Концепція відкритих інновацій

В теорії стратегічного менеджменту протягом останніх десятиліть відбулось формування двох протилежних напрямків: «галузевої» та «ресурсної» шкіл. Представники класичної, або «галузевої» школи вважають, що конкурентні переваги та успішна реалізація стратегії залежать від існуючої структури галузі.

Завданням ефективного управління при цьому є стратегічне позиціонування компанії на ринку для отримання максимально можливої частки галузевого прибутку. Представники «ресурсного» підходу до розробки стратегії вважають, що вона повинна обумовлюватися не зовнішніми, а внутрішніми чинниками, тобто ґрунтуватися на рідкісних ресурсах і компетенціях. Завдання компанії полягає у створенні стійких конкурентних переваг на основі унікальних організаційних здатностей ресурсного походження.

Водночас, практика функціонування бізнесу останніх років вказує на необхідність гармонійного поєднання як зовнішніх, так і внутрішніх чинників для досягнення високого рівня конкурентоспроможності. Така ситуація пояснюється тезою, що стійкі конкурентні переваги (ринкова частка, ресурси, компетенції) є одночасно і метою, і засобом реалізації успішної стратегії.

Довгий період часу інновації мали закриту форму, підприємства намагалися вирішити усі проблеми, пов’язані з інноваційним процесом, самостійно. Однак, через стрімкий цивілізаційний розвиток, цього стає вже недостатньо.

Виникає низка факторів, які підривають базові положення закритих інновацій, а саме мобільність досвідчених і професійно-підготовлених спеціалістів, зростання кількості спеціалістів з вищою освітою, збільшення приватного венчурного капіталу, скорочення терміну виведення на ринок товарів та послуг. Отже, в цій ситуації модель закритих інновацій, що представлена на рис.1.3, починає діяти неефективно.

Термін «відкриті інновації» ввів у науковий обіг Г. Чесбро в монографії «Відкриті інновації». Г. Чесбро визначає відкриті інновації як "цінні ідеї, які можуть надходити як з самої компанії, так і ззовні та можуть надаватися на ринку в результаті як дій самої компанії, так і інших структур". Відкриті інновації базуються на використанні цільових потоків знань для прискорення внутрішніх інноваційних процесів і більш ефективного використання інновацій.

Рисунок 1.4 – Модель закритих інновацій

Модель відкритих інновацій, яка зображена на рис. 1.4, виходить з припущення, що для отримання додаткової цінності від внутрішньої ідеї можна її виводити на ринок і через зовнішні канали, тобто не обмежуватися поточними видами бізнесу фірми.

Рисунок 1.5 – Модель відкритих інновацій

Отже, модель відкритих інновацій – це ціле, яке складається з двох моделей чи «половинок». Перша – «ззовні-всередину», це коли компанія виходить за межі власного R&D (Research&Development)-підрозділу й використовує зовнішні ідеї задля власних інновацій. І друга – «зсередини-назовні». В цьому разі компанія дає іншим доступ до свого інтелектуального пулу.

В таблиці 1.1 наведено принципові відмінності відкритих інновацій від закритих.

Таблиця 1.1

Основні відмінності відкритих та закритих інновацій

Закриті інновації	Відкриті інновації
Розумні люди працюють на нас	Необхідно працювати з розумними людьми не лише в компанії, а й за її межами
Ми повинні забезпечити повний цикл дослідження-розробка-впровадження для отримання прибутку	Зовнішні дослідження можуть створити значну вартість, яка перевищує, створену власними досягненнями
Власні дослідження забезпечать піонерний вихід на ринок	Нам не обов’язково бути першими новаторами, щоб бути прибутковими
Переможцем стає фірма, яка перша вивела на ринок інновацію	Побудова кращої моделі бізнесу важливіша, ніж вийти на ринок першими
Ви будете переможцем, якщо створите найкращу ідею в галузі	Ми станемо переможцем, якщо краще використаємо внутрішні і зовнішні ідеї
Ми повинні контролювати ІС, щоб конкуренти не використали наші ідеї	Наша бізнес-модель повинна заробляти і від використання нашої ІС іншими, і від купівлі ІС

Лідером у використанні «відкритих інновацій» став ІТ-сектор, де реалізація нових проектів із використанням відкритих інновацій є способом науково-дослідного співробітництва при розробці кінцевого продукту, дуже часто – програмного забезпечення. Яскравим прикладом бізнес-моделі «відкритих інновацій» у цій сфері є компанія Linux з її основною ідеєю розробки програмного забезпечення з відкритим кодом. Концепція відкритих інновацій відкриває можливості для обміну інформацією між підприємствами, організаціями, галузями знань та науково-дослідними майданчиками.

Сам Г.Чесбро відзначає успішну реалізацію ідеї відкритих інновацій у сервісній сфері, де серед класичних прикладів – фірма IBM, котра зараз отримує більше, ніж половину своїх доходів від підрозділу IBM Global Services. Вдалий вихід у царину сервісу здійснили і низка традиційно виробничих компаній, зокрема Xerox та GE.

За моделью відкритих інновацій, наприклад, авіавиробник може придбати у General Electric мотор для реактивного літака, а може взяти його в оренду, позбавившись таким чином необхідності займатися технічним обслуговуванням та витрачати на це кошти. І клієнт вирішує, яка трансакція для нього вигідніша.

У сукупних доходах Xerox частка від сервісного напряму перевищила 25%. Ця компанія виконує для клієнтів малопривабливу роботу. Копіювання, сортування, аналіз документів – для цього у великих компаніях задіяний цілий штат працівників. Натомість, Xerox в змозі це зробити за хвилини, та ще й оминути притаманну людині схильність до помилки. Тобто у багатьох випадках спостерігається трансформування суто виробничої бізнес-моделі у виробничо-сервісну.

Але є й приклади того, як сам процес виробництва трансформується у сервісний напрям. Зокрема, Taiwan Semiconductor Manufacturing Company (TSMC) пішла цим шляхом ще наприкінці 80-х, фактично створивши так звану fabless-модель, або модель «розробник без виробництва». TSMC взяла на себе виробничий процес, позбавляючи таким чином стартапи – розробники мікрочипів – необхідності вкладати чималі кошти у розбудову власного виробництва. При цьому клієнти компанії можуть винаймати не цілий завод, а виробничі потужності в обсязі, котрий їм реально потрібен. Також творці чипів можуть у процесі розробки використовувати інструменти TSMC (або третіх сторін), сама ж компанія перевіряє сумісність розробки зі своїми виробничими процесами.

Дата добавления: 2015-11-14