Метод ціни (вартості) інформації

Ключовою перевагою будь-якої інформаційної системи, включаючи СППР, є цінність інформації, яка надається системою користувачам. Всякий елемент немає ніякої ціни для користувача, якщо він нездатний (хоч би потенційно) впливати на рішення.

Таблиця 8.1.

Аналіз вигід

№	Група вигід	Складові груп	Фактори
ЗЗВ	ЗКП	ЗГС	ПШО	УУК
	Вигоди від розв’язку обчислювальних задач і друку	1.1. Зниження питомих витрат на обчислення і друк 1.2. Підвищення точності при розв’язку обчислювальних задач 1.3. Можливість швидко міняти змінні і значення в програмах 1.4.Величезне зростання зростання швидкості обчислень і друку	+	+	+	+
2.	Вигоди від реєстраційних задач	2.1. Можливість автоматично збирати і запам’ятовувати дані 2.2. Повніше і систематичне збереження записів 2.3. Збільшена продуктивність ведення записів з точки зору обсягу і вартості 2.4. Стандартизація ведення записів 2.5. Збільшення кількості даних в кожному записі 2.6. Підвищена надійність зберігання даних 2.7. Збільшена мобільність даних	+     +   +   +   +   +   +	+     +   +		+     +   +   +	+   +
	Вигоди від задач пошуку даних	3.1. Швидкий пошук записів 3.2. Підвищена можливість вибору записів із великих БД 3.3. Можливість забеззпечення потреб в інформації за допомогою засобів телекомунікацій 3.4. Можливість аналізувати діяльність з пошуку запасів	+   +	+	+   +	+	+
	Вигоди від можливості переструктурування системи	4.1. Можливість одночасно змінювати класи записів 4.2. Можливість переміщувати великі файли даних 4.3. Можливість створювати нові файли шляхом злиття різних аспектів інших файлів	+		+   +     +	+   +     +
	Вигоди від можливості моделювати і аналізувати	5.1. Можливість здійснювати швидко одночасні і складні симуляції 5.2. Можливість моделювання складних явищ для відповіді на питання типу “що якщо” 5.3. Можливість створення агрегатів з великої кількості даних для планування і прийняття рішень		+	+   +	+     +	+
	Вигоди від можливості керувати процесами і ресурсами	6.1. Зменшення потреби в робочій силі для проведення контролю та керування процесами і ресурсами 6.2. Збільшення точності налагоджування технологічних процесів, наприклад складальних ліній 6.3. Підвищена можливість постійного контролю за процесами і використанням ресурсів	+   +   +	+   +		+	+   +

Основані на достовірній або хибній інформації рішення можуть прийматися в результаті дії таких причин: необхідна інформація недоступна, зусилля на одержання потрібної інформації вимагають величезних затрат; відсутні відомості про існування корисної інформації; інформація є, але вона подана в неприйнятій формі (наприклад, зашифрована). Цінність інформації визначається мірою, якою вона робить знання більш надійними, повними і точними.

Друга методологія оцінки програмного забезпечення СППР потребує визначення ціни (вартості) інформації, одержаної на виході комп’ютерної системи рішення задач. В результаті нейтралізації дії перелічених вище причин СППР дає додаткову або просто інформацію, що відрізняється, яка безумовно має ціну, якщо необхідні для цього витрати не дуже високі. Проведення розрахунків фактичних оцінок вартості програмного забезпечення являє собою складну в концептуальному плані задачу. Існують дві альтернативні стратегії визначення ціни ПЗ: використання парадигми інформаційної економіки та емпітрична стратегія.

Інформаційна економіка як формальна і аксіоматична наука може служити теорією, в якій атрибути інформації вивчені чітко і послідовно. В моделі Фелтама вартості інформації потенцйний вклад СППР може оцінюватися за кількома чітко відмінними критеріями: релевантність (доречність), своєчасність, точність інформації.

Релевантність – це концепція, згідно з якою сигнали (тобто продукти СППР, яка реагує на виникаючі події в процесі діяльності системи) виробляються лише в тому випадку, коли відповідні затрати менші ціни поданої інформації. Слід зауважити, що сигнал від СППР може бути недоречним, якщо описувану в ньому подію можна досить чітко оцінити в результаті узагальнення інших одержаних раніше сигналів.

