Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Перелік запитань на іспит

Контроль знань і розподіл балів, які отримують студенти. | ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ | Лекція 1. Вступ. Визначники та системи лінійних рівнянь другого та третього порядків. Вектори. Лінійні операції над векторами, їх властивості. | Практичне заняття 2. | ТИПОВЕ ЗАВДАННЯ МОДУЛЬНОЇ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ № 1 | Лекція 12. Лінійні відображення. Простір всіх матриць розміру . | ТИПОВЕ ЗАВДАННЯ МОДУЛЬНОЇ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ № 2 | Лекція 3. Векторні простори: основні поняття. Приклади векторних просторів. Лінійно незалежні (залежні) системи векторів. Базис. Ізоморфізм векторних просторів. | ТИПОВЕ ЗАВДАННЯ МОДУЛЬНОЇ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ № 3 |


Читайте также:
  1. Державний іспит з дисципліни «Інвестиційне кредитування» Спеціальність Банківська справа Екзаменаційний білет №_______
  2. Задачі до іспиту з предмету
  3. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ПИСЬМОВИХ ВІДПОВІДЕЙ НА ІСПИТІ
  4. на іспит із навчальної дисципліни
  5. ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ
  6. Орієнтовний перелік питань до семінарських занять.
  7. Орієнтовний перелік питань первинного інструктажу

 

