – кумулятивну лійку; згори – кришку з трубкою для запалу. Верхня частина кришки закінчується різьбленням для накручування рукоятки (рис. 2.51).

Зовні на корпус гранати наносяться правила метання й маркування.

Рис. 2.51. Корпус гранати (в розрізі):

1 – оболонка; 2 – кумулятивна воронка; 3 – дно; 4 – кришка;

5 – трубка; 6 – різьба; 7 – основний заряд; 8 – додатковий заряд;

9 – картонна прокладка; 10 – кумулятивна виїмка

Рукоятка призначена для зручності метання гранати й приведення в дію ударного механізму.

Вона складається з корпуса, рухливої муфти з пружиною, відкидної планки, відкидного ковпака з планкою й запобіжною чекою з кільцем.

У рукоятці містяться ударний механізм, стабілізатор і запобіжний пристрій (рис. 2.52).

Рис. 2.52. Рукоятка:

1 – рухома муфта; 2 – корпус; 3 – відкидний

ковпак з планкою; 4 – відкидна планка; 5 – кільце

Ударний механізм призначений для запалювання капсуля-запальника запалу.

Стабілізатор призначений для надання гранаті спрямованого польоту дном корпуса вперед.

Запобіжний пристрій вміщує чотири запобіжники, які убезпечують у під час поводження з гранатою та під час її польоту.

Перший запобіжник – запобіжна чека, поєднує рухому муфту з відкидною планкою i убезпечує під час поводження з гранатою. Його вимикають перед киданням гранати.

Другий запобіжник – убезпечує гранату в разі випадкового падіння, якщо запобіжна чека висмикнута. Він складається з планки, відкидного ковпака з кулькою, рухомої муфти та її пружини. Запобіжник вимикається в момент метання гранати.

Третій запобіжник – убезпечує гранати після метання (другий запобіжник спрацював) при випадковому ударі в перешкоду, яка розміщена ближче ніж 1 м від того, хто кидає. Він складається зі стрижня з ковпачком i пружини, рухомої центральної трубки, ніпеля i двох кульок. Запобіжник вимикається стабілізатором після його розкриття під час польоту гранати.

Четвертий запобіжник – контрзапобіжна пружина. Вона убезпечує гранату в польоті, удержуючи інерційний тягарець від переміщення вперед.

Розривний заряд призначений для пробиття броні (бетону) і руйнування міцних перешкод.

Для утворення під час вибуху вузького струменя газів високої густини (кілька тисяч атмосфер) і направлення його на броню заряд у передній частині має лійкоподібну кумулятивну виїмку*. Крім того, між дном корпуса й кумулятивною лійкою є вільний простір (без вибухової речовини), який забезпечує найбільший ефект бронепробивності гранати. Розривний заряд складається з основного й додаткового зарядів, між якими міститься картонна прокладка.

Запал миттєвої дії призначений для вибуху розривного заряду гранати. Він складається з гільзи й втулки. У втулці поміщений капсуль-детонатор, а в гільзі – додатковий детонатор (рис. 2.53).

Рис. 2.53. Запал (у розрізі):

1 – гільза; 2 – втулка; 3 – капсуль-детонатор; 4 – додатковий детонатор

Кумулятивними снарядами (гранатами) броня пробивається енергією порохових газів розривного заряду, який вибухає, натрапляючи на ціль.

У розривному заряді гранат (снарядів) кумулятивної дії є лійкоподібна виїмка, повернена розширенням у бік головної частини гранати (снаряда). У цю виїмку завжди ставиться металева лійка, яка підсилює бронебійний ефект.

Завдяки лійкоподібній формі заряду напрямок руху газів під час вибуху поширюється перпендикулярно до стінок виїмки, викривляється; зустрічаючись із середньою частиною струменя, гази утворюють вузький, високої густини (кілька тисяч атмосфер) пучок (кумулятивний струмінь). Найвужча частина цього струменя називається фокусом кумуляції.

У цій частині збирається (кумулюється) найбільша енергія, здатна пробити броню танків (рис. 2.54).

Рис. 2.54. Кумулятивний ефект:

1 – запал; 2 – бойовий заряд; 3 – металева лійка; 4 – гази; 5 – фокус кумуляції (найвужча частина кумулятивного струменя)

Робота частин і механізмів гранати

Перед метанням гранати. Дістати гранату з сумки, відкрутити рукоятку, вставити в трубку корпуса запал і вкрутити до відмови рукоятку.

Під час метання гранати. Граната для метання береться за рукоятку в руку, запобіжна чека висмикується й граната кидається в ціль.

Під час потрапляння в ціль (натрапляння на перешкоду). У момент удару гранати дном корпуса або бічною частиною в ціль (перешкоду) ударник під дією бойової пружини різко просувається вперед, наколює капсуль-детонатор запалу, він запалюється й викликає миттєвий вибух гранати (рис. 2.55).

Рис. 2.55. Граната під час польоту:

1 – пружина стабілізатора; 2 – рухома трубка; 3 – дротові пір’я;

4 – матер’яний конус; 5 – відкидний ковпак з планкою;

6 – пружина ковпака

Завдяки кумулятивній лійці створюється кумулятивний струмінь, що пошкоджує броню бойової машини супротивника.

Заборонено!!! Розбирати рукоятку, торкатися гранати, яка не розірвалася.

Питання для самоконтролю

1. Призначення та бойові властивості автомата АК-74.

2. Назвіть основні частини та механізми автомата, їх призначення.

3. На чому базується автоматична дія автомата?

4. Призначення та бойові властивості пістолета Макарова.

