Тема: Дієприкметник як форма дієслова

Мета:

- поглибити і узагальнити знання про дієприкметник, його граматичну та синтаксичну роль;

- розвивати вміння використовувати дієприкметники в зв’язному мовленні, у виконанні вправ.

Обладнання: схеми, таблиці.

Завдання за темою:

Завдання 1. Подайте повну граматичну характеристику наведених дієприкметників, визначте способи їх утворення.

1. Зростаючий, влаштований, відкритий, обраний, заби­тий; витягнутий, межуючий, зароблений, переритий, пере­мігший, знаючий.

2. Одягнутий, зварений, бувший, перекритий, постарі­лий, обпалений, освітлений, розказаний, палаючий, куплений.

Завдання 2. Випишіть з поданих речень дієприкметники, розгляньте їх за морфемною будовою і визначте синтаксичні функції.

1. У бій були введені всі піхотні батальйони (Гончар). 2. Григорій був контужений і поранений в ногу (Стель­мах). 3. Виткнулась валка саней, навантажених великими дубовими колодами (Куч.). 4. Узбережні села проклинали болото, задихаючись від смороду гниючих у ньому водоро­стей (Гонч.). 5. На нивах, як те військо побите, темніють незношені снопи, стеляться довгими рядами незагребені покоси, а подекуди стоять самотою клапті недоношеної пшениці (Вас). 6. Уся вулиця була заповнена запахом печеного хліба (Мушк.). 7. Збуджена уява малювала перед ним недавно бачені і пережиті картини (Тют.). 8. З путі далекої вернувся машиніст, укритий порохом, увесь пропахлий димом (Рильськ.).

Завдання 3. Прочитайте записаний в кінці XIX ст. на Херсон­щині текст. Чи ви чули від дорослих про звичай обминати «звертки»? Спишіть текст, підкресліть дієприкметники, доберіть до них відповідні форми російською мовою.

Хліб, якщо він поганий, косять як сіно, на голі коси і складають у копиці; якщо ж гарний, то косять на грабки, тобто косою, до якої прикріплені граблі з трьома довгими зубами таким чином, що коли косар косить, граблі громадять так хліб, що він кладеться рівними покосами, які жінки збирають і в'яжуть в снопи. Інколи трапляється, що селянин під час косьби побачить на нескошеному ще хлібі зв'язаний особливим чином вузол (селяни називають такі вузли завертками); його він нізащо не зачепить, навіть залишить кругом нього небагато скошеного хліба; він упевнений, що вузол цей зробив навмисне злий чоловік, щоб наслати на його сім'ю або худобу нещастя. (За С.Чернявською, 1893.)

Завдання 4. Які звичаї вашого краю пов'язані з українською хусткою? Назвіть серед виділених слів окремо дієприкметники й прикметники. Обґрунтуйте свою відповідь.

... І тоді козак сам звернувся до коханої, сам дивуючись своїй ніжності:

Дай же, дівчино, хустину, Може я в бою загину. Закриють очі темної ночі, Легше в могилі спочину...

І помандрувала світом разом із козацькою піснею і славою українська хустка. А що носив її козак завше коло серця, була йому оберегою не лише від ворожої кулі, тяжкого полону чи товаришевої зради, а й від забуття матері-України.

Подивуймося ж і нині — в цей розбурханий, роз­братаний національними чварами й економічними незгодами вік — незнищенній, живучій любові на­шого народу до простого, та водночас незбагненного дива — української хустки. І нехай не коло серця, а в шкарубких ширужитівських чемоданчиках таки везуть іще наші сини-солдати після служби в армії своїм матерям, коханим, молодим дружинам хустки-дарунки. Барвисті, як сад навесні. Мерехтливі, як світання над річкою... (З журналу.)

Завдання 5. Прочитайте. Знайдіть у реченнях слова, які ви зустрічаєте тільки в мові художнього твору. Перепишіть. Підкресліть діє­прикметники як член речення. Доведіть, що дієприкметник най­частіше бував означенням.

1. Лежать у лісі валуни, немов слони закам'янілі. 2. Карпати потонули в тишині, стоять смереки у сон­ливій зморі, і жевріють в небесній вишині, як вуглики у згаслій ватрі, зорі. 3. Тоді сіяч у кулаках затис затвердлі вогники плодючих зерен. 4. І жевріло вночі зерно, як грань, у жмені, що мов з'їжджена возами. 5. Біля вуликів на землі лежить собі дід і куня. І лазять бджоли по його чолі, як по розтрісканім зрізі пня.

З тв. Д. Павличка.

---

Дата добавления: 2015-11-14