Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Лабораторна робота № 1

Лабораторна робота № 2 | Лабораторна робота № 3 | Лабораторна робота №4 | Лабораторна робота № 5 | Лабораторна робота № 6 | Порядок виконання роботи | Лабораторна робота № 7 | Порядок виконяння роботи. | Лабораторна робота № 8 | Вивчення додавання однаково напрямлених коливань. |


Читайте также:
  1. II. Контрольна робота.
  2. IV. Лабораторная диагностика псевдотуберкулеза и кишечного иерсиниоза у людей
  3. IV. Робота над навчальною темою
  4. Безпека при вантажно-розвантажувальних роботах
  5. Блок 1: Робота з «передумовами» в процесі оцінки
  6. Виробнича робота
  7. Внутрішня енергія. Робота і теплота, як міри зміни внутрішньої енергії системи. Перший закон термодинаміки.

Визначення густини речовини тіл правильної геометричної форми.

Прилади і матеріали: мікрометр, штангенциркуль, терези, набір різних тіл правильної геометричної форми.

Теоретичні відомості та опис приладів.

Маса ― це властивість матерії, що характеризує її інертність і гравітацію. Згідно першого закону Ньютона, всі матеріальні тіла мають властивість зберігати стан спокою або рівномірного прямолінійного руху, якщо діючі на них сили взаємозрівноважені. Ця властивість називається інерцією. Скалярна величина, що характеризує інерцію тіла, називається його інертною масою. Чим повільніше тіло змінює свій стан під дією сили, тим більша його маса. З визначення зрозуміло, що маса будь-якого тіла більша від нуля. Маса — величина адитивна. Вона не залежить ні від умов, в яких перебуває тіло, ні від взаємодії його з іншими тілами.

Маса фігурує у двох різних законах: у другому законі Ньютона і в законі всесвітнього тяжіння. В першому випадку вона характеризує інертні властивості тіла, у другому — гравітаційні властивості, тобто властивість тіл притягуватися одне до одного. Ньютон вважав, що ці дві фізичні характеристики тіла збігаються, тому він користувався одним терміном — "кількість матерії", що рівнозначний тепер слову "маса". Справедливість твердження про рівність інертної і гравітаційної мас випливає з того, що прискорення вільного падіння в даній точці Землі для різних тіл є сталим.

Маса — одна з основних характеристик тіла; вона залежить від розмірів тіла і від природи речовини, з якої складається тіло.

Величина маси може бути визначена по різних її проявах: інерції, тяжіння — шляхом порівнювання з масою еталонного тіла, вибраною за одиницю.

Вага тіла — це сила, з якою нерухоме відносно Землі тіло діє на горизонтальну опору або вертикальний підвіс. Вагу тіла можна представити як рівнодійну двох сил, які діють на тіло: сили тяжіння, яка направлена до центру Землі та відцентрової сили інерції, що обумовлена обертанням Землі навколо головної осі.

Якщо знехтувати впливом добового обертання Землі, то згідно закону всесвітнього тяжіння, сила тяжіння, тобто вага тіла біля поверхні Землі визначається за формулою:

де: G — гравітаційна стала, m — маса тіла, Мз — маса Землі, R — віддаль від тіла до центра Землі, яка дорівнює радіусу Землі (R = 6 378 164 м).

Дослід показує, що сила тяжіння, що діє на дане тіло в різних точках Землі, дещо відрізняється — вона змінюється в залежності від географічної широти та від висоти над рівнем моря; таким же чином змінюється і прискорення вільного падіння. Але для будь-якого тіла відношення сили тяжіння до прискорення вільного падіння є величина стала:

Отже, відношення діючої на тіло сили тяжіння до прискорення вільного падіння є деякою характеристикою даного тіла і ця величина називається масою тіла: .

