Інвестиційний клімат

Лекція 5. Держава як суб'єкт інвестиційної діяльності. Державне регулювання інвестиційної діяльності.

1. Інвестиційний клімат

2. Необхідність, мета та форми державного регулювання інвестиційної діяльності

3. Пряме управління державними інвестиціями

4. Організаційно-правові методи регулювання інвестиційної діяльності

5. Економічні методи регулювання умов здійснення інвестиційної діяльності

6. Грошово-кредитні методи регулювання інвестиційної діяльності

Інвестиційний клімат

Інвестиційний клімат держави — це сукупність політич­них, правових, економічних і соціальних умов, які забезпечують і сприяють інвестиційній діяльності вітчизняних та іноземних ін­весторів. Сприятливий інвестиційний клімат має захистити інвес­тора від інвестиційних ризиків (непередбачених фінансових втрат капіталу та прибутків (доходів). Сукупність інвестиційних ризиків всебічно характеризує інвестиційний клімат (від неспри­ятливого до сприятливого).

У макроекономічній політиці наголос робиться на створенні
передумов зростання інвестицій — послаблення інфляції, забезпечення захисту депозитів і вкладів, зниження процентних ставок за кредитами, скорочення заборгованості та зростання споживчого попиту населення.

Чинники створення інвестиційного клімату можна ранжувати за такою схемою (рис. 1.3):

До чинників, які забезпечують подолання або зниження ризи­ків для інвесторів в Україні, належать:

1) рівень розвитку продуктивних сил і стан ринку інвестицій;

2) правове поле держави (законодавча база);

3) політична воля всіх гілок влади;

4) стан фінансово-кредитної системи;

5) статус іноземного інвестора;

6) інвестиційна активність населення.

Країна, в якій вітчизняний інвестор практично не вкладає кош­ти у розвиток виробництва, не є привабливою і для іноземного інвестора. Тому за умов економічної кризи важливе значення має державна підтримка реалізації інвестиційних проектів розвитку пріоритетних виробництв (промислова політика), а також упро­вадження економічних регуляторів активізації внутрішньої інвес­тиційної активності.

Основним завданням інвестиційної політики держави є забез­печення оптимальної організаційної структури суспільного виробництва і на цій основі здійснення структурної перебудови національної економіки.

Сучасна інвестиційна політика має суперечливий характер, оскільки, з одного боку, направлена на збільшення обсягів інвес­тування, пошук джерел інвестиційних ресурсів і на цій основі забезпечення виробничого розвитку країни, а з другого боку, призводить до різкого спаду обсягів інвестування, скорочення державних централізованих інвестицій, а також знецінення і скорочення інвестиційних ресурсів суб'єктів інвестування через неефективну амортизаційну, непродуману податкову та грошово-кредитну політики.

Елементами економічного механізму реалізації інвестиційної політики є пільгові позики, субсидії, пряме фінансування та кредитування з бюджету, держзамовлення на інвестиційну продукцію, пільгове оподаткування інвесторів тощо

Інвестиції в економіку України сьогодні збільшуються повільно. Впродовж останніх років вони коливаються в межах 16-21% від ВВП. Світовий досвід показує, що для економіки країни небезпечно, коли обсяг інвестицій є нижчим межі 17-25% ВВП.

Дата добавления: 2015-11-14