Тема: Поняття про дієслово як частину мови. Значення і граматичні ознаки дієслова

Мета:

- ознайомити студентів з поняттям про граматичні ознаки дієслова та його особливі форми;

- повторити найважливіші орфограми і правила, що визначають їх написання;

- виробляти вміння користуватися цими орфограмами на практиці.

Обладнання: схеми, таблиці.

Завдання за темою:

Завдання 1. Поміркуйте, яка роль належить дієсловам у створенні картин. Перевірте за словником значення дієслів. Як ці дієсло­ва допомагають уявити пейзажні картини.

1. Хуртовина то хльоскала чабанськими пугами, то ви­тягувала з себе вовче виття, то, притихаючи, несподівано озивалася джмелиним смутком, неначе в'їжджала в ми­нулорічну осінь. Минулорічна осінь! Якою вона була? І, на якусь хвилинку, розгортаючи болі, розгортаючи зиму, вона висвітилась, вийшла з сніговію... (М.Стельмах).

2. Вітер, неначе парубок у танці, на всі боки обертав кожухарку-метелицю, і вона, широко розкинувши поли кожуха, то захлиналась жагучим потаємним шепотом, то лютилась, мов звірина, і водночас, як їй манулось, роз­трушувала, розмотувала, розкублювала над землею холо­дну вовну (М.Стельмах).

Завдання 2. Неозначеною формою дієслова (інфінітивом) назива­ють таку форму дієслова, яка, називаючи дію або стан, не вказує на час, особу, рід, число, відповідає на питання що ро­бити? що зробити?

Перепишіть текст, підкресліть неозначену форму дієслова. Визначте її граматичні ознаки (перехідність, вид, синтаксичну роль).

Сімейне життя не буває і не може бути суцільним свя­том. Часто воно нагадує бурхливу ріку, яка несе свої води з першоджерельного верхів'я до гирла, і на тій течії є ти­хі плеса й чорториї. Треба вміти триматися на річці свого життя і стійко переносити не лише радість, а й горе і бі­ду, випливати з круговерті на тихі сонячні плеса, сушити весла на зеленому березі й знову в путь... У цьому муд­рість сімейного життя (І.Цюпа).

Завдання 3. Прочитайте текст. Знайдіть у ньому зачин, середню частину 1 висновки. Що в засобом зв'язку речень у тексті? У якій формі виступають у ньому дієслова? Випишіть їх, записавши поряд з кожним у дужках неозначену форму.

Довго, дуже довго на уроках історії нам тлума­чили; генеалогічні дерева складали тільки королі, князі, графи. Справді, вони з дивовижною ретельністю фіксували свій родовід, пишалися тим, що за предків мали заморську принцесу чи якогось короно­ваного завойовника. До часу це здавалося нам арха­їчним і досить смішним. Ну, звісно, що панам роби­ти — тільки хизуватись своїми предками. Нашим дідам було не до того. А як бути з рядками Василя Симоненка? Тими, де поет протиставляє пихатості шляхти гордість трудової людини: за рід свій, за руки батька, що дають хліб людям, за колискову матері. У давні часи про дівчину говорили «вона чес­ного роду», про хлопця — «він славного роду». Як же зробити нині, щоб не лише квартири, машини, меблі, гроші складали посаг наших дітей? Бо, чи не найго­ловніше, що повинні ми брати з собою,— це посаг духовний.

З журналу.

Завдання 4. Прочитайте. Яку думку проводить автор у тексті? У реченнях замініть дієслово-присудок недоконаного виду дієсловом докона­ного. Поясніть спосіб творення дієслів доконаного виду.

На уроках мови і літератури ми пізнаємо закони мовлення і письма, прилучаємося до багатств куль­тури. Історія навчає нас любити минуле своєї Батьків­щини і правильно оцінювати сучасне. Математика вводить нас у дивовижний світ чисел. Фізика і хімія пояснюють закони органічної і неорганічної матерії. На уроках географії ми подорожуємо по рідній країні та за її межами. Ботаніка допомагає зрозуміти явища природи. Фізкультура загартовує і зміцнює м'язи, формує такі риси характеру, як завзяття, рішучість, мужність.

З журналу.

Завдання 5. Спишіть. Виділіть наявні дієслівні форми, визначте їхні гра­матичні ознаки. Які дієслівні форми ви знаєте?

1. Любов до України у мені — це слово і вві сні я ви­мовляю, неначе від загину замовляю, щоб не звогніло раптом у вогні. 2. Я відчуваю, як земля холоне, — не доче­калась бабиного літа. З.Я відчуваю, відлітає вересень — торкає землю крилами полинними. 4. У хмаровинні дощ звивав гніздо, заздалегідь веселка чепурилась (З тв. О.Завгороднього). 5. Пливуть над річкою тумани, десь стогне іволга в лугах (В. Мордань). 6. Тому, хто зростає під загад­кове курчання дерев'яних млинів, змалку хотілося вхо­питися за крило, злетіти в небо (І.Цюпа). 7. Коли ви бу­ваєте в лісі чи в степу, то неодмінно зустрічаєте таку квітку-зозулинець (С. Пушик). 8. Не малюй мені сонця, як вистиглий овоч. Покажи мені сонце, що в бурі суворе (А.Малишко).

Дата добавления: 2015-11-14