Критерії оцінювання

1. Оцінка “зараховано” виставляється без проходження семестрового контролю, якщо семестровий рейтинг студента з навчальної дисципліни перевищує 60 балів.

2. Оцінка “зараховано” виставляється під час усного заліку за достатній рівень володіння матеріалом з питань, поставлених викладачем.

3. Оцінка “не зараховано” ставиться, якщо студент не подав правильної відповіді на жодне з поставлених питань, не знав термінологічної системи дисципліни, а також якщо відповідь студента була нелогічною.

ОРІЄНТОВНІ ПИТАННЯ ДО ЗАЛІКУ

З КУРСУ “Вступ до мовознавства”

1. Мовознавство як наука. Розділи мовознавства. Основні проблеми мовознавства.

2. Зародження мовознавства в давній Індії, Китаї, давній Греції та Римі.

3. Європейське мовознавство середньовіччя та епохи Відродження.

4. Порівняльно-історичне мовознавство, його основоположники.

5. Напрями мовознавства в ХІХ столітті.

6. Основні напрями та лінгвістичні школи ХХ століття.

7. Актуальні напрями сучасного мовознавства.

8. Соціолінгвістика, основні завдання і поняття.

9. Психолінгвістика: проблеми і завдання.

10. Основні проблеми етнолінгвістики.

11. Когнітивна лінгвістика: основні поняття та проблематика.

12. Синхронія і діахронія. Індукція та дедукція.

13. Методи дослідження мови: описовий, зіставний.

14. Методи дослідження мови: порівняльно-історичній, структурний.

15. Мова як знакова система. Специфіка мовного знака.

16. Мова і мовлення.

17. Мова і мислення, їх взаємозв’язок. Типи мислення.

18. Мова як суспільне явище. Функції мови.

19. Загальнонародна мова та її диференціація.

20. Територіальні та соціальні діалекти.

21. роль мови у процесі пізнання.

22. Проблема походження мови. Теорія моногенезу та полігенезу.

23. Гіпотези походження мови.

24. Історичний розвиток мов. Специфіка розвитку різних рівнів мовної системи.

25.Основні етапи розвитку мов.

26. Штучні міжнародні мови.

27. Характеристика мов світу. Мовні універсалії.

28. Типи класифікації мов.

29. Типологічна класифікація мов.

30. Генеалогічна класифікація мов. Основні сім’ї, групи та підгрупи мов.

31. Індоєвропейська мовна сім’я.

32. Фінно-угорська мовна сім’я.

33. Тюркська мовна сім’я.

34. Семіто-хамітські мови.

35. Китайсько-тибетські мови.

36. Аустроазіатські мови.

37. Кавказькі мови.

38. Мови народів та народностей України.

39. Зародження письма, передумови виникнення.

40. Етапи і форми розвитку графічного письма.

41. Графіка та орфографія. Принципи орфографії.

42. Транскрипція, транслітерація.

Формою підсумкового контролю зі “Вступу до мовознавства” у другому семестрі є екзамен.

Екзамен

Студентам, які мають семестровий рейтинговий бал з дисципліни 63–70, за рішенням кафедри може бути виставлена підсумкова оцінка за дисципліну за національною шкалою “відмінно”, за шкалою ЄКТС – А. Підсумковий рейтинговий бал виставляється шляхом додавання до семестрового рейтингового бала студента 30 балів.

Екзамен відбувається в усній формі. Максимальний екзаменаційний бал становить 30. Викладач оцінює відповідь студента на екзамені (диференційованому заліку) у 4-бальній шкалі. Ця оцінка трансформується в екзаменаційний рейтинговий бал у такий спосіб:

“5” — 30 балів;

“4” — 23 бали;

“3” — 18 балів;

“2” — 0 балів.

