Читайте также:
|
20-ті роки були часом небувалого піднесення української культури. В Україні розгорнулася кампанія ліквідації неписемності. Протягом 20-х років кількість неписемних скоротилася з 76% до 43% дорослого населення, а протягом 30-х років неписемність була практично ліквідована. У 1925 р. на Україні діяло близько 18 тис. шкіл, 145 технікумів, 35 інститутів і 30 робітфаків.
Українська наука в багатьох галузях вийшла на світовий рівень. Її головним центром стала Всеукраїнська Академія Наук (ВУАН). Заснована ще в 1918 р. урядом П.Скоропадського, Академія мала три секції: історико-філологічну, фізико-математичну і соціально-економічну. У ВУАН працювала ціла плеяда видатних вчених, що стали окрасою не лише вітчизняної, але й світової науки (історики М.Грушевський, Д.Яворницький, Д.Багалій, М.Слабченко, О.Оглоблин, О.Гермайзе; літературознавці С.Єфремов, В.Перетц; етнограф А.Лобода; сходознавець А.Кримський; математики Д.Граве та М.Крилов; хіміки В.Кістяківський та Л.Писаржевський; президентами Академії були природознавець В.Вернадський, ботанік В.Липський, мікробіолог і епідемобіолог Д.Заболотний). В цей же час формується і марксистська історична школа; поки що марксизм порівняно мирно співіснує з безпартійною наукою.
Українська література у 20-ті роки переживала бурхливий розвиток, що характеризувався розмаїттям літературних напрямів. У Харкові виникли письменницькі організації: “Плуг” – спілка селянських письменників (С. Пилипенко, П. Панч, А.Головко та інші), “Гарт” – спілка пролетарських письменників (В. Блакитний, М. Хвильовий, В.Сосюра). Існували групи “непролетарських” письменників: неокласики (М.Зеров, М.Рильський, М.Драй-Хмара), символісти (П.Тичина, Д.Загул, Ю.Мереженко), футуристи (М.Семенко, Г.Шкурупій). У 1925 р. після розпаду “Гарту” виникла Вільна академія пролетарської культури (ВАПЛІТЕ), до якої увійшли письменники, що стали гордістю української літератури: П.Тичина, М.Бажан, В.Сосюра, Ю.Смолич, Ю.Яновський, П.Панч. Це була доба відносно вільного розвитку літератури і мистецтва, коли створювали свої найкращі прозові твори М.Хвильовий, В.Підмогильний, Г.Косинка, Ю.Яновський. Широку популярність мав гуморист О.Вишня. На 20-ті роки припадає розквіт творчості П.Тичини та М.Рильського, а також цілої плеяди талановитих поетів. Лесь Курбас і його трупа “Березіль” творили новий український театр. О.Довженко здобув світове визнання своїми фільмами “Звенигора”, “Арсенал”, “Земля”.
Проте поступово запроваджувався партійний контроль над культурою, а наприкінці 20-х років українська інтелігенція зазнала перших репресій.
Дата добавления: 2015-11-16; просмотров: 62 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Тема 37. КУЛЬТУРНЕ БУДІВНИЦТВО В 20 – 30-х РОКАХ | | | Індустріалізація: труднощі, особливості, наслідки |