Інноваційні екосистеми

Інноваційні процеси найуспішніше здійснюються у сприятливому середовищі – екосистемі, яка забезпечує необхідними ресурсами, встановлює зв’язки між окремими елементами і формується під впливом багатьох чинників. В Україні переважно превалює елементний підхід, який передбачає формування окремих інституційних елементів інноваційної системи, тоді як відсутність системного підходу до їх формування зводить нанівець усі зусилля. Красномовним є той факт, що Україна, будучи лідером з патентування винаходів, перебуває «в хвості» за рівнем практичного використання розробок.

Згідно з традиційним підходом, екосистема інновацій базується на п’яти основних елементах (див. рис 1.5):

1) наука, інженерно-технічні співтовариства, вищі навчальні заклади, які відіграють роль основних постачальників інноваційних ідей для комерціалізації;

2) індустрія венчурних інвестицій, яка забезпечує приток в екосистему фінансових ресурсів і бізнес-компетенцій;

3) інфраструктура, яка забезпечує функціонування інноваційних компаній;

4) стійкий попит на високотехнологічну продукцію, технології і стартапи;

5) законодавче правове поле, яке забезпечує комфортні умови для інноваторів.

Рисунок 1.6 – Складові інноваційної екосистеми

При управлінні інноваційною екосистемою необхідно враховувати принципову властивість невідчужуваності знань, що не вписується в класичні ринкові правила. Знання здатні з екзогенного перетворитися в ендогенне джерело інноваційних ідей, що ініціюють НДДКР. В результаті національне господарство настільки повно задовольняє критеріям інноваційного характеру економіки, наскільки розвинена система трансферу знань і технологій.

У роботі Дебора Дж. Джексона модель інноваційної екосистеми розглядається у складі двох взаємозалежних елементів:

1) економіка досліджень (фундаментальні дослідження);

2) комерційна економіка, що забезпечує розвиток ринку інновацій.При цьому ресурси економіки досліджень пов'язані з ресурсами комерційної економіки. Потенціал взаємодії екосистеми з міжнародним середовищем доцільно розглядати через аналіз ресурсних потоків (вхідних та вихідних) в обидва елементи, що забезпечує самовідновлення та постійне поліпшення (адаптацію) функціонування екосистеми до умов середовища.

В результаті компоненти інноваційної екосистеми крім нарощення ендогенного потенціалу взаємодії повинні також активно формувати свій статус в рамках більшої інноваційної екосистеми як на місцевому, так і на міжнародному рівнях, з метою залучення ресурсів міжнародної екосистеми.

Варто враховувати, що в екосистемі сильні сторони та компетенції однієї групи впливають на результати функціонування інших, в той час як фіаско ідей або команд не приводить до руйнування співтовариства, оскільки екосистема залежить не лише від успіху окремих компаній, стільки від підтримки балансу середовища, що забезпечує постійне рекомбінування різних факторів.

У моделі відкритих інновацій особливу систему ресурсів створює так звана Ініціатива відкритого доступу. Вона найбільш відома у застосуванні до наукової літератури, що рецензується. Під відкритим доступом до наукової літератури мається на увазі вільний доступ до неї через публічний Інтернет і право кожного користувача читати, завантажувати, копіювати, поширювати, роздруковувати, шукати або робити посилання на повнотекстові статті, проводити пошук роботами-індексаторами, вводити їх як дані в програмне забезпечення або використовувати для іншої законної цілі за відсутності фінансової, правової і технічної перешкоди.

Єдиним обмеженням на відтворення і поширення і єдиною умовою копірайта в цій сфері має бути право автора контролювати цілісність своєї роботи і обов'язкові посилання на його ім'я при використанні роботи та її цитуванні.

Переваги відкритих даних:

ü прозорість інформації для ухвалення рішень;

ü сприяння конкурентоспроможності через доступ до великих обсягів інформації;

ü краща відповідність між попитом і пропозицією;

ü прозорість цін для споживачів (онлайн магазини);

ü надлишок споживачів (краща якість продукції, економія витрат);

ü підвищення продуктивності бізнес-процесів;

ü нові товари, послуги.

Недоліки відкритих даних:

ü нові ризики для бізнесу;

ü загроза репутації;

ü поява копій, підробок;

ü втрата контролю над конфіденційною інформацією;

ü "відлякування" споживачів (реклама в Інтернеті або маркетингові програми, які демонструють, що компанія занадто обізнана про свого споживача).

Моделі відкритих інновацій у вітчизняному бізнесі мають значні перспективи у галузі фармакології, хімії та інших сферах, де компанії здатні продукувати інноваційні ідеї, розвиток яких стає можливим завдяки безпосередньому виходу на ринок. Саме зовнішній ринок повинен стати джерелом надходження креативних ідей, розробок та пропозицій, що економить фінансові ресурси для компанії. Прикладом є проведення відкритих конкурсів інновацій із залученням університетів, науково-дослідних інститутів, лабораторій та окремих фахівців, розробки яких можуть бути використанні у бізнесі та забезпечать зниження витрат на тривалі внутрішні дослідження.

Дата добавления: 2015-11-14