Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Економічна ефективність керування виробництвом.

Характер відносин людей у ринковій економіці, що розвивається, механізм довіри в економіці й в організації | Конфлікти, їхнє значення в діяльності організації. Стиль керівництва й типи керівників. | Закон самозбереження, | Закон єдності аналізу й синтезу. | Специфічні закони організацій. | Тема 11. Види організаційних робіт, виконувані різними суб'єктами керування (приклади). | Ефективність організаційних