  1. Множина геометричних векторів в просторі, на площині, на прямій, лінійні операції над векторами. Довести, що множина геометричних векторів є векторним простором.
  2. Поняття лінійно залежної, незалежної системи векторів. Означення базису. Твердження про базис на прямій, на площині, в просторі.
  3. Загальна декартова система координат. Координати точки в просторі. Задача про поділ відрізка у заданому відношенні.
  4. Заміна базису і системи координат в просторі, на площині.
  5. Проекція вектора на пряму, на площину, на вектор: означення, властивості.
  6. Скалярний добуток: означення, властивості.
  7. Скалярний добуток: означення. Вираз скалярного добутку через координати векторів в ДСК і ПДСК. Геометричні властивості скалярного добутку.
  8. Векторний добуток: означення, властивості. Довести властивість лінійності векторного добутку по кожному аргументу.
  9. Векторний добуток: означення. Вираз векторного добутку через координати векторів в ДСК і ПДСК.
  10. Мішаний добуток векторів: означення. Зв’язок мішаного добутку і об’єму паралелепіпеду, побудованого за трьома векторами.
  11. Мішаний добуток векторів: означення. Властивості взаємного розташування трьох векторів у випадку, коли їх мішаний добуток більше (менше) нуля, дорівнює нулю.
  12. Мішаний добуток векторів: означення. Вираз мішаного добутку через координати векторів в ДСК і ПДСК.
  13. Подвійний векторний добуток. Доведення формули для спрощеного обчислення подвійного векторного добутку.
  14. Поняття алгебраїчної лінії на площині, алгебраїчної поверхні в просторі. Приклади.
  15. Рівняння прямої на площині: векторно-параметричне, параметричне, канонічне, через дві точки, у відрізках на осях. Рівняння прямої на площині: через задану точку, перпендикулярно до заданого вектора.
  16. Загальне рівняння прямої на площині. Довести, пряма є алгебраїчною лінією на площині першого порядку.
  17. Рівняння площини в просторі, яка проходить через задану точку, паралельно двом неколінеарним векторам: векторно-параметричне, параметричне та у вигляді мішаного добутку (в векторній і в координатній формах). Рівняння площини, яка проходить через задану точку, перпендикулярно до заданого вектора.
  18. Загальне рівняння площини. Твердження, що площина є алгебраїчною поверхнею першого порядку.
  19. Рівняння прямої в просторі: векторно-параметричне, параметричне, канонічне. Рівняння прямої, яка проходить через дві задані точки.
  20. Загальне рівняння прямої в просторі. Зведення загального рівняння прямої в просторі до канонічного.
  21. Елементарні перетворення СЛР. Метод Гаусса розв’язання систем лінійних рівнянь. Дослідження системи лінійних рівнянь за її східчастою формою.
  22. Множина вектор-рядків, вектор-стовпчиків. Довести, що є векторним простором.
  23. Системи лінійно незалежних (залежних) векторів, їх властивості.
  24. Базис векторного простору. Довести, що кількість лінійно незалежних векторів не може перевищувати кількість базисних векторів. Довести, що довільний базис векторного простору складається з однакової кількості векторів. Поняття розмірності векторного простору.
  25. Лінійні відображення. Довести, що між множиною всіх лінійних відображень з в і множиною існує взаємно однозначна відповідність. Матриця лінійного відображення.
  26. Лінійні операції над лінійними відображеннями. Матриця лінійної комбінації лінійних відображень. Лінійні операції над матрицями. Довести, що множина є векторним простором.
  27. Композиція лінійних відображень. Довести, що композиція лінійних відображень є лінійним відображенням. Матриця композиції лінійних відображень. Добуток матриць.
  28. Означення добутку матриць. Властивості добутку матриць.
  29. Операція транспонування матриць. Властивості операції транспонування.
  30. Ранг матриці по рядках (по стовпчиках). Довести, що елементарні перетворення не змінюють рангу матриці по рядках (по стовпчиках).Довести, що ранг матриці по рядках збігається з рангом по стовпчиках. Означення рангу матриці.
  31. Ранг матриці. Теорема про ранг добутку матриць.
  32. Невироджені матриці. Зв’язок між не виродженими матрицями і бієктивними лінійними відображеннями.
  33. Обернене відображення. Матриця оберненого лінійного відображення. Обернена матриця, властивості обернених матриць.
  34. Системи лінійних рівнянь. Теорема Кроненкера-Капеллі.
  35. Структура множини розв’язків однорідної СЛР. Фундаментальна система розв’язків однорідної СЛР. Структура множини розв’язків неоднорідної СЛР.
  36. Визначники довільного порядку: означення, властивості.
  37. Поняття мінору, алгебраїчного доповнення. Обчислення визначника матриці, деякий рядок якої має вигляд Формула Лапласа обчислення визначника довільного порядку.
  38. Застосування теорії визначників.
  39. Векторний простір: означення, наслідки з означення. Навести приклад векторного простору.
  40. Координати вектора в базисі, властивості. Ізоморфізм векторних просторів. Твердження про ізоморфізм дійсних (комплексних) векторних просторів однакової розмірності.
  41. Заміна базису. Матриця переходу між базисами. Зв’язок між координатами вектора в різних базисах.
  42. Лінійне відображення. Ядро і образ лінійного відображення: означення, властивості. Довести, що ядро і образ лінійного відображення є лінійними підпросторами. Твердження про те, коли лінійне відображення є сюр’єкцією, ін’єкцією, бієкцією.
  43. Матриця лінійного відображення. Твердження про зв’язок між множиною лінійних відображень і множиною матриць відповідного розміру. Ранг лінійного відображення, його зв’язок з рангом матриці. Теорема про зв’язок між розмірностями ядра та образу лінійного відображення.
  44. Матриця лінійного відображення в різних базисах.
  45. Власні числа, власні вектори лінійного оператора, характеристичне рівняння. їх властивості. Лінійна незалежність власних векторів, які відповідають попарно різним власним числам.
  46. Властивість множини власних векторів, які відповідають даному власному числу. Алгебраїчна і геометрична кратності власного числа. Довести, що геометрична кратність власного числа не перевищує геометричної кратності.
  47. Необхідна і достатня умова існування базису, відносно якого матриця лінійного оператора є діагональною.
  48. Скалярний добуток, евклідовий простір. Нерівність Коші-Буняковського. Основні метричні поняття евклідового простору.
  49. Ортонормована система векторів. Ортонормований базис. Процес ортогоналізації Грама-Шмідта.
  50. Ортогональне доповнення підпростору, його властивості.
  51. Матриця Грама, її властивості.Матриця Грама в різних базисах. Критерій лінійної незалежності векторів в термінах їх матриці Грама.
  52. Означення лінійного оператора, спряженого до даного. Означення самоспряженого лінійного оператора. Матриця лінійного оператора, спряженого до даного в довільному та в ортонормованому базисах.
  53. Спектральна задача для самоспряжених лінійних операторів.
  54. Означення лінійної функції. Матриця лінійної функції. Матриця лінійної функції в різних базисах.
  55. Означення білінійної форми. Означення симетричної білінійної форми. Матриця білінійної форми. Матриця білінійної форми в різних базисах. Необхідна і достатня умова того, що білінійна форма є симетричною і термінах матриці білінійної форми.
  56. Означення квадратичної форми. Означення канонічного виду квадратичної форми. Довести, що для довільної квадратичної форми існує базис, відносно якого вона канонічна.
  57. Лінія другого порядку на площині (означення). Зведення загального рівняння кривої другого порядку до канонічного виду.
  58. Еліпс: канонічне рівняння, фокуси, ексцентриситет, директриси (означення). Властивість фокальних радіусів еліпса. Характеризація еліпса як геометричного місця точок (2 властивості).
  59. Гіпербола: канонічне рівняння, фокуси, асимптоти, ексцентриситет, директриси (означення). Властивість фокальних радіусів гіперболи. Характеризація гіперболи як геометричного місця точок (2 властивості).
  60. Парабола: канонічне рівняння, властивості.
  61. Рівняння еліпса, гіперболи, параболи в полярній системі координат.
  62. Поверхні обертання: загальне рівняння. Приклади поверхонь обертання другого порядку.
  63. Поверхні другого порядку: еліпсоїд, однопорожнинний гіперболоїд, двопорожнинний гіперболоїд, еліптичний параболоїд, гіперболічний параболоїд.
  64. Циліндричні, конічні поверхні: загальне рівняння. Приклади циліндричних, конічних поверхонь другого порядку.

 


Дата добавления: 2015-11-14; просмотров: 73 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
ТИПОВЕ ЗАВДАННЯ МОДУЛЬНОЇ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ № 4| СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.005 сек.)