Поняття і функції бюджету

Центральним елементом фінансової системи країни є Державний бюджет (далі – Держбюджет). Держбюджет служить для акумуляції фінансових ресурсів і їх використовування на виконання основних функцій держави. Він є інструментом економічної і соціальної політики, служить для перерозподілу частини ВВП країни з урахуванням суспільних інтересів. Визначення бюджету дано в Законі України № 2542-III від 21.06.2001 із змінами і доповненнями «Бюджетний кодекс України»: “бюджет - план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду”.

Закон про бюджет є основним фінансовим документом країни. Він складається на певний період часу, тобто - бюджетний період, який, як правило, дорівнює календарному або господарському року. В Україні бюджетний період відповідає календарному року (з 1 січня по 31 грудня), а у США, наприклад, триває з 1 жовтня по 30 вересня.

Бюджет як система економічних відносин має дві взаємозв'язані складові: відносини з приводу утворення бюджетного фонду за рахунок різних видів доходів; та із приводу його використання у формі бюджетних видатків. Структура доходів і видатків бюджету на черговий рік є основним змістом бюджетного плану, вона визначає перспективні напрями соціально-економічної політики держави і ресурси для їх здійснення.

Доходи бюджету формуються за рахунок податків, а також деяких інших видів надходжень (доходи від продажу і використання державної власності, від зовнішньоекономічної діяльності і ін.). Структура прибуткової частини бюджету не постійна, вона схильна до змін залежно від умов розвитку країни, конкретної соціально-економічної ситуації і напрямів державної політики.

Метою бюджетних видатків є фінансове забезпечення діяльності держави по виконанню її економічних функцій - розподілу та перерозподілу ресурсів, стабілізації. Видатки бюджету прямують, в першу чергу, до суспільного сектора економіки для фінансування діяльності органів державного управління (оборона, охорона правопорядку, культура і мистецтво, охорона здоров'я, освіта, наука і ін.), а також підтримки підприємств, що знаходяться в державній власності. Частина витрат здійснюється і за межами суспільного сектора: за рахунок державних коштів надається допомога малозабезпеченим громадянам, виплачуються пенсії і стипендії, оплачуються держзамовлення, до виконання яких були залучені приватні фірми. Основне призначення бюджету полягає у тому, що він дозволяє акумулювати фінансові кошти в руках держави і використовувати їх для фінансування різних програм. Проте, крім цього найважливішого завдання, бюджет виконує і ряд інших функцій. До їх числа відносяться наступні.

Контрольна функція. Бюджет дозволяє здійснювати контроль за діями виконавчої влади, який може здійснюватися в різних формах – з боку спеціалізованих органів, наділених контрольними повноваженнями, з боку вищестоящої організації і ін. Бюджет приймається як закон і тим самим накладає обмеження на дії уряду. У ньому законодавчо закріплені ліміти окремих статей доходів і видатків, яких держава повинна чітко дотримуватися при проведенні соціально-економічної політики.

Інформаційна функція. Бюджет – це індикатор поточного стану економіки країни, соціальної сфери, політичної ситуації. Структура його прибуткової і видаткової частини дозволяє судити про пріоритети державної політики, масштаби впливу на неї окремих груп інтересів. Більше того, він виступає як прогноз майбутньої економічної ситуації.

Функція інституціоналізації суспільних переваг. У демократичних державах ухваленню закону про бюджет обов'язково передує його розгляд в пар-ламенті. На цьому етапі в складений урядом законопроект вносяться корективи з урахуванням думок депутатів, що представляють інтереси своїх виборців. За допомогою механізмів представницької демократії ці переваги утілюються в конкретних цифрах прибуткової або видаткової статей.

Регулююча функція. В умовах ринкової економіки основним інструментом державного регулювання є фінансова система, центральною ланкою якої є бюджет. Будь-які значущі рішення у області економічної політики повинні мати фінансове забезпечення, тому вони підкріплюються відповідними бюджетними видатками. Для того, щоб бюджетна система могла ефективно виконувати покладені на неї функції, необхідне виконання ряду обов'язкових вимог, найважливішою із яких є прозорість бюджету. Прозорість означає інформаційну відкритість бюджетної системи не тільки для державних органів, але і для суспільства в цілому; повноту віддзеркалення доходів і видатків бюджету, відвертість методики розрахунку окремих його статей; точність, достовірність і оперативність звітів про виконання бюджету; чітке визначення процедур його складення, затвердження і виконання; наявність ефективних механізмів контролю на всіх етапах бюджетного процесу. З прозорістю бюджету тісно пов'язана вимога його повноти. Бюджет повинен охоплювати усі фінансові потоки державних установ. Різні види доходів повинні зараховуватися на єдиний бюджетний рахунок, з якого фінансуються усі передбачені видатки. Якщо ця вимога не дотримується, бюджет не може повною мірою виконувати свої функції, в першу чергу, інформування і контролю.

Інструментом забезпечення прозорості і повноти бюджету є бюджетна класифікація. Під бюджетною класифікацією розуміється законодавчо встановлене угрупування доходів і витрат бюджету, джерел покриття його дефіциту, видів внутрішнього і зовнішнього боргу, яка використовується для складання і виконання бюджетів всіх рівнів і забезпечення зіставності їх показників. Бюджетна класифікація дозволяє систематизувати інформацію про стан бюджетної системи, вона затверджується Законом і є єдиною для всіх рівнів бюджетної системи.

Дата добавления: 2015-11-14