Семантико-стилістичні

Ідеографічні (значенневі, семантичні) синоніми передають різні відтінки того ж поняття: незламний- рішучий (твердий); хотіти- бажати. Слова бизькі за значенням. Але не тотожні.

Стилістичні синоніми не мають відмінностей у смислових відтінках, але відрізняються емоційно-експресивним забарвленням і сферою використання. (сміятися- реготати, хихикати, склити (шкірити) зуби ). Стилістичні синоніми можуть озрізнятися за ознаками:

n стильова належність. (говорити. Але на зборах-виступати)

n сучасне - застаріле слово (палець – перст)

n загальномовне – діалектне (юнак – легінь)

n власне українське – запозичене (побаення –рандеву)

n загальномовне – термін (нарив – абсцес).

Семантико-стилістичні синоніми відрізняються як семантичними відтінками., так і стилстичним забарвленням (поганий, гидкий, бридкий, кепський0.

Абсолютні синоніми – цілком однакові і за значенням і за вживанням слова. Їх небагато. Використовують для уникання повторів 9 гасло-лозунг).

Синоніми поєднуються в єдиний синонімічний ряд.(синонімічне гніздо).

Домінанта, або стрижневе слово синонімічного ряду - це слово, що найчастіше вживається у мовленні. У словнику синоніів воно подається першим.

Так, напр., у синонімічному ряду неминуче, напевне, конче, неодмінно, обов'язково, безсумнівно домінантою є слово обов'язково.

До одного синонімічного ряду звичайно входять слова однієї частини мови. Тову виділяють синоніми:

n і менникові (дгуг, брат друзяка0

n прикметникові (гарний, красивий, чарівний)

n дієслівні (захотіти, забажти, забагнути)

n прислівников і (обов’язково, неодмінно, конче)

n прийменник ові (біля, коло, побідя).

Багатозначне слово може входити до складу різних синонімічних рядів (спів тихий-неголосний, слабкий, приглушений; чоловік тихий- неголосний, слухняний лагідний)

Лексичні синоніми можуть бути:

n загальномовними.

n Констектуальними.

Загальномовні синоніми – ті, що не залежать від контексту.

Контекстуальні- стають синонімами лише в контексті (сива (давня) історія)

Серед контекстуальних синонімів виділять:

n перефразу. Або парафразу – оисовий зворот мови. А в поезії – стилістичнйи прийом, троп, за допомогою якого предмети, явища або власні імена називають не прямо, а через їхні характерні ознаки (чорне золото замість кам’яне вугілля)

n евфемізми -. Евфемістичні синоніми замінюють собою слова, які вважаються непристойними, нетактовними, грубими або забороненими (мають назву табу)

Морфологічні синоніми – це варіфнти граматичних форм слів на позначення одного поняття (співає – співа).

Синтаксичні синоніми – це граматично різні конструкції, що виражають ту саму думку. Такими можна вважати:

n сполучникові та безсполучникові речення (рада б зійти, та чорна хмара наступає - рада б зірка зійити – чорна хмара наступає)

n складнопідрядні й прості речення з дієприкметниковим і дієприслівниковим зкоротами.

n Пряма і непряма мова

n Совосполучення і речення. (зошит учня- -учнівський зошит).

Фразеологічні синоніми – окремий різновид. – варіанти фразеологічних одиниць на позначення того самого поняття (говорити - плескати язиком, ляпати язиком)

Синонімічні словники наводять заголовне слово (домінанту) зазвичай у прямому значення, без експресивно-емоційного забарвлення або стилістичних обмежень, а потім синонімічний ряд існуючих експресивно забарвлених синонімів, який завершують менш уживаними та діалектними формами.

Словник синонімів української мови. У 2 т./ Уклад.: А. Бурячок та ін. – К.: Наукова думка, 1999 – 2000.

У синонімічних словниках наводяться синонімічні ряди, які складаються зі слів і словосполучень тотожних або близьких за значенням. У межах кожного синонімічного ряду подається семантична (вка­зується на відмінні відтінки значень) і стилістична характеристика слів, окреслюється їх сполучуваність, наводяться приклади їх уживання в контексті. Саме так побудовані академічний "Словник синонімів української мови" у 2-х то­мах (К., 1999—2000) і "Словарь синонимов русского языка" в 2-х томах за редакцією А.П. Євгеньєвої (М., 1970— 1971). У синонімічних словниках для широкого практичного користування наводяться синонімічні ряди без ілюст­рацій прикладами їх уживання. Такими є "Короткий словник синонімів української мови" П.М. Деркача (К., 1960), "Практичний словник синонімів української мови" С. Ка-раванського (К., 1995), "Словарь синонимов русского языка" З.Є. Александрове!' (М., 1968; шосте видання вийшло в 1989 p.), "Gran diccionario de sinonimos у antonipios" (Великий словник синонімів і антонімів) іспанської мови Л. Кастро де Амато (Буенос Айрес, 1988).

Дата добавления: 2015-11-14