Читайте также:
|
Відсутність коштів на проведення індустріалізації. Більшовики беруть
курс на мирне будівництво. В лютому 1920 р. утворилася Державна комісія по електрифікації Росії, яка прийняла план ГОЕЛРО. Під електрифікацією розуміли індустріалізацію, здійснювану на технічно найпрогресивнішій енергетичній основі – за допомогою електрики. На Україні передбачалося ввести в дію потужності на 560 тис.кВт. До революції індустріалізація фінансувалася з трьох основних джерел: податків у держбюджет, іноземного капіталу і капіталонагромаджень у самій промисловості. Але в тих умовах ці механізми не діяли. Залишався лише один варіант - продрозкладка. Та селяни почали сіяти хліб лише для власних потреб, і жителі міст опинялися під загрозою голоду.
Надзвичайно тяжке внутрішнє становище України. Воєнні дії і насадження комунізму мали жахливі наслідки. Чисельність промислових робітників скоротилася наполовину. Робітничий клас голодував, епідемії висипного тифу та інших хвороб косили людей десятками тисяч. Продрозкладка виконувалася з величезними труднощами, для цього залучалися війська. В містах відбувалися “італійські” страйки робітників. Стягнення продрозкладки призводило до масових збройних виступів селян, тобто починалася нова громадянська війна.
Становище погіршилося ще в зв’язку з неврожаєм і голодом 1921 – 1923 рр. у південних районах України. Тільки в степових губерніях республіки кількість голодуючих зросла з грудня 1921 до травня 1922 р. з 1,2 млн. до 3,8 млн. осіб, а по всіх губерніях – до 5,6 млн. осіб, що становило 25% населення УСРР. Епіцентром лиха в Україні стала Запорізька губернія.
Взимку 1922 –1923 рр. в Україні почалася друга хвиля голоду, тільки дітей голодувало 2 млн. Деякі історики небезпідставно вважають, що головною причиною повторного голоду був інтенсивний вивіз хліба за межі республіки.
За неповними даними, з УСРР було вивезено майже 18 млн. пудів зерна: 2,5 млн. пудів до РСФРР і більше 15 млн. пішло на експорт.
З двох хвиль голоду, що прокотилися Україною в 1921 – 1923 рр., перша значною мірою була зумовлена надмірним вивезенням хліба в голодуюче Поволжя та промислові центри Росії, насамперед Москву і Петроград, а друга - експортом українського зерна.
На жаль, була ще одна причина трагедії 1921 – 1923 рр. посиливши голод численними конфіскаціями продовольства, Москва фактично апробувала його як ефективний засіб придушення антибільшовицького повстанського руху, те, що не вдалося здійснити за допомогою зброї та каральних акцій здійснила кістлява рука голоду. В умовах голоду політична активність селян різко знизилася, і лідери повстанського руху втратили опору та підтримку.
Дата добавления: 2015-11-16; просмотров: 67 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| У 1919 р. – НА ПОЧАТКУ 20-х років | | | Запровадження непу в Україні |