Підсумкова оцінка за дисципліну виставляється за підсумковим рейтинговим балом (сума семестрового рейтингового бала та екзаменаційного бала) за таблицею:

Підсумковийрейтинговий бал	Оцінка за шкалою ЄКТС	Підсумкова оцінка за дисципліну за національною шкалою
90-100	А	відмінно
82-89	В	Добре
75-81	С
66-74	D	задовільно
60-65	Е
40-59	FХ	незадовільно з можливістю повторного складання
39 і менше	F	незадовільно з обов'язковим повторним курсом

Якщо студент на екзамені з дисципліни, з якої він мав семестровий рейтинговий бал менше 42 балів, отримує позитивну екзаменаційну оцінку (“5”, “4”, “3”), то такому студенту виставляється підсумкова оцінка з дисципліни за національною шкалою лише “задовільно”, за шкалою ЄКТС – E, а в екзаменаційній відомості в графі “Підсумковий рейтинговий бал” ставиться 60 балів.

За результатами роботи студентів під час семінарських занять та самостійної роботи наприкінці семестру проводиться атестація. Атестуються студенти, які відвідували заняття, відповідали на семінарських заняттях, виконували самостійну роботу. При цьому:

1) оцінка “відмінно” ставиться студенту, який не пропускав заняття без поважної причини, відповідав не менше 2-х разів на семінарських заняттях, має оцінку за реферат “5”, середній бал якого вищий за “4,5”;

2) оцінка “добре” ставиться студенту, який відвідував заняття, виконував завдання самостійної роботи, середній бал якого вищий за “4”;

3) оцінка “задовільно” ставиться студенту, який відвідував заняття, виконував завдання самостійної роботи, середній бал якого вищий за “3”;

4) оцінку “незадовільно” отримує студент, який пропускає заняття, за відповіді на семінарських заняттях має “2”. “Незадовільно” ставиться студентові і тоді, коли він відвідував заняття, але не виконав робочої програми від початку атестації, не відповідав на семінарських заняттях, не виконав завдання самостійної роботи.

7) Не атестується студент, який не був присутній на жодному семінарському занятті, не виконав самостійну роботу і не має жодної оцінки.

Структура екзамену зі “Вступу до мовознавства”

Екзамен з курсу “Вступ до мовознавства” складається у ІІ семестрі. Екзамен є основною формою підсумкового контролю знань та умінь студентів.

Екзамен відбувається в усній формі після попереднього обдумування студентом питань екзаменаційного білета.

Кожний білет з курсу “Вступ до мовознавства” складається з трьох питань, передбачених типовою і робочою програмами: два питання теоретичного характеру і одне – практичного (наприклад, при складанні фонетики – це фонетичний аналіз слова).

Зразок екзаменаційного білета

  Київський національний лінгвістичний університет

Спеціальність: «Мова і література» Семестр ІІ Навчальна дисципліна: Вступ до мовознавства

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ 26

1. Розвиток і функціонування мов у капіталістичному суспільстві. Поняття національної і літературної мови. 2. Фонема. Диференційні і інтегральні ознаки фонем. 3. Визначити засоби граматичних значень: столи, пішов би, люди, краще, зим, виходив – виходив; рос. мать любит дочь – дочь любит мать; казах, кызыл-кызыл «найчервоніший», анг. good-better, write-writes, sing-sang.  

Затверджено на засіданні кафедри теоретичної і прикладної лінгвістики та новогрецької філології (протокол № __ від ___ _______2011 р.)

Зав. кафедри: ______________________ проф. Корольова А.В. Викладач ______________________ доц. Терехова Д.І.  

Критерії оцінювання кожного питання білета

1. Оцінка “відмінно” виставляється тоді, коли відповідь вважається повною, тобто в ній містяться визначення всіх понять, про які йдеться в питанні, проаналізовано об'єкт аналізу, охарактеризовано його семантичні та структурні ознаки. Відповідь повинна бути чіткою і послідовною, супроводжуватися великою кількістю прикладів із різних мов світу.

2. Оцінка “добре” виставляється, коли у відповіді студента містяться незначні неточності, але при цьому відповідь є повною, змістовною і логічно побудованою.

3. Оцінка “задовільно” ставиться у тих випадках, коли студент дав не досить чітке або неповне визначення аналізованого об'єкта, не дав ілюстративного матеріалу, нелогічно і непослідовно розкривав суть поняття.

4. Оцінка “незадовільно” ставиться, якщо студент не подав правильної відповіді на питання екзаменаційного білета, не знав термінологічної системи дисципліни, а також якщо відповідь студента була нелогічною.