Своєчасність – це критерій, який відображає счевидний факт, що час надходження інформації може впливати на вигоди, отримувані від цієї інформації при прийнятті рішень. Затримка повідомлення – це інтервал між числом виконання події і часом прийняття сигналу. Зменшення цього параметру, як правило, вимагає змін в СППР, які обумовлюють підвищення витрат. Але вигоди від зменшення повинні перевищувати додатковий ріст затрат. Інтервал повідомлення повинен відповідати інтервалам рішення.

Точність інформації має важливе значення в процесі прийняття рішення, поскільки помилки при вимірюваннях і обробці даних проводять до появи розбіжностей між сигналами і відповідними їм подіями. Помилки системи обумовлюють невизначеність по відношенню до наступних (майбутніх) подій. Остання обставина може привести до зниження якості рішень. Осунення помилок вимагає змін в СППР.

В літературі по СППР виділяються й інші ознаки вартості інформації.

1. Цикл повідомлення (часовий інтервал).

2. Достатність (повнота)

3. Зрозумілість (простота)

4. Неупередженість

5. Надійність

6. Економічний ефект

7. Порівняність (формат, сумісність)

8. Квантифікація (здатність зводити якісні ознаки до кількісних).

В інформаційній економіці існують і інші підходи до визначення ціни інформації, зокрема на основі нормативної економічної теорії. Концепцію вартості інформації необхідно побудувати таким чином, щоб визначити міркування, які заставляють користувачів платити за інформацію. Одна з причин, яка змушує йти на грошові витрати, полягає в прагненні зменшити неоднозначність за рахунок набуття знань, а також (що особливо важливо для прийняття рішень) за рахунок раніше здобутих знань.

Неоднозначність можна скоротити, зменшуючи діапазон оцінок користувачем одної або декількох змінних, можливо, шляхом збільшення кількості експерементів або використання оціночної моделі. Функцією розпізнавання (прояснення) в СППР для цього можуть служити програми формального моделювання та тести на чутливість (за допомогою бази моделей СППР (і) або вибірка та маніпуляція даними (знаннями), які знаходяться в базі даних системи.

Якщо інформація, що надходить має відношення до задачі яка розв’язується, тобто являється релевантною, то її ціна також підвищується. Крім того, вартість інформації залежить від фактора наявності її на момент прийняття рішення. Третім виміром вартості є придатність її форм; інформація може понижати неозначеність і бути релевантною, але не мати цінності через непридатну форму (наприклад, виражена незнайомою користувачеві мовою).

Альтернативою стратегії інформаційної економіки є імпітрична стратегія, основана на узагальнені даних спеціальних спостережень, було проведено обстеження відношення 200 користувачів 10 адміністративних інформаційних систем до інформаційних каналів. До уваги бралися два атрибути інформації – якість інформації та якість доступу до неї в залежності (в контексті) від структури інформаційного попиту, пропорцій та структури попиту і пропозиції на канали. Для ідентифікації розмірності структури розміщення інформаційних каналів використовувався факторний аналіз; виник п’ятифакторний простіп.

Перший фактор відображає інформаційну техніку, питання рентабельності, точності, своєчасності, всебічності і стисливості інформації, а також більш технологічні аспекти якості доступу. Фактор 2 відображає вимір (величину) загальної доступності інформації, фактор 3 – величину (обсяг) інформації. Інтереси до інформації (суб’єктивна оцінка якості інформації) утворює четвертий фактор. Останній, п’ятий фактор стосується неоднозначності вимірювання.

Слід зауважити, що емпітричний підхід, який базується на реальних даних, ще не привів до емпірично обгрунтованої типології атрибутів інформації, яка б отримала досить широке визнання в літературі. Разом з тим, цінність цієї стратегії полягає в генерації точних і прямих вхідних даних від потенційних користувачів СППР щодо їх уявлень про інформаційну структуру предметної області.

Дата добавления: 2015-11-14