Читайте также:
|
Падіння гетьманського режиму. Утворення Директорії.
Директорія: відносини з Антантою і внутрішня політика.
Падіння гетьманського режиму. Утворення Директорії
У центральній Росії панує радянська влада. Противники її – прихильники “білої справи” (білий колір - колір царської фамілії Романових) гуртувалися на окраїнах імперії. Тут була зібрана Добровольча армія на чолі з генералом А. Денікіним, що негативно ставилася до української незалежності. Гетьман П.Скоропадський розумів, що самостійність Української Держави залежить від німців, доки ті не програють I світову війну, тому що Антанта бажала мати справу тільки з єдиною Росією і ні про яку Україну чути не хотіла.
Очоливши гетьманат, П.Скоропадський зосередив у своїх руках усю повноту влади. Він призначав отамана (голову) Ради міністрів, мав право затверджувати і розпускати уряд, контролював зовнішньополітичну діяльність держави, міг оголошувати воєнний чи особливий стан, проводити амністію. У “Грамоті до всього українського народу” гетьман обіцяв “забезпечити населенню спокій, закон і можливість творчої праці”.
П.Скоропадський не мав підтримки і серед українських партій. Українська демократично-хліборобська партія відвернулася від гетьмана, бо він не рахувався з її рекомендаціями. Українські есери і більшовики вели партизанську боротьбу як з німецькими, так і з гетьманськими військами, а помірковані соціалістичні партії створили Український національний союз на чолі з В.Винниченком і С.Петлюрою. Спроба гетьмана створити компромісний кабінет не вдалася, і 14 листопада він заявив про федеративний союз з “білою” Росією. Напротивагу гетьману у ніч на 13 листопада 1918 р., в Києві на таємному засіданні Національного союзу було утворено Директорію (перехідний диктаторський орган з п’яти осіб для скинення гетьманату) на чолі з В.Винниченком і С.Петлюрою. Під Мотовилівкою за 30 км. від Києва Українські Січові Стрільці (УСС) розгромили найбільш боєздатні частини гетьмана, інші перейшли на бік Директорії. В ніч на 14 грудня 1918 р. в Києві Директорія розпочинає повстання. Гетьман зрікається влади і тікає до Берліна у мундирі німецького офіцера. До міста входять загони січових стрільців.
Отже, спроба консервативних політичних сил за допомогою авторитарної форми правління стабілізувати ситуацію в Україні зазнала невдачі. Окремі успіхи гетьманського уряду не змогли змінити ситуацію на краще. Складний клубок внутрішніх та зовнішніх протиріч виявився не під силу гетьманату.
Дата добавления: 2015-11-16; просмотров: 66 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Внутрішня політика П.Скоропадського | | | Директорія: відносини з Антантою і внутрішня політика |