Психолого-педагогічні умови підготовки викладачів до застосування освітніх інновацій у ВНЗ

Досвід впровадження інновацій в освіті показує, що у сучасному ВНЗ на перший план висувають технічні і організаційні питання, на підготовку ж технолога-викладача звертається мало уваги. А тим часом неприйняття педагогом змін і психолого-педагогічна непідготовленість до них є головним гальмом широкого впровадження інновацій в навчально-виховний процес.

Хотілося б звернути увагу на те, що комп'ютер не просто управляє пізнавальною діяльністю студента (діагностика, контроль і зберігання інформації). Комп'ютерні дидактичні інструменти і засоби є могутнім знаряддям створення «дидактичного інтер'єру», середовища, що дозволяє створити комфортні умови праці.

Це стан, що виникає від злитої зі своїми діями, повної керованості ситуацією, розуміння сценарію своєї пізнавальної діяльності. Ці умови є «зовнішніми ключами», адже вони дозволяють сформувати стійку і концентровану увагу на об'єкті діяльності, глибоко і повно включитися в неї: чіткість цілей і розуміння того, як вони можуть бути досягнуті; баланс типових і проблемних ситуацій [21].

Феномен задоволення процесом пізнавальної діяльності виникає від синтезу образного і конкретно-логічних знань. Об'єднання цих начал – логічного й образного – одна з важливих проблем інформатизації освіти.

Провідне місце при цьому належить підготовці викладачів, оскільки доля всіх інноваційних процесів залежить саме від творчої активності педагогічних колективів, а не від заміни однієї технології на іншу.

Як відомо, ядро інформаційної педагогічної компетентності складають три блоки базових умінь:

1 блок – представлення інформації і створення орієнтовної основи;

2 блок – організація і активізація пізнавальної діяльності;

3 блок – створення емоційного комфорту у навчанні.

Науковці виділяють два чинники, які сприяють досягненню професіоналізму: суб'єктивні – талант і здібності людини; об'єктивні – якість здобутої освіти.

Оскільки студенти – майбутні викладачі ВНЗ – це люди з достатньо розвиненими самосвідомістю і здібностями, що володіють дослідницькими методами, установкою на успіх і високим інтелектом, то на перший план висувається об'єктивний чинник. Новітня підготовка повинна допомогти викладачам: ·знайти нові оцінки своєї діяльності і змінити погляди на свою професію; дати інструмент для цього, тобто технологію, і навчити способам трансформації своїх загальних здібностей в педагогічні і творчі.

Соціальні проблеми сьогоднішньої освіти неабиякою мірою обумовлені функціональною обмеженістю. Технологічність як мобільне і методологічне уміння в структурі повної педагогічної компетентності, і служить тією базою, на якій виникають високий професіоналізм і динамічність, і через яку долається функціональна неписьменність викладача.

Технологічна підготовка – ключ до розуміння категорії «педагогічна компетентність». Ця категорія дозволяє зрозуміти суть педагогічної культури, яка виконує функції відтворення і збереження педагогічної реальності. Засвоюючи і привласнюючи вироблені педагогічні цінності, викладач здатний трансформувати їх відповідно до особливостей характеру своєї науково-педагогічної діяльності.

Отже, працюючи з новітніми ІТ, викладач визначає свій власний розвиток, реалізовує себе, засвоює технологію як цінність, творчо самореалізується, тим самим сприяючи розвитку студентів.

Всі уявлення викладача про навчальну діяльність найчастіше обмежуються педагогічним аналізом форми (лекції, семінару, лабораторної роботи) і технікою (методикою) побудови моделей власної діяльності і діяльності студента. Вони носять знаннєвий характер, орієнтовані на інформаційні і операційні ознаки педагогічної компетентності.

Інформаційні технології забезпечують викладача дидактичною інформацією (наприклад, знайомлять з новими навчальними планами і програмами різних ВНЗ) і націлюють на засвоєння нових методів навчання.

Зауважимо, що вирішити освітні завдання системного рівня, наприклад, організувати цілеспрямовану навчальну діяльність студентів, навчити їх оперувати навчальним матеріалом; забезпечити зворотний зв'язок зі студентом, організувати цілісний і керований навчальний процес вдається не всім.

Комп'ютер найчастіше використовується як інформаційно-показовий або контролюючий засіб, а його «сутнісні» функції (інформаційно-вибіркова, управлінська, тренерська, координаторська, консультативна та ін.) ігноруються [21].

Сучасному ВНЗ потрібний викладач мобільний, здатний до саморозвитку і самовизначення, який розуміє своє професійне призначення, людина, яка приймає педагогічну діяльність як важливий пріоритет, суб'єкт, здатен і готовий до самонавчання і самовдосконалення.

Рекомендована література:

[8; 11; 13; 19; 20; 22;24; 28; 31; 32;37; 41;42;45 – 48; 52 – 59; 63; 66; 70; 77; 84; 88; 92;96; 105; 108;115; 137; 139; 140; 154; 159; 168]

Запитання та завдання для самоконтролю

1.Дайте визначення поняття «інформаційні технології».

2.Назвіть основні риси освіти інформаційного суспільства.

3.Яке призначення інформаційно-навчального середовища?

4.Опишіть завдання навчання фахівців, яке формулює сучасне інформаційне суспільство для навчальних закладів.

5.Чому, на Ваш погляд, нові інформаційні технології не розкривають повною мірою свого потенціалу в традиційній освітній системі?

6.Назвіть найбільш поширені інформаційні технології.

7.Які методи належать до нелінійних інформаційних технологій?

8.Чому розвиток активності особистості є важливою складовою інформаційної технології навчання?

9.Визначте специфічні принципи інформаційних технологій (інтерактивності, потенційної надмірності навчальної інформації, нелінійності інформаційних структур і процесів, комбінованого використання різних форм навчання, комплексного використання засобів Мультимедіа і віртуальна реальність).

10. Які складові частини, що належать до інформаційної педагогічної компетентності, Вам відомі?

11. Назвіть особливості роботи викладача сучасного ВНЗ у контексті сучасних інформаційних технологій.

Дата добавления: 2015-11-14