Ручний протитанковий гранатомет РПГ-7

Ручний протитанковий гранатомет РПГ-7 (рис. 2.27) багаторазового використання з реактивним протитанковим пострілом ПГ-7 належить до „довгожителів” (на озброєння надійшов у 1961 році для заміни РПГ-2, який був прийнятий на озброєння після Великої Вітчизняної війни). З середини 60-х років випускалася модифікація РПГ-7в з коректованими кутами прицілювання. Сам гранатомет був розроблений під керівництвом В.В. Дегтярьова на Ковровському заводі ім. В.О. Дегтярьова. Постріл до гранатомета ПГ-7 був розроблений НПО „Базальт”.

Рис. 2.27. Загальний вигляд ручного протитанкового гранатомета

а – РПГ; б – РПГ-7

Ручний протитанковий гранатомет РПГ-7 став найрозповсюдженішим у світі; перебуває на озброєнні в 41 країні світу; в Єгипті, Іраку, Пакистані запущений у виробництво. КНР випускає копію РПГ-7 під назвою Тип 69, оснащену сошками. Захист від гранати ПГ-7 став базовою вимогою до бронетанкової техніки важкого класу.

Крім пострілів ПГ-7в, до РПГ-7 були зараховані постріли
ПГ-7вм, ПГ-7вл. У 1985 році був створений постріл ПГ-7вр (калібр бойової частини 105 мм, відстань стрільби до 200 м) з тандемною бойовою частиною, а для стрільби був створений модернізований гранатомет РПГ-7в1 з новим стволом і складаною сошкою. Для поширення бойових можливостей гранатомета на ГНПП "Базальт" був розроблений термобаричний реактивний постріл ТБГ-7в ("Танин") з вагою заряду 1,8 кг і прицільною відстанню стрільби 150 м. За ефективністю фугасної дії ТБГ-7в1 прирівнюється до звичайної 120-міліметрової артилерійської міни. Його особливістю є можливість "проламувати" порівняно тонку броню і легкі перешкоди (утворення отвору діаметром 150-180 мм або пролому розміром 200 на 500 мм), утворення додаткової кількості дрібних осколків з радіусом гарантованого ураження живої сили близько 10 м. Для боротьби з живою силою створено постріл ОГ-7в з каліберною гранатою без реактивного двигуна. Відстань стрільби гранатою ОГ-7в – до 300 м, ця точність достатня для ураження окремої вогневої точки в приміщенні, амбразури вогневої споруди тощо.

2.3.1. Призначення, бойові властивості, загальна будова та принцип дії гранатомета

40-міліметровий ручний протитанковий гранатомет РПГ-7 призначе­ний для боротьби з танками, самохідними артилерійськими установками та іншими броньованими засобами противника. Гранатомет, також, можна використовувати для ураження живої сили противника, що перебуває в легких укриттях і спорудах міського типу.

Стрільба з гранатомета ведеться пострілами ПГ-7В та
ПГ-7ВМ з надкаліберною протитанковою гранатою кумулятивної дії. Граната має бронепробивну дію, яка дає можливість боротьби з сучасними танками і самохідними артилерійськими установками. Постріл ПГ-7ВМ дещо легший за постріл ПГ-7В і має більшу пробивну силу, купчастість бою і стійкість проти вітру.

Найбільш ефективна відстань стрільби з гранатомета по танках, САУ та інших цілях, які мають висоту 2 м і більше на відстані прямого пострілу, що для пострілу ПГ-7В дорівнює
330 м, ПГ-7ВМ – 310 м.

Тактико-технічні характеристики гранатомета РПГ-7 наведені у табл. 2.6.

Таблиця 2.6

Тактико-технічні характеристики гранатомета РПГ-7

Тактико-технічні характеристики	РПГ-7
Прицільна відстань, м
Бойова швидкострільність, пострілів за хвилину	4-6
Початкова швидкість гранати, м/с
Вага гранатомета, кг	6,3
Вага пострілу ПГ –7 в, кг	2,2
Калібр, мм: - гранатомета - пострілу
Здатність пробити броню завтовшки, мм	До 400
Вага прицілу, кг	0,5
Збільшення прицілу, кратність	2,7
Поле зору прицілу, град.	1,3
Діаметр вихідної зіниці, мм	4,5
Розподільна можливість, пострілів	Не більше ніж 28
Вага комплекту прицілу, кг	0,95

Основні частини і механізми гранатомета

Гранатомет складається з таких основних частин і механізмів (рис. 2.28):

- ствола з механічним (відкритим) прицілом;

- ударно-спускового механізму з запобіжником;

- бойкового механізму;

- оптичного прицілу.

