Самостійна робота № 3

Завдання 1. Виправте мовностилістичні помилки у словосполученнях: при кипінні води, при температурі повітря, осадок у розчині, дозировка кислоти, оболочка молекули, добавити вугілля, полоска на колбі, ядовиті сполуки, жестяний виріб, закалене залізо.

Завдання 2. Відредагуйте речення.

Янтарне намисто має цілющі властивості. Слід уточнити дозировку кисню. Під час пайки виділяються отруйні гази, шкідливі для оточуючого середовища. Електрони проникають через оболочку клітини. При темпе­ра­ту­рі ноль градусів реакція припиняється. При кипінні води утворюється пара.

Завдання 3. Підберіть до термінів – активних дієприкметників – імен­никові або прикметникові відповідники, наприклад: завідуючий – завідувач; облицьовуючий – облицювальний.

Сорбуючий, звужуючий, знегажуючий, згасаючий, обертаючий.

Завдання 4. У наведених термінах знайдіть помилки, доберіть правильні відповідники: камнедробарка, гнучке зцеплення, загрузка, стакан, ехолот, шарикопідшипник, газова горілка, пучність, вихлоп, баддя, нахолоду, вищо­лочувати, крохмаль.

Завдання 5. Прокоментуйте недоліки новостворених термінів за ознакою “зручність у вимові”: променепереломлення, потокозчеплення, течебезпечний, жужеленагромаджувач.

Завдання 6. Відредагуйте текст, виправивши пунктуаційні, орфографічні й мовностилістичні помилки.

Вода немає запаху. Вона безбарвна в тонкому слої. Перебуваючи в слоях значної товщини вода вбирає сонячні проміння і має світлоблакитний колір. Вода замерзає при ноль градусів, кипить при +100 градусів, а саму більшу густину має при +4, тобто 1 л води при +4 важить більше ніж 1 л води при вищій чи нищій температурах. Осінню, коли замерзають водоймища важка вода (+4) опускається в низ, а над нею знаходяться холодніші й легші слої води.

Попадаючи в розколини гірських порід вода замерзає на протязі певного часу і руйнує їх.

Вода являється розчинником для багатьох речовин. Її роль в природі у значній мірі пов’язана з її великою розчиняючою силою.

Треба відмітити, що лід також має ряд аномальних властивостей на яких ми спинятися не будемо.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Ганіткевич М.Й. Манівці розвитку українського хемічного назовництва та української наукової мови // Науково-технічне слово. – Львів, 1993. – Ч. 1.

2. Ганіткевич М.Й., Никипанчук М. Стандартизація назв хемічних елементів та використання їх в освіті й науці // Проблеми української термінології. – Львів, 2008. – С. 41–43.

3. Проблеми української науково-технічної термінології // Тези доп. 1–10 Міжнар. конф. – Львів, 1992–2008.

4. Наконечна Г.В. Українська науково-технічна термінологія: історія і сьогодення. – Львів: Кальварія, 1999. – 110 с.

5. Вовк А. Наукова мова і політика: 55 років української термінології в УРСР // Сучасність. – 1979. – Ч. 7–8. – С. 87–95.

6. Секунда Т. Про принципи складання української технічної термінології // Вісник ІУНМ. – К., 1930. – Вип. 2. – С. 11–21.

Дата добавления: 2015-11-14