Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Організаційно-правові методи регулювання інвестиційної діяльності

Інвестиційний клімат | Необхідність, мета та форми державного регулювання інвестиційної діяльності | Грошово-кредитні методи регулювання інвестиційної діяльності | Джерела інвестиційних ресурсів | Методи інвестування та способи залучення капіталу |


Читайте также:
  1. I. Мета, завдання і засади діяльності школи
  2. I. Методические рекомендации.
  3. I. ОРГАНИЗАЦИОННО-МЕТОДИЧЕСКИЙ РАЗДЕЛ
  4. I. Рекомендации по использованию методического пособия
  5. II. УЧЕБНО-МЕТОДИЧЕСКОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ ДИСЦИПЛИНЫ
  6. III. Учебно-методическая карта дисциплины
  7. IV. Методические рекомендации и критерии.

Організаційно-правові методи регулювання умов здійснення інвестиційної діяльності охоплюють:

розробку відповідного нормативного законодавства;

розробку державних норм та стандартів в інвестиційній сфері;

ліцензування інвестиційної діяльності;

державну експертизу державних програм та проектів;

антимонопольні заходи;

приватизацію і роздержавлення;

умови використання землі та інших природних ресурсів.

Створення сприятливого інвестиційного клімату і розвиток інвестиційного ринку тісно пов'язані, насамперед, з правовим регулюванням інвестиційної діяльності, яке визначає правовий статус учасників інвестування, їх права та обов'язки, загальні умови інвестування, принципи реалізації інвестиційної діяльності, напрями та пріоритетні сфери інвестування. Створення правової основи функціонування суб'єктів є однією з найважливіших економічних функцій держави в ринковій економіці. Формування правової бази передбачає прийняття законів і правил, що регулюють економічну діяльність суб'єктів, а також контроль за їх виконанням. До правил належать закони, законодавчі та нормативні акти, які захищають права власності, визначають форми підприємництва, умови функціонування підприємств, їх взаємозв'язки між собою та з державою тощо.

Окремим напрямом державного регулювання є регулювання рин­ку цінних паперів

Окремі види інвестиційної діяльності підлягають ліцензуванню, що забезпечує відбір учасників інвестування і якісне виконання робіт. Ліцензуванню підлягають інженерно-пошукові та геолого­розвідувальні роботи, виробництво будівельних конструкцій, монтажно-пусконалагоджувальні роботи та низка інших видів робіт. Інвестори змушені отримати ще низку інших доз­волів (на користування землею, поверхневими територіальними водами, виконання підземних робіт, видобуток місцевих будіве­льних матеріалів тощо), у випадку здійснення ними реальних інвестицій.

Обов'язковому ліцензуванню підлягає випуск цінних па­перів. Такі ліцензії видає Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. НКЦПФР здійснює наступні види діяльності: регуляторну, ліцензійну, контрольно-ревізійну, підготовку та сертифікацію спеціалістів, реєстрацію емісій цінних паперів, моніторинг учасників фондового ринку.

Призначенням Національної комісії з цінних паперів та фон­дового ринку (НКЦПФР) також є:

— формування та забезпечення єдиної державної політики на ринку цінних паперів, сприяння адаптації національного ринку до міжнародних стандартів;

— регулювання і контроль за випуском та обігом цінних па перів на території України;

— ліцензування професійної діяльності на ринку цінних па перів;

— реєстрація прав функціонування організаційно оформлених фондових ринків;

— реєстрація фондових бірж і позабіржових торговельно-інформаційних систем;

— встановлення порядку складання звітності та обліку операцій з цінними паперами;

— встановлення вимог і стандартів щодо розкриття інформації про стан ринку цінних паперів і здійснення професійної діяльності його учасників.

Процесу демонополізації в інвестиційній сфері і загалом в еко­номіці покликана сприяти приватизація та роздержавлення, спрямовані на пожвавлення інвестиційної активності через:

- різке збільшення числа дрібних інвесторів в особі громадян

- збільшення надходжень інвестицій в найбільш вигідні галузі і проекти за рахунок коштів іноземних інвесторів;

- становлення і розвиток ринку нерухомості і основних вироб­ничих фондів;

- появу і розвиток фінансових посередників.

В Україні процес приватизації контролює держава в особі Фонду державного майна України, який має регіональні від­ділення на місцях.

Фонд державного майна України (ФДМУ) було створено у 1991 р. для здійснення державної політики у сфері приватизації держмайна. Він має регіональні відділення в усіх областях України, в Республіці Крим, у містах Києві та Севастополі.

Сьогодні завданнями ФДМУ є:

—сприяння структурній перебудові економіки;

—створення конкурентного середовища;

—пошук ефективного власника;

—упровадження процедур індивідуального підходу у продажу стратегічно важливих підприємств;

—забезпечення механізму поповнення державного і місцевих бюджетів.

Крім основних функцій (продаж державного майна на конкур­сах, тендерах, біржах) ФДМУ займається:

—підготовкою підприємств до приватизації шляхом урахування їхнього фінансово-майнового стану, частки в певному сегменті ринку;

—аналізом попиту потенційних покупців;

—вибором і застосуванням найбільш прийнятного способу приватизації;

—проведенням оцінки об'єктів приватизації;

—формуванням статутних фондів відкритих акціонерних товариств на основі справедливої ринкової вартості;

—проведенням фінансової реструктуризації з метою погашення заборгованостей перед державою при визначенні ціни об'єкта приватизації;

—проведенням реструктуризації підприємств;

—контролем за виконанням покупцем умов договору купівлі-продажу, а у разі невиконання — роботою з повернення пакета акцій у державну власність.

Регулюючу роль в інвестиційній діяльності відіграє експертиза інвестиційних програм і проектів. Обов'язковій державній експер­тизі у повному обсязі підлягають інвестиційні програми і проекти, що здійснюються за рахунок коштів державних та місцевих бюд­жетів, зокрема проекти будівництва. Інвестиції з інших джерел підлягають експертизі з питань дотримання економічного законодавства та санітарно-гігієнічних вимог. Порядок здійснення експертизи визначає Кабінет Міністрів України.

Метою проведення експертизи проектів будівництва є визначення якості проектних рішень шляхом виявлення відхилень від вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі до доступності осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, енергозбереження і енергоефективності, кошторисної частини проекту будівництва. Експертиза є завершальним етапом розроблення проектів будівництва.

Експертизу проводять експертні організації незалежно від форми власності, що відповідають критеріям, визначеним Мінрегіоном. Інформація про експертні організації, які відповідають критеріям, оприлюднюється зазначеним Міністерством на його офіційному сайті. Експертна організація, яка проводить експертизу, визначається замовником будівництва. Експертизу не може проводити розробник проекту будівництва.

 


Дата добавления: 2015-11-14; просмотров: 49 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Пряме управління державними інвестиціями| Економічні методи регулювання умов здійснення інвестиційної діяльності

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)