Робота №8. Визначення показника хлоруємості.

Для оцінки якості природних та стічних вод важливим показником слугує величина хлоропоглинання води. Ця величина характеризується кількістю хлору, який було поглинуто за 30 хв. хлорування, та залишковою дозою хлору після обробки води не менш 0,5 мг/л.

Чим більша хлорпоглинаємість, тим вищій ступінь забруднення води різними домішками і тим вища доза хлору, який вводять у воду.

Для кількісної оцінки якості води слугує показник хлорування води. Це обернена величина хлорпоглинаємості, яку виражають дробом, числівник якого - одиниця, знаменник - хлоропоглинаємість:

.

До аналізуємої проби води додають відому кількість хлору у вигляді хлорної води. Через 30 хв. визначають кількість непоглиненого хлору, яка залишилася. Дослід проводять при температурі 20 при відсутності освітлення. Для визначення хлору застосовують метод іодометрії.

Хід роботи: У вісім конічних колб ємкістю 250 мл наливають піпеткою по 100 мл досліджуваної води. Потім у кожну з колб приливають піпеткою з інтервалом 2 хв. відповідно1; 2,5; 2,0; 2,5; 3,0; 4,0; 5,0; 10 мл хлорної води з точно визначеною концентрацією хлору (в 1 мл хлорної води міститься 1 мг/л хлору). Колби закривають корками, струшують і ставлять на 30 хв. у темну шафу. Через 30 хв. визначають вміст залишкового хлору у кожній пробі, застосовуючи ГОСТ 2929-45: до проби, яка містить 100 мл досліджуваної води та вільний хлор, додають 5 мл 10-%-го розчину іодиду калію та 5 мл ацетатного буферного розчину з pH=4,6 (готують, змішуючи рівні об‘єми 1 н. розчину оцтової кислоти та ацетату натрію) та та 1мл 1%-го розчину крохмалю.

При наявності активного хлору у воді з‘являється синє забарвлення розчину, т.я. хлор витісняє з іодиду калію вільний іод:

або ,

а іод, який виділився, забарвлює крохмаль у синій колір. Потім до розчину додають з бюретки 0,05 н. розчин тіосульфату натрію до знебарвлення розчину. При цьому відбувається реакція:

або .

Розчин обезбарвлюється, коли увесь іод зв‘язується тіосульфатом натрію. Іодид натрію та тетраіонат натрію, які утворюються в результаті реакції, забарвлення з крохмалем не дадуть.

1. Розраховують кількість залишкового хлору у кожній пробі, мг/л:

,

де об‘єм тіосульфату натрію, який пішов на титрування

проби води, мл;

H -- нормальність робочого розчину тіосульфату натрію, мл;

молярна маса еквіваленту хлору (35,5 г/моль);

об‘єм досліджуваної води, мл.

Хлоропоглинаємість (х) визначають за формулою, мг/л:

x = а - b,

де а -- кількість хлору, який додали у пробу, мг/л;

b -- кількість залишкового активного хлору у тій же пробі, мг/л.

2. За даними аналізу будують графік залежності доза хлору - залишковий хлор. Для цього на вісі ординат відкладають дозу введеного хлору (мг/л), а на вісі абсцис - концентрацію залишкового хлору (мг/л).

3. Показник хлорування води визначають за формулою:

.

де b -- доза хлору, яка відповідає не менш як 0,5 мг/л залишкового хлору, мг/л.

Дата добавления: 2015-11-14