Неологізми в складі української лексики.

Неологізми (від гр. neos - новий і logos - слово) - це нові слова на позначення нових реалій, що виникають у процесі розвитку суспільства. З часом вони стають загальновживаними (відеомагнітофон, радіотелефон) або переходять до розряду історизмів (перебудова, гласність тощо). Крім тог людина дедалі більше пізнає навколишній сівт, відкриває нові явища, котрі теж потребують нащивання. Порівняно н6едавно з’явилися такі слова як метрополітен, телебачення і т.д. крім слів для називання нових понять, лексині новотвор з’являються внаслідок переусвідомлення застарілих назв, необхідності заміни їх точнішии, зрозумілішии, такими, шо більше відповідаюь фонетичним лексични словотвірним та ін. Нормам мови. (самольот – літак). Поряд з лексичними неологізмами з’являється чимало неологізмів семантичних: слова, що вже існують у мові, набувають нових значень. Ще одна причина пояи неологізмів- бажання предметові, явищу, що вже існує в мові й має назву. Дати іншу назву, образнішу, таку,що більше відповідає сприйманню того чи іншого автора (сніговіється в вінграновського).

Таким чином виділяють загально мовні, й індивідуально-авторські неологізми. Напр.

1. І так щодня, щовечора, щоранку, так щодуші! -мигтять у всі кінці.А він ішов, насвистував. Шарманку підтягував щораз на ремінці (Ліна Костенко).

2. А той вітряк давно вхопили вхопини.Пірнає в хмару місяць-дармовис (Ліна Костенк).

Багато неологізмів з’являться в часи веливих змін, докорінних перетворень у житті тог чи іншого народу (в рад. Союзі – райвиконком). Неологізми виникають у мові весь час, і не лише в галузі суспільно-політичної лексики. Це й нові терміни з науки, літератури, мистецтва (алгоритм, спелеологія); це й виробничо-технічна лексика, пов’язана з розвитком народного господарства (гідроелектростанція, аомохід); лексика. Пов’язана з новими досягненнями в розвитку війькової справи та військово-стратегічної науки (ракетна зброя).

Порівняно нове явище в лексичному роззвитку мов – абревіатури. Позитивною рисою цього виду лексики є те, що та сама кількість інформації передається набагато меншою уількістю знаків, ніж у текстах без абревіації. (напр. Укрсільгосптехніка). Але надуживання робить мовлення штучним, незграбним. А то й незрозумілим.

Неологізми творяться за наявними в мові соделями. Наприклад, за зразком біологія, геологія, зоологія творено слова вірусологія. Спелеологія; за зразком атмосфера, стратосфера- біосфера; за ти пом бібліотека, картотека- фільмотека, дискотека. На взірець давно вживаних у мові слів буряківник, лісівник творятся нові назви людей за фахом – рисівник, звірівник. Утворення зі складівником –вод на позначення тих самих понять –лісовод, рисовод 0 є дублетами, які нічого нового не додають, а тільки засмічують мову. Компонент –вод закономірний в утвореннях типу – вагоновод, екскурсовд, пов’язаних з дієсолвом водити, а не доглядати, відгодовувати чи вирощувати.

Оскільки неологізми є ктегорією історичною, то їх належність до пасивної лексики не вічна. Вони сприймаються як нові слова доти, доки названі ними поняття не стануть загальновживаними. Пояа й існуавння неологізмів є виправданою лише тоді, коли є потреба у виконанні певної спілкуально-називної або художньо-зображальної функції. Коли такої потреби немає, новотвір зайвий і позбавлений перспективи закріпитися в лексичному складі мови. Не прищеплюються в мові ті неологізми, які не відповідають її лексичній системі, граматичній будові або фонетичним закономірностям. Наприклад штучно утворені і занесені в словники неологізми золушка, гшрузовик у мовній практиці витіснені більш вдалими словами вантажівка попелюшка.

Індивідуальні авторські неологізми творяться тими ж способами, що й загальновні. Їхня життєвість та ефективність визнчеється мінням письменника застосувати відмінні від усталених поєднання коренів чи основ слів із суфіксами чи префіксами, лзначень з означуваним, зі смаокм і доречно вставити в новий контекст застаріле слово (Зіходить ніч у витишений сад... Вінграновський).

Дата добавления: 2015-11-14