5. Студенти, що мають семестрову оцінку з дисципліни напередодні сесії “відмінно” і “добре” (за відповідним рейтингом) звільняються від проходження семестрового контролю й автоматично отримують оцінку.

Решта студентів, а також студенти, які бажають підвищити свій підсумковий рейтинг, складають екзамен.

Орієнтовні питання до курсового екзамену зі “Вступу до мовознавства”

1. Мовознавство як наука. Предмет та розділи мовознавства. Зміст та основні завдання курсу “Вступ до мовознавства”. Місце мовознавства в системі наук.

2. Методи вивчення і опису мов: описовий, порівняльно-історичний, зіставний, структурний.

3. Мовознавство давньої Індії, Китаю, античне мовознавство. Мовознавство середніх віків та епохи Відродження.

4. Порівняльно-історичне мовознавство. Мовознавство ХІХ – поч. ХХ століття.

5. Проблеми мовознавства ХХ століття. Актуальні напрями лінгвістики.

6. Природа і сутність мови. Мова і суспільство. Функції мови. Загальнонародна мова та її диференціація.

7. Структура мови. Основні та проміжні рівні, їх одиниці. Синхронія та діахронія.

8. Мова як знакова система. Специфіка мовного знака. Місце мови серед інших знакових систем.

9. Мова і мислення, їх взаємозв’язок. Типи мислення. Мова і мовлення. Невербальне мислення.

10. Гіпотези походження мови (донаукові та наукові). Первісні центри виникнення мови.

11. Мова як історичне явище. Зовнішні і внутрішні фактори розвитку мов.

12. Мовні контакти. Субстрат, суперстрат і адстрат.

13. Основні процеси історичного розвитку мов. Специфіка і розвиток різних рівнів мовної структури.

14. Розвиток і функціонування мов у первісно-общинному, рабовласницькому і феодальному суспільстві.

15. Розвиток і функціонування мов у капіталістичному суспільстві. Поняття національної та літературної мов. Територіальні та соціальні діалекти.

16. Розвиток і функціонування мов у тоталітарному соціалістичному суспільстві. Питання про перспективи розвитку мов у майбутньому.

17. Типи класифікації мов світу (типологічна, генеалогічна, ареальна, функціональна, соціолінгвістична, фонологічна, синтаксична).

18. Мови світу, їх порівняльне вивчення. Генеалогічна класифікація мов.

19. Поняття типологічної класифікації мов.

20. Флективні мови синтетичної та аналітичної будови. Мови народів і народностей України.

21. Значення письма в історії суспільства. Предметне «письмо», піктографія, ідеографія.

22. Основні етапи розвитку фонографічного письма.

23. Поняття про графіку та орфографію. Принципи орфографії.

24. Фонетика. Поняття про звуки мови. Аспекти вивчення звуків. Акустичні властивості звука.

25. Артикуляційна характеристика звуків мови. Мовленнєвий апарат та його будова. Поняття про артикуляцію та артикуляційну базу.

26. Класифікація голосних.

27. Класифікація приголосних.

28. Фонетичне членування мовного потоку (фраза, синтагма, такт, склад). Склад, типи складів. Монофтонги та поліфтонги.

29. Інтонація та її складові. Наголос і його види. Явище енклізи і проклізи.

30. Взаємодія звуків у потоці мовлення. Типи звукових змін. Позиційні зміни звуків.

31. Комбінаторні зміни звуків.

32. Живі та історичні фонетичні зміни. Звукові закони.

33. Поняття про орфоепію. Фонетична та фонематична транскрипція.

34. Фонологія. Учення про фонему. Відмінності між фонемою і звуком. Диференційні та інтегральні ознаки фонем.

35. Вчення про позицій фонем. Варіанти і варіації фонем. Опозиції фонем (привативна, градуальна, еквіполентна, корелятивна).

36. Поняття фонологічної системи. Фонологічні школи.

37. Лексикологія, її розділи та предмет вивчення.

38. Слово як одиниця мови. Основні функції слова. Лексема. Словоформа.

