Читайте также:
|
Фразеологія - сукупність усталених зворотів певної мови, а також розділ науки про мову, що вивчає стійкі словосполучення-фразеологізми, їх ознаки, поділ на групи, утворення і походження.
Фразеологізми (фразеологічні звороти) використовуються для називання окремих предметів, явищ, властивостей та дій.
Лексичне значення має фразеологізм в цілому, напр., спіймати облизня - "зазнати невдачі", без царя в голові - "нерозумний", заткнути за пояс - "перевершити".
Ці мовні звороти, у яких слова виявляють своє значення тільки зв’язано, називаються фразеологічними одиницями.Отже, фразеологічна одиниця – ц стійке сполучення слів. яке, позначаючи поняття, відтворюється в мові за традицією, автоматично. За своїм значеням сприймаються як одне ціле.
Фразеологічні одиниці подібні до слів: і слова, і фразеологізми використовуються як готові мовні одиниці, а не створюються щоразу у процесі мовлення.
Фразеологізми, як і слова, можуть входити до синомічних рядів: дрімати- куняти- клевати носом
У реченні фразеологізм виступає як один член речення. Напр.,у реченні І довго ти будеш товкти воду в ступі? фразеологізм товкти воду в ступі є присудком.
Фразеологізми мають синоніми і антоніми - інші фразеологізми, напр.: не приший кобилі хвіст - потрібний як п'яте колесо до воза.
Фразеологізми використовуються як в мові, так і в художніх творах.
Можуть формуватися в синонімічні ряди та синонімічні пари. (ледарювати-бити байдики. Лежня справляти). Антонімічні пари передають протилежні значення та оцінки (хоч греблю гати (мало) – на макове зерно (мало)).
До фразеології належать також прислів’я та приказки, влучні вислови видатних людей (крилаті вислови) (вік живи – вік учись).
Осовні ознаки фразеологізмів:
n усталена (стійка) констукція словосполучення чи речення.
n Слова, які є компоннтами фразеологізмів, утрачають своє значення і лише разом виражають одне узагальнене поняття.
n Фразеоогізми не створюються в процесі мовлення, а як готові мовні одиниці відтворюються і міру потреби під час спілкування.
n Характеризуюючи позитивно чи негативно особу, предмет, дію або явище, фразеологізи надають тексту певного стилістичного (експресивого) значення.
n У складі речення фразеологізми виступають одним членом речення (нйчастіше присудком, обставиною), оскільки виражають одне лексчне знаачення.
Класифікація фразеологізмів:
1. за злитістю компонентів (слів), які входять до стійких словосполучень, виділяють 3 групи фразеологічних зворотів:
n Фразеоогічні зрощення – стійкі нерозкладні совосполучення, значення яких невипливає із значеньтих слів. що входять до них (собаку з’їсти-бути майстром). Неподільні словосполучення називають ще ідіомами. Слова в ідіомах настільки міцно поєднані одним поняттям, що їх можна важати злитими, зрощеними (робити з мухи слона- перебільшувати). Ідіоми можут вступати в синонімічні зв’язки. Убільшості випадків дослівно не перкладаються,мають усталені відпоідники.(пахне смаленим – шутки плохи).
n Фращеологічні єдності – фраеологічні словосполучення, загальне значення яких певною мірою мотивується значенням тих слів, що них входять. (крапля в морі – небагато). Не мають такого міцного поєдннання слів як зрощення.іноді можна поповнювати іншими компонентами (зітерти в порошок – зітерти в дрібний порошок).
n Фразелогічні сполучення – стійкі мовні звороти, у яких один з компонентів має самостійне значення, що конкретизується в опстійному зв’язку з іншими словами. (брати – нічого в рот не брати, брати гору, брати близько до серця). Цнтральне слово в них є стійким і не може бути змінене іншим, а залежні слова можуть виражатися синонімічним словом (порушити питання – поставити, підняти питання).
n За класифікацією Шанського – Фразеологічні вислови. – стійк мовні звороти, які складаються зі слів з вільним значення, але в процесімовлення відтворюються як сталі мовні одиниці.