5. Назвіть основні частини та механізми пістолета, їх призначення.

6. На чому ґрунтується робота автоматики пістолета?

7. Призначення та бойові властивості ручного протитанкового гранатомета РПГ-7.

8. Назвіть основні частини і механізми гранатомета, їх призначення.

9. Призначення, бойові властивості та будова ручних осколкових гранат.

10. Як поділяються гранати залежно від відстані розльоту осколків?

11. Як поділяються гранати за принципом дії механізму гранати?

12. Призначення та будова запалу до ручних осколкових гранат УЗГРМ.

13. Яких заходів безпеки потрібно додержуватися під час поводження з ручними гранатами?

14. Призначення, бойові властивості та будова ручної протитанкової гранати РПГ-3 (РКГ-3Е).

15. Принцип дії ручної протитанкової гранати.

РОЗДІЛ 3. ПРИЙОМИ ТА ПРАВИЛА СТРІЛЬБИ ЗІ СТРІЛЕЦЬКОЇ ЗБРОЇ

3.1. Прийоми та правила стрільби з автомата Калашникова АК-74

3.1.1. Прийоми та способи стрільби з автомата

Стрільба з автомата може вестися з різних положень і з будь-якого місця, звідки видно ціль або ділянку місцевості, на якій очікується поява супротивника.

При веденні вогню з місця в пішому порядку автоматник приймає положення для стрільби стоячи, з коліна й лежачи (залежно від умов місцевості й вогню супротивника). У русі автоматник може вести вогонь на ходу та з короткої зупинки.

Рухаючись на БТР, БМП, в автомобілі, танку й на десантних переправних засобах автоматник для ведення вогню займає зручне для нього положення, дотримуючись заходів безпеки.

Для стрільби з автомата необхідно вибирати таке місце, яке забезпечує найкращий огляд й обстріл, укриває автоматника (кулеметника) від спостереження й вогню супротивника та дозволяє зручно виконувати прийоми стрільби.

Залежно від обстановки місце для стрільби вибирається в траншеї, окопі, вирві від снарядів, канаві, за каменем, корчем тощо. У населеному пункті місце для стрільби може бути обране у вікні будинку, на горищі, у фундаменті будови тощо.

Не слід вибирати місце для стрільби поблизу окремих місцевих предметів, які виділяються, а також на гребенях висот.

Залежно від обстановки й характеру місцевості автоматник під час бою пересувається бігом, прискореним кроком і перебіжками або переповзанням. Перед початком пересування автомат ставиться на запобіжник.

Для успішного виконання вогневих завдань автоматник повинен досконало володіти прийомами стрільби з автомата.

Залежно від фізичних особливостей автоматника дозволяється вести стрільбу з лівого плеча, прицілюватися з обома відкритими очима й т.п.

Стрільба з автомата складається з:

- приготування до стрільби (прийняти положення й зарядити зброю);

- здійснення стрільби (пострілу) (установлення прицільних пристроїв, переведення стрільби на потрібний вид вогню, прикладення, прицілювання, спуск курка й утримання зброї під час стрільби);

- припинення стрільби (відпускання спускового гачка й розрядження зброї).

Приготування до стрільби

Автоматник готується до стрільби за командою або самостійно.

На навчальних заняттях команда для приготування до стрільби може подаватися роздільно, наприклад: “На рубіж відкриття вогню кроком – руш”, – і потім, – “Заряджай”. Якщо потрібно, перед командою “Заряджай” указується положення для стрільби, наприклад: “Лежачи заряджай”.

Приготування до стрільби включає прийняття положення для стрільби й заряджання зброї.

Кожен автоматник, керуючись загальними правилами виконання прийомів стрільби й з огляду на свої індивідуальні особливості, повинен виробити й застосовувати найбільш вигідне та стійке положення для стрільби.

Так, наприклад,для того щоб прийняти положення для стрільби лежачи, необхідно: автомат у положенні “на ремінь”, подати праву руку по ременю трохи вгору і, знімаючи автомат з плеча, підхопити його лівою рукою за спускову скобу і ствольну коробку, потім взяти автомат правою рукою за ствольну накладку і цівку дульною частиною вперед. Одночасно з цим зробити повний крок правою ногою вперед і трохи вправо. Нахилившись уперед, опуститися на ліве коліно і поставити ліву руку на землю перед собою, пальцями вправо (рис. 3.1, а); потім, опираючись послідовно на бедро лівої ноги і передпліччя лівої руки, лягти на лівий бік і швидко повернутися на живіт, розкинувши ноги злегка в боки носками назовні; автомат при цьому покласти цівкою на долоню лівої руки (рис. 3.1, б).

Для заряджання автомата необхідно:

- приєднати до автомата споряджений магазин, якщо він не був раніше приєднаний;

- зняти автомат із запобіжника;

- перевести стрільбу на потрібний вид вогню (середнє положення – автоматичний, нижнє – поодинокий вогонь);

- енергійно відвести затворну раму назад до упору й відпустити її;

- поставити автомат на запобіжник, якщо не буде потрібне негайне відкриття вогню або не надійшла команда “Вогонь” і перевести праву руку на пістолетну рукоятку.

Рис. 3.1. Порядок прийняття положення для стрільби лежачи

з автомата: а – автоматник опирається на ліве коліно і ліву руку;

б – автомат утримується лівою рукою за цівку

Якщо перед заряджанням зброї магазин не був споряджений патронами або патрони були витрачені під час стрільби, то необхідно спорядити магазин. Нормативи спорядження магазина наведено в табл. 3.1.

Таблиця 3.1

Дата добавления: 2015-11-14