39. Лексичне значення слова. Слово, поняття, концепт. Полісемія та омонімія.

40. Лексико-семантичні категорії: синонімія, антонімія, гіперо-гіпонімія, конверсиви.

41. Лексико-семантична система мови. Словниковий склад мови (характеристика різних груп слів).

42. Поняття про етимологію. Принципи наукової етимології. «Народна етимологія». Деетимологізація.

43. Історичні зміни словникового складу. Архаїзми, історизми, неологізми. Історична лексикологія.

44. Запозичена лексика. Різні шляхи і види лексичних запозичень.

45. Фразеологія. Види фразеологізмів.

46. Лексикографія. Основні типи словників.

47. Граматика, її розділи та предмет вивчення. Основні одиниці граматичної будови мови.

48. Лексичне і граматичне значення, відмінності між ними.

49. Морфема. Види морфем.

50. Морфологічна будова слова. Зміни у морфологічній будові слова. Основні способи словотворення.

51. Граматична форма слова. Способи вираження граматичних значень: афіксація, фузія, аглютинація.

52. Способи вираження граматичних значень: чергування, редуплікація, складення, наголос, суплетивізм.

53. Службові слова, порядок слів та інтонація як засіб вираження граматичних значень.

54. Поняття граматичної категорії. Класифікація граматичних категорій. Граматичні категорії та лексико-семантичні розряди.

55. Частини мови як лексико-граматичні розряди слів. Принципи класифікації частин мови.

56. Характеристика основних частин мови. Частини мови в різних мовах.

57. Поняття про словосполучення. Класифікація словосполучень.

58. Синтаксичні зв׳язки слів у словосполученні та реченні.

59. Речення як основна комунікативна одиниця. Ознаки речення. Речення і судження.

60. Члени речення і частини мови. Актуальне членування речення.

.

ІХ. Рекомендована навчально-методична література

Основна література

Кочерган М.П. Вступ до мовознавства. – К.: Академія, 2000.

Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства. – К.: Академія, 2006.

Дорошенко С.І., Дудик П.С. Вступ до мовознавства: Навчальний посібник. – К.: Вища шк., 1974.

Ющук І.П. Лекції зі вступу до мовознавства: Навчальний посібник. – К.: Вид. Міжнар. ін-ту лінгвістики і права,1995.

Завдання для самостійної роботи зі «Вступу до мовознавства» / Уклад. Д.І.Терехова. – К.: Вид. центр КДЛУ, 2000.

Додаткова література

Підручники

Алефиренко Н.Ф. Современные проблемы науки о языке. – М., 2005.

Алпатов В. М. История лингвистических учений. – М. 1999.

Бевзенко С.П. Вступ до мовознавства: Короткий нарис. – К., 2006.

Введение в языковедение: Хрестоматия / Сост. А.В.Блинов, И.И.Богатырева, В.П.Мурат, Г.И.Рапова. – М., 2000.

Вендина Т.И. Введение в языкознание. – М., 2001.

Головин Б.Н. Введение в языкознание. 4-е изд. – М.,1983.

Доленко М.Т. Вступ до мовознавства: Збірник вправ і завдань. – К., 1975.

Донець С.Л., Мацько Л.І. Вступ до мовознавства: Практикум. – К.., 1989.

Кодухов В.И. Введение в языкознание. 2-е изд. – М.,1987.

Кочерган М.П. Загальне мовознавство. – К., 2003.

Зиндер Л.Р. Введение в языкознание: Сборник задач. – М., 1987.

Норман Б.Ю. Сборник задач по введению в языкознание. – Минск, 1989.

Реформатский А.А. Введение в языковедение. – М., 1967.

Реформатский А.А. Введение в языковедение. – М., 2001.

Степанов Ю. С. Методы и принципы современной лингвистики. – М., 1975, 2000.

Удовиченко, Г. М Загальне мовознавство. Проблеми. Методи: навчальний посібник. – К., 1994.

Удовиченко, Г.М. Загальне мовознавство. Історія лінгвістичних учень: навчальний посібник для студ. філол. фак-тів ун-тів і пед. ін-тів. – К.,1980

Дата добавления: 2015-11-14