У гранатомета РПГ-7Д, крім того, є механізм блокування, а в гранатомета з нічним прицілом – основа механізму світлоблокування.

Рис. 2.28. Основні частини і механізми гранатомета:

1 – ствол; 2 – ударно-спусковий механізм; 3 – бойковий механізм;

4 – оптичний приціл

У комплект гранатомета входять запасні частини, інструмент та приладдя. Постріл до гранатомета складається з протитанкової гранати та порохового заряду.

Робота основних частин і механізмів гранатомета

Під час пострілу з гранатомета від удару по бойку в капсулі-запалювачі гранати запалюється пороховий заряд. Гази, що утворилися внаслідок горіння порохового заряду, надають гранаті обертального руху (за допомогою турбінки) та викидають її з каналу ствола зі швидкістю при стрільбі пострілом ПГ-7В – 120 м/с, ПГ-7ВМ – 140 м/с.

Після вильоту гранати з каналу ствола відкриваються пір’я стабілізатора, відбувається зведення запальника (детонатора) на відстані, яка забезпечує безпеку стрільця, запалюється пороховий заряд реактивного двигуна.

Під час горіння порохового заряду реактивного двигуна, внаслідок витоку порохових газів через соплові отвори, утворюється реактивна сила і швидкість польоту гранати збільшується, досягаючи в кінці повного згорання заряду 300 м/с. Далі граната летить за інерцією. Під час зустрічі гранати з перепоною (ціллю) п’єзоелемент запальника (детонатора) стискується, у результаті чого виробляється електричний струм, під дією якого вибухає електродетонатор запальника, а потім розривний заряд гранати. Під час вибуху гранати утворюється кумулятивний (зосереджений, направлений) струмінь, який пробиває броню (перепону), уражає противника, руйнує озброєння та обладнання, а також запалює паливо.

Під час пострілу гранатомет відбою не має. Це забезпечується витіканням порохових газів назад через сопло та розтруб патрубка ствола. Утворена внаслідок цього сила, направлена наперед, урівноважує силу відбою, а дія порохових газів на передню стінку розширення труби (зарядної комори) викликає певний рух гранатомета вперед (викат), для стрільця майже не помітний.

Призначення та будова основних частин і механізмів гранатомета

Ствол гранатомета призначений для направлення польоту гранати і відведення порохових газів під час пострілу. Канал ствола гладкий, відкритий з обох кінців. Діаметр каналу ствола називається калібром. Він дорівнює 40 мм.

Ствол гранатомета складається з труби і патрубка.
У гранатомета РПГ-7 труба і патрубок з'єднані між собою за допомогою різьби. Для запобігання самовільного відгвинчування патрубок приварений до труби.

У гранатомета РПГ-7Д труба і патрубок з'єднуються за допомогою секторних виступів патрубка та виїмок труби, що відповідають їм, і фіксуються в зібраному вигляді засувом. Для запобігання прориву порохових газів у кільцевій проточці труби розміщений обтюратор. Труба в казенній частині має розширення, що утворює зарядну камеру.

Патрубок має в передній частині сопло, у задній частині – розтруб, який закінчується тареллю, що охороняє казенну частину ствола від засмічення землею, піском та іншими предметами під час випадкового втикання гранатомета в ґрунт.

На стволі є: на дульній частині – виріз для фіксатора гранати; зверху – основи (виступи) для кріплення мушки і прицільної планки; знизу – вушка для приєднання ударно-спускового механізму, основа бойкового механізму з гніздом для бойкового механізму і виступом для кріплення ударно-спускового механізму, тонкостінний виступ для кріплення рукоятки ствола, що полегшує утримання гранатомета під час стрільби; ліворуч – планка з виступами для кріплення оптичного (нічного) прицілу; праворуч – дві антабки для кріплення ременя з чохлами і плечовим ременем.

У гранатомета РПГ-7Д на трубі є виступи з пазами, а на патрубку – стояк з фіксатором і пружиною для кріплення патрубка на трубі; вушка для кріплення корпуса (кожуха) механізму блокування.