Фразелогічні вислови номінативного типу – це мовні кліше, виражені переважно простим словосполученням (звітно-виборча компанія). Поява клаше пов’язана із повторюваністю ситуацій.
Фразелогічні вислови комунікативного типу – прислів’я, приказки, крилаті вислови.
n Прислів’я - це народний вислів повчального змісту.
У цьому вислові передається певна закономірність або правило, сформульоване на основі багатовікового досвіду народу.
Прислів’я відносяться до фразеологізмів, які переважно співвідносяться з реченнями (не купиш ума, якщо нема; під лежачий камінь вода не тече). Серед прислів’їв є такі, які не зіставляються ані зі словом, ані з реченням (з хворої голови на здорову; як з гуся вода).
n Приказка - це зворот мови, який образно визначає якесь життєве явище. Приказка від прислів’я відрізняється тим, що знаходить своє остаточне вираження тільки у контексті. Приказка завжди є ніби частинкою речення (чим би дитя не тішилося, аби не плакало; грошей, як кіт наплакав).
Прислів’я і приказки часто будуються на антонімічній основі (правда та кривда - як вогонь та вода; широкі ворота увійти, та вузькі вийти та ін.).
n Крилаті вислови - це сталі словесні вислови, які часто повторюються у мовленні, а також влучні вислови видатних і відомих осіб чи політичних діячів (маємо те, що маємо).
Крилаті вислови можуть мати форму слів з символічним значенням: Мекка - місце поклоніння, Голгофа - подвижництво, страждання, мука.
Такими є також і імена-символи: Робінзон, Дон Кіхот, П’ятниця.
Крилаті вислови можуть мати форму словосполучень (людина в футлярі, мертві душі) і простих речень (Вчитися, вчитися і ще раз вчитися! (Ленін); Легше верблюдові пройти крізь голчане вушко, ніж багатому увійти в царство небесне (Євангеліє).
Джерела фразеології:
За походженням фразеологізми поділяються на спільнослов’янськ і (водити за носа; з голови до п’ят; як на долоні), спільносхіднослов’янські (попасти під гарячу руку), українськ і (на руку ковінька, піймати облизня); засвоєні з інших мов кальки (копії) (ось де собака зарита (з німецької мови).
Велику групу фразеологізмів складають висловлення видатних і відомих людей (Хіба ревуть воли, як ясла повні (Панас Мирний).
Поповнюється українська фразеологія і за рахунок виробничо-побутових висловлень (Сім раз одміряй, а раз одріж).
Знайшли собі місце в українській фразеології також біблійні і євангелійські вирази (бути притчею во язицех; берегти, як зіницю ока), а також античні вислови (крокодилячі сльози, Сади Семіраміди
Фразеологічні словники вміщують зазвичай цілісні звороти (фразеологізми, крилаті слова. Ідіоми та ін.), пояснють їх значення, особливості вживання, походження, можливі варіанти в живомовленні та літературі. Такими, зокрема, є академічний "Фразеологічний словник української мови " у 2-х книгах (К., 1993; друге видання -- 1999), "Фразеологічний словник української мови " в 2-х томах Г.М. Удовиченка (К., 1984), " 1000 крилатих виразів української літературної мови " А.П. Коваль і В.В. Коптілова (К., 1964)
Фразеологічний словник української мови. У 2 кн. /уклад.: В. Білоноженко та ін. – К.: Наукова думка, 1993
це перший академічний солвник, що найповніше відображає загальновживану фразеологію СУЛМу. Значення фразеологічних одиниць ілюструється цитатним матеріалом. У словнику подається всебічна лексикографічна характеристика фразеологізмів.
Фразеологія перекладів М. Лукаша: Словник-довідник /Упор.: О. Скопенко, Т. Цимбалюк. – К.: Довіра, 2000.
Дата добавления: 2015-11-14; просмотров: 93 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Семантико-стилістичні | | | Діалектизми, їх типи і використання в літературній мові. Діалектні словники. |