Густиною речовини називається фізична величина, яка вимірюється відношенням маси тіла до його об'єму:

. (1)

Фізичний зміст густини: це фізична величина, яка чисельно дорівнює масі тіла в одиниці об'єму. Формула (1) справедлива лише для однорідних тіл. В неоднорідних тілах густина різних ділянок різна. В цьому випадку вибирають малий об'єм dV, всередині якого тіло можна рахувати однорідним.

Перейшовши до границі при 0 одержуємо формулу густини у випадку неоднорідного тіла

.

Одиниці вимірювання густини: г/см3, кг/м3.

Питомою вагою тіла називається фізична величина, яка вимірюється відношенням ваги тіла у вакуумі до його об'єму.

. (2)

У випадку неоднорідних тіл

.

Одиниці вимірювання питомої ваги: дин/см3, Н/м3.

Співвідношення між питомою вагою і густиною таке ж, як між вагою і масою, тобто:

D =rg

В зв'язку з тим, що питома вага залежить від географічної широти місця, від висоти над рівнем моря, в практиці користуються густиною, а не питомою вагою. Як видно з формул (1) і (2), для визначення густини r і питомої ваги D необхідно знати масу тіла m, вагу тіла Р і його об'єм V. Об'єм тіл правильної геометричної форми може бути легко обчислений за відповідними

математичними формулами, а густина цих тіл ― знайдена за формулою (1).

Наприклад:

1. Паралелепіпед. Його об'єм V=abc, де a, b, c — довжини його ребер, тоді густина дорівнює:

.

2. Циліндр. Його об'єм , де d — діаметр основи, h — висота циліндра, тоді густина дорівнює:

.

3. Куля. Її об'єм , де d — діаметр, тоді густина дорівнює:

.

4. Циліндричне кільце. Його об'єм і густина відповідно дорівнюють:

,

,

де dзов зовнішній діаметр, dвн — внутрішній діаметр, h — висота.

Необхідні для обчислення лінійні розміри тіл (висота, діаметр, довжина) можуть бути визначені шляхом безпосередніх вимірювань за допомогою мікрометра або штангенциркуля, а маса — на терезах.

 

ОПИС ПРИЛАДІВ

ТЕРЕЗИ.

В даній роботі масу визначаємо за допомогою важільних терезів.

Важільні терези складаються з коромисла 1; яке являє собою прямолінійний рівноплечий важіль. Ребро стальної призми, вмонтованої посередині коромисла, спирається на агатову пластинку, що лежить зверху колонки 7 терезів, встановленої на станині 4.На кінцях коромисла є також стальні призми, на які за допомогою сережок 2 підвішуються шальки 3 терезів. До середини коромисла, перпендикулярно до лінії, що сполучає крайні призми, прикріплено довгу стрілку 6, за якою визначається положення коромисла. При коливанні коромисла кінець цієї стрілки переміщується вздовж шкали, яка закріплена на основі колонки. Шкала посередині має поділку 10, крайня ліва позначається 0, крайня права — 20. Тобто, шкала має 20 поділок. Щоб оберегти призму від затуплення, а терези від псування, внизу колонки є спеціальний пристрій — аретир 5, яким піднімають коромисло та шальки терезів, коли терезами не користуються.

 
 

 

На технічних терезах можна зважувати з точністю до 0,01г. До терезів додаються у футлярі важки від 100г до 1г та від 10мг до 500мг.

Правила користування технічними терезами:

1. Відпустити аретир і перевірити справність терезів.

2. Якщо терези не аретировані, не можна класти на шальки терезів або знімати з них зважуване тіло і важки.

3. Зважуване тіло класти на ліву шальку, а важки — на праву.

4. Важки вибирати тільки пинцетом.

5. Закінчивши зважування, терези треба аретирувати, важки зняти з шальок і покласти у відповідні гнізда футляра.

 


Дата добавления: 2015-11-14; просмотров: 76 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Кощунством было б напоказ| ШТАНГЕНЦИРКУЛЬ.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.008 сек.)