Будова гранат. Порядок зарядження гранатомета

Для стрільби з гранатомета використовуються постріли ПГ-7в (ПГ-7вм) (рис. 2.33). Частини, з яких складається постріл, зображені на рис. 2.34.

а

б

Рис. 2.33. Загальний вигляд пострілу для гранатомета:

а – постріл (граната з пороховим зарядом); б – граната в польоті

Рис. 2.34. Основні частини пострілу для гранатомета:

1 – головна частина; 2 – головна частина зривника; 3 – донна частина зривника; 4 – реактивний двигун; 5 – пороховий заряд

Головна частина – корпус, обтікач, конус, що проводить електричний струм, ізоляційна втулка, ізоляційне кільце, втулка заряду, воронка, провідник і розривний заряд, зривник, який призначений для забезпечення вибуху гранати під час зустрічі з ціллю, і складається з головної і донної частин.

Реактивний двигун призначений для збільшення швидкості польоту гранати та складається з труби, соплового блока, фіксатора з шайбою, упора, діафрагми і дна; стабілізатор розміщений в пороховому заряді, який забезпечує стійкість польоту гранати та складається з хрестовини, чотирьох пер, що вільно рухаються на осях, цоколя та турбінки.

Пороховий заряд призначений для надання гранаті початкової швидкості. Поєднаний зі стабілізатором і складається зі стрічкового нітрогліцеринового пороху. Розміщений у гільзі з патронного паперу. Пороховий заряд розміщений у паперовому пеналі для запобігання потраплянню вологи і механічним пошкодженням під час зберігання і транспортування.

Дата добавления: 2015-11-14