На стволі гранатомета закріплені хомутиками дерев'яні накладки, які уберігають гранатометника від опіку під час стрільби. Хомутики стягуються гвинтами.

Ударно-спусковий механізм призначений для спускання курка з бойового зводу, здійснення удару по бойку і для встановлення гранатомета на запобіжник. Складається з корпуса, курка, запобіжника, спускового гачка, шептала і стрижня з бойовою пружиною (рис. 2.29).

Рис. 2.29. Ударно-спусковий механізм:

1 – корпус; 2 – шептало; 3 – стрижень;

4 – курок; 5 – бойова пружина;

6 – запобіжник; 7 – спусковий гачок

Корпус має кришку, запобіжну скобу, вікно для спускового гачка, паз для шептала, гніздо для бойової пружини з пазом для вибивала, гніздо для стопора запобіжника і його пружини, виріз для курка і виріз для з'єднання корпуса ударно-спускового механізму зі стволом. Окрім цього, у корпусі є отвір для чеки, отвір для осі спускового гачка, нарізний отвір для осі курка, отвір для запобіжника, чотири наскрізні нарізні отвори для гвинтів кришки і нарізний отвір для гвинта шептала. Корпус закінчується пластиною, що із прикріпленими до неї двома пластмасовими щоками утворює рукоятку.

Курок призначений для вдаряння по бойку. Він має спицю з насічкою для встановлення курка на бойовий звід, два виступи (бойовий і запобіжний) для зчеплення із шепталом і отвір для осі курка.

Запобіжник призначений для запирання спускового гачка, що усуває можливість випадкового пострілу. Він має бортик і два гнізда, у які, залежно від положення запобіжника, входить стопор, що підгортається пружиною. Щоб поставити гранатомет на запобіжник, треба натиснути на запобіжник з лівого боку так, щоб червона кільцева смужка була втоплена до рівня кришки корпуса. Щоб зняти гранатомет із запобіжника, треба натиснути на запобіжник з правого боку й утопити його.

Спусковий гачок призначений для спускання курка з бойового зводу. Спусковий гачок має верхній зуб для виведення шептала із зчеплення з бойовим виступом курка, отвір для осі, хвіст для натискання пальцем під час здійснення пострілу і нижній зуб для упору в бортик запобіжника під час установлення гранатомета на запобіжник.

Шептало призначене для утримання курка на бойовому зводі. Шептало являє собою пластинчасту пружину, на передньому кінці якої є зуб для зчеплення з бойовим (запобіжним) виступом курка. У хвостовій частині шептала є отвір для кріплення шептала гвинтом до корпуса ударно-спускового механізму.

Стрижень з бойовою пружиною призначений для надання курку обертального руху, необхідного для завдання удару по бойку. Стрижень має головку з напрямними плечиками і двома виступами (малим і великим) та отвір для вибивача.

Механізм блокування гранатомета РПГ-7Д разом з ударно-спусковим механізмом усуває можливість здійснення пострілу при недокрученому стволі.

Стрижень патрубка. У гранатометів раннього випуску механізм блокування тросовий. Він складається з корпуса, движка, засува, важеля, осей засува і движка, трубки і троса. У гранатометів останнього випуску механізм блокування стрижневий. Він складається з кожуха, стрижня із заслінкою, пружини, важеля й осі.

Бойковий механізм призначений для розбивання капсуля-запалювача гранати. Він міститься в гнізді основи бойкового механізму і складається з бойка, пружини бойка, опорної втулки і ніпеля (рис. 2.30).

Оптичний приціл є основним прицілом гранатомета. Збільшення прицілу 2,7^х, поле зору 13. Оптичний приціл складається з корпуса з кронштейном, оптичної системи, механізму вивірння прицілу, пристрою освітлення сітки під час стрільби в нічних умовах, пристрою для ока і налобника (рис. 2.31).

Рис. 2.30. Бойковий механізм: Рис. 2.31. Оптичний приціл

1 – бойок; 2 – пружина бойка;

3 – опорна втулка; 4 – ніпель

Корпус призначений для з'єднання всіх частин прицілу, має кронштейн для кріплення прицілу на гранатометі. На кронштейні є затискний гвинт, ручка зі стопором для повороту затискного гвинта і засува для кріплення ручки на затискному гвинті.

Оптична система складається з об'єктива для одержання зображення об'єкта, за яким спостерігають; призми для повного обертання зображення; сітки для прицілювання, окуляра для розглядання зображення об'єкта, за яким спостерігають; захисних скелець об'єктива і сітки для запобігання прицілу від потрапляння вологи і пилу. Для того, щоб запобігти забрудненню й ушкодженню захисного скла об'єктива, на виступ об'єктива надівається ковпачок, прикріплений до корпуса прицілу за допомогою ременя. На оправі окуляра за допомогою хомутика закріплений гумовий пристрій для ока. На сітці прицілу нанесена шкала прицілу (горизонтальні лінії), шкала бічних виправлень (вертикальні лінії) і далекомірна шкала (суцільна горизонтальна і крива пунктирна лінії), поділки (лінії) шкали прицілу позначені ліворуч цифрами 2, 3, 4, 5, що відповіда­ють відстані стрільби в сотнях метрів (200, 300, 400, 500 м).

Поділки (лінії) шкали бічних виправлень позначені знизу (праворуч і ліворуч від центральної лінії) цифрами 1, 2, 3, 4, 5. Відстань між двома вертикальними лініями відповідає десятитисячним (0-10). За шкалою бічних виправлень можна вводити бічні виправлення праворуч і ліворуч до 0-50. Лінія шкали прицілу, що відповідає дальності 300 м, і центральна лінія шкали бічних виправлень зроблені подвійними для полегшення вибору необхідних поділок під час прицілювання. Центральна лінія продовжена нижче від шкали прицілу для виявлення бічного нахилу гранатомета. Далекомірна шкала розрахована на висоту цілі 2,7 м. Це значення висоти цілі позначено знизу горизонтальною лінією. Над верхньою пунктирною лінією нанесена шкала з поділками, відстань між якими відповідає зміні відстані до цілі на 100 м. Цифри шкали 2, 4, 6, 8, 10 відповідають відстаням 200, 400, 600, 800, 1000 м. Над шкалою прицілу нанесений знак "+", позначка для перевірки прицілу.

Механізм вивірення прицілу призначений для забезпечення паралельності нульової лінії прицілювання й осі каналу ствола гранатомета і введення поправки на температуру.

До приладдя гранатомета входять:

- шомпол для чищення і змащування гранатомета, який складається з переднього стебла з коронкою, лапками і протиркою та заднього стебла з ручкою. Підпружинені лапки дозволяють проводити чищення і змащування розширеної частини ствола гранатомета. Канавки на шомполі, призначені для утримування ганчір'я під час чищення і змащування гранатомета;

- стебло з шайбою для видалення з каналу ствола залишків гільзи порохового заряду (накручується на заднє стебло з ручкою шомпола);

- ремінь з чохлами, призначений для запобігання забруднення каналу ствола гранатомета та для перенесення гранатомета;

- сумка для зберігання і перенесення двох (трьох) пострілів з пороховими зарядами, приладдя, інструменту та запасних частин гранатомета.

До комплекту гранатомета входять:

- інструмент – ключ-викрутка, вибивка, пристосування для збирання ударно-спускового механізму (рис. 2.32);

- запасні частини – бойки (2 шт.), опорні втулки (2 шт.), пружини бойка (2 шт.) та ніпель (1 шт.).

Рис. 2.32. Інструмент:

1 – ключ-викрутка; 2 – вибивка; 3 – пристосування для ударно-спускового механізму; 4 – паз для вибивача;

5 – паз для ключа-викрутки

До групового комплекту для дев’яти гранатометіввходять: прилад для перевірки прицільних пристроїв, пристосування для розбирання та збирання ударно-спускового механізму, ключ-викрутка, вибивач, хомутик передній, хомутик задній (2 шт.), щока рукоятки ствола (2 шт.), щока ударно-спускового механізму (права і ліва), бойова пружина, пружина стопора, пружина бойка (9 шт.), бойок (9 шт.), опорна втулка, дерев'яна накладка (18 шт.), футляр для групового комплекту.

Комплект прицілускладається з чохола для перенесення прицілу та приладдя до нього, захисту прицілу від дощу під час розміщення його на гранатометі; зовнішніх кишеньок для розміщення: серветок, пристрою зимового освітлення сітки, запасних електричних лампочок, батарейок, ключа-викрутки, двох світлофільтрів.

Дата добавления: 2015-11-14