Відступ радянських військ з України. Розпуск Центральної Ради

18 лютого 1918 року німецькі війська перейшли в наступ на всьому фронті від Балтійського моря до Карпат. 24 лютого Раднарком Росії прийняв ультиматум німецького командування, і німці зупинили наступ скрізь, крім України, яку більшовики за умовами Брестського миру повинні були звільнити. 1 березня німці зайняли Київ, а 7 березня в місто прибув уряд Центральної Ради. Більшовики чинили опір німцям на Україні лише для вивозу хліба і сировини. У середині березня німецькі і австрійські війська захопили південь України, а у другій половині квітня – Крим. Німцям також були потрібні хліб і сировина. Для цього Центральній Раді потрібно було відмовитися від усуспільнення землі і повернути поміщицькі землеволодіння. Проте Центральна Рада 1 березня 1918 р. заявляє, що її курс залишається незмінним, і готується до скликання українських Установчих зборів. Але ситуація змінилася – колись єдине суспільство поділилося на групи: поміщики, спираючись на німецьку армію, заявляють про свої права на землю; промислово-фінансові кола виступають проти робітничого законодавства; заможні селяни вимагають відновлення приватної власності на землю; бідні селяни, становище яких в умовах окупації значно погіршилося, переходять до партизанської війни.

У цей час відбувається конфлікт між генерал-фельдмаршалом Ейхгорном (командуючим окупаційними військами) і Центральною Радою з приводу його наказу про засів полів. І хоч німці змушені були відмінити свій наказ, проте, боячись, що Центральна Рада не зможе виконати умови договору і поставити сільськогосподарські товари в Німеччину, окупаційна влада приходить до думки про державний переворот. Кандидати знайшлися серед заможного козацтва. Ще з осені 1917 р. на Україні виник рух Вільного Козацтва - це були селяни-власники, що знаходилися в опозиції і до більшовиків і до Центральної Ради. На цих селян великий вплив мала Українська демократично-хліборобська партія, що прийшла до висновку про необхідність встановлення диктатури в формі гетьманства. Кандидатом став П.П.Скоропадський. Німці допомагають йому прийти до влади. 25 квітня були запроваджені військово-польові суди; 27 квітня роззброєна найбільш боєздатна дивізія синьожупанників; 28 квітня в зал, де проходило засідання Центральної Ради, увірвалися німецькі солдати, розігнали Центральну Раду, заарештували 2-х міністрів. А 29 квітня 1918 р. хліборобський конгрес оголошує П.Скоропадського гетьманом; утворюється гетьманат. У ніч на 30 квітня 1918 р. прибічники гетьмана захопили державні установи.

Дата добавления: 2015-11-16