Читайте также: |
|
Іншомовні слова становлять приблизно 10% СУЛМ. У правописі іншомовних слів поєднуються різні принципи української орфографії – фонетичний, традиційний, морфологічний.
Пишемо И:
1)у загальних назвах після д, т, з, с, ц, ж (дж), ч, ш, р перед буквами, що позначають приголосні звуки: д и станція, д и настія, такт и ка, поз и ція, с и мптом, ц и трусові, реж и м, дж и нси, реч и татив, ш и фр, фабр и ка, форт и с и мо;
2)у власних географічних назвах, які закінчуються на -ида, -ика: Антаркт ида, Флор ида, Атлант ида, Афр ика, Балт ика, Мекс ика, Корс ика;
3)у власних географічних назвах після шиплячих приголосних: Алж и р, Ваш и нгтон, Вірдж и нія,, Йоркш и р, Ч и каго, Ч и лі;
4)у власних географічних назвах із звукосполученням -ри- перед приголосними: Великоб ри танія, Мав ри танія, Мад ри д, Па ри ж, Ри га, Ри м;
5)у власних географічних назвах типу: Аргент и на, Баст и лія, Брат и слава, Браз и лія, Вав и лон, Ват и кан, Єгипет, К и тай, Пак и стан, Тадж и к и стан, К и рг и зстан, Палест и на, Сард и нія, Сканд и навія, Т и бет, та в похідних від них: аргент и нець, браз и лець, аргент и нський, браз и льський.
Пишемо І:
1)на початку слова: і стина, І талія, і нструкція, І забелла;
2)після приголосного перед голосним і перед [j]: ав і ація, ф і алка, ген і ально, соц і альний, соц і ологія, рад і ус, тр і умф, кл і єнт, конструкц і я, ілюмінац і я, операц і я, дивіз і я;
3)у власних назвах між приголосними та в кінці слів: Л і сабон, Монтев і део, Гр і мм, С і дней, Д і дро, Капр і, Нагасак і, Соч і, Батум і, Сомал і, Пот і, Паганін і, Джерс і;
4)у кінці невідмінюваних загальних назв: такс і, жур і, візав і, колібр і, пон і, пар і, мерс і, попур і;
5)після б, п, в, м, ф, г, к, х, л, н перед наступним приголосним: б і знес, п і рат, в і деозал, м і ф, ф і нанси, г і пербола, к і но, х і тон, л і тера, н і мфа, піан і симо.
Пишемо Ї:Після букв на позначення голосних звуків: моза ї ка, ру ї на, проза ї к, Ене ї да, Ізма ї л, Ка ї рсале. Але у складних словах і після префіксів пишеться: староіндійський, новоірландський, доісторичний, поінформувати.
Пишемо Е:1)на початку слова та після букв, що позначають голосні звуки, крім і: е нергія, е кзамен, е пітет, е пізод, ду е ль, Рафа е ль, ду е т;
2)після твердих приголосних: купл е т, пінц е т, м е тр, вунд е ркінд, г е ній, г е г е мон, д е када, д е кан, т е атр, ід е нтичний;
Пишемо Є:на початку слова у давно запозичених словах: Є вропа, Є ва, Є вген, Є гипет, Є вдокія, Є русалим, Є вангеліє, є пископ, є зуїти, є ресь;
після і, е, й, м’якого знака та апострофа: гігі є на, гі є на, ді є та, орі є нтир, фе є рія, фе є рверк, Фей є рбах, порть є ра, кар’ є ра, інтер’ є р, тра є кторія.
Пишемо У:У словах запозичених із французької мови після шиплячих ж, ш: парф у ми, ж у рі.
ТЕРМІНИ В СКЛАДІ УКРАЇНСЬКОЇ ЛЕКСИКИ.
Дата добавления: 2015-11-14; просмотров: 89 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Фонетичне і граматичне освоєння слів іншомовного походження. | | | ПРОБЛЕМИ УКРАЇНСЬКОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ. |