Антигенна будова

Загальна характеристика родини

n Морфологія:

n Гр -, злегка зігнуті палички у вигляді коми

n 0,5 – 1,5-3 мкм

n спор та капсул не утворюють

n монотрихи

n Культуральні властивості:

n факультативні анаероби або аероби

n оптимальне рН 7,6-8,2 (!)

n оптимальна температура 18-37⁰ С

n невибагливі до поживних середовищ

n деякі види адаптовані до підвищених концентрацій NaCl

Загальна характеристика родини

n Біохімічні властивості:

n хемоорганотрофи;

n разщеплюють желатин;

n індол (+), H₂S (-);

n ферментують вуглеводи до кислоти (сахарозу, арабінозу, манозу, глікоген, крохмаль та ін.)

n Біохімічна класифікація за Хейбергом: виділяють 8 груп в залежності від характеру ферментації сахарози, манози та арабінози

Антигенна структура вібріонів

n О- антиген - соматичний

(видо- та групоспецифічний, термостабільний, ліпополісахарид)

n Н- антиген - джгутиковий

(родоспецифічний, термолабільний, білковий)

Серологічна класифікація: за О-АГ виділяють 139 груп

V. cholera

n Розрізняють 4 біовари:

n V. cholerae asiaticaе (classicae) – відкритий Р.Кохом в 1883 р.

n V. cholerae El-Tor – відкритий

Готшліхом в 1906 р

n V. cholerae proteus

n V. cholerae albensis

Тести для диференціації біоварів

n гемоліз еритроцитів барана

n аглютинація курячих еритроцитів

n ріст на середовищі з поліміксином

n реакція Фогес-Проскауера (ферментація глюкози в анаеробних умовах з утворенням ацетоноїну)

n вище наведені тести, як правило, (+) для біовару El-Tor і (-) для біовару asiaticaе

n лізис специфічним бактеріофагом

Морфологія V.cholerae

n Гр(-) вібріони

n не утворюють спор та капсул

n монотрихи (рухливість визначають методом «висячої» або «роздавленої» краплі)

n в мазках із випорожнень характерне розташування – у вигляді «косяків риб»

Культуральні властивості

n облігатні аероби

n оптимальна температура 17-37⁰С

n оптимальне рН середовища 7,6-8,6 (лужне)

n невибагливі до поживних середовищ

Поживні середовища та культуральні властивості V.cholerae

Селективні та диференційно-діагностичні середовища:

n 1% лужна пептонна вода – через 4-6 год утворює ніжну блакитну плівку, яка легко руйнується і осідає на дно при струшуванні

n 1% лужна пептонная вода с теллуритом – утворюють плівку (використовують для пригнічення росту інших вібріонів)

n лужний агар – через 12-14 год утворює

дисковидні прозорі колонії блакитного відтінку

(S-форми)

n TCBS-агар (тіосульфат, цитрат, солі жовчних кислот, бромтімоловий синій, сахароза) –

колонії S форми жовтого кольору за рахунок ферментації сахарози

n жовчно-сольовий агар - використовують для виділення інших вібріонів

n лужний кров'яний агар – використовують для виявлення вібріонів з гемолітичними властивостями

Біохімічна активність

n Протеолітична активність:

n розріджують желатину (зона розрідження у вигляді гвіздка)

n виділяють індол

n не виділяють сірководень

n Цукролітична активність по Хейбергу:

n розщеплюють сахарозу та манозу

n не розщеплюють арабінозу (1 хемогрупа)

Антигенна будова

n Н- АГ – загальний

n О-АГ – типоспецифічний

Серологічна класифікація

n V. cholerae належать до О1-серогрупи.

В стуктурі О-АГ V. cholerae виділяють 3

фракції: А, В, С. Комбінація фракцій формує

3 серовари:

- АВ – Огава

- АС – Інаба

- АВС – Гікошима

- О-139 (Бенгал) (виділений в 1992-1993 рр)

n Розрізняють НАГ– вібріони – мають типові властивості, але не аглютинуються холерною сироваткою, є збудниками гострих гастроентеритів

Резистентність

n стійкі до низьких температур

n у воді зберігаються 1-2 місяці

n у грунті зберігаються від 10 діб до 3 місяців

n на харчових продуктах – 2-5 діб

n чутливі до високих температур

n чутливі до висушування

n чутливі до дизінфектантів (особливо кислот)

Фактори патогенності

n Джгутики

n Пілі

n Ферменти патогенності

плазмокоагулаза

лецитиназа

фібринолізин

нейрамінідаза

протеази

n Ендотоксин

n Екзотоксин (холероген). В структурі є 2 фракції:

n В – виконує рецепторну і транспортну функцію (фіксує екзотоксин на клітині і утворює канал)

n А – викликає пригнічення аденілатциклази, призводить до накопичення цАМФ та виходу в просвіт кишечника води та електролітів

Епідеміологія та патогенез

n Холера - антропонозне особливо небезпечне кишкове інфекційне захворювання, з епідемічним та пандемічним розповсюдженням, яке характеризується профузною водянистою діареєю,і як наслідок - втратою води та електролітів

n Джерело інфекції – хвора людина або бактеріоносій

n Механізм зараження – фекально-оральний

n Фактори передачі: вода, харчові продукти, інфіковані збудником

n Патогенез обумовлений дією екзотоксину. Розрізняють:

n холерний ентерит – втрата води до 3%

n холерний гастроентерит – втрата води до 6%

n холерний алгід – втрата води до 9% (летальність 60%)

n холерна кома – втрата води > 9% (100% летальність).

Суха холера – обумовлена дієї великої кількості ендотоксину та розвитком ендотоксичного шоку

Імунітет

n стійкий

n тривалий

n антибактеріальний

n антитоксичний

Лабораторна діагностика

n Проводиться з метою:

діагностики захворювання;

виявлення носіїв;

контролю ефективності лікування або санації носіїв;

виявлення збудника у зовнішньому середовищі (вода);

контролю дезінфекційних заходів.

n Матеріал для дослідження: випорожнення, блювотні маси, жовч, секційний матеріал, вода відкритих водойм, стічні води, харчові продукти та ін.

n Методи діагностики:

Бактеріологічний. Проводять в декілька етапів.

n посів матеріалу у 1% пептонну воду і на лужний агар, середовище TCBS

n через 6-8 год на рідкому середовищі утворюється плівка, яку досліджують за наступними тестами:

- виготовлення мазка, фарбування за Грамом

- вивчення рухливості збудника (метод “висячої” краплі

- постановка РА на склі з холерною сироваткою

Попередній позитивний результат

n через 10-12 год визначають результати посіву на лужному агарі та TCBS агарі. При наявності підозрілих колоній:

- готують мазки-препарати та фарбують за Грамом;

- ставлять РА на склі О1 сироваткою.

При позитивному результаті чисту культуру накопичують та ідентифікують за:

- біохімічними властивостями (біля 13 тестів – тріада Хейберга, нітрозоіндолова реакція, реакція Фогеса-Проскауера, короткий строкатий ряд Гіса, тест на оксидазу)

- за антигенними властивостями (визнячення серовару Огава, Інаба, Гікошима)

- тести для диференціації біоварів

n Експрес-діагностика (попередня відповідь через 2-4 год)

- реакція імобілізації збудника холери

- РІФ

- РНГА з антитільним діагностикумом

- ПЛР

n Бактеріоскопічний метод

- фарбування мазків за Грамом

- вивчення рухливості (“висяча” крапля)

n Серологічний метод (використовують для ретроспективної діагностики)

- РА

- РНГА

- ІФА (для виявлення антитоксичних антитіл)

Профілактика(конвенційна)

Неспецифічна:

n постійне спостереження та індикація збудника у відкритих водоймах;

n охорона джерел водопостачання;

n посилений санітарний нагляд за харчоблоками;

n раннє виявлення хворих та носіїв;

n дезінфекція осередків виявлення

Специфічна:

n убита вакцина – вводять підшкірно – імунітет на 6 місяців

n жива атенуйована – вводять на слизову оболонку ротової порожнини – імунітет на 1 рік

n анатоксин – вводять підшкірно - імунітет більше року

n гамаглобулін

n бараняча імунна сироватка

Хіміопрофілактика

n тетрациклін протягом 3 діб

Лікування

n етітропне (тетрациклін)

n патогенетичне (відновлення водно-сольового обміну)

Дата добавления: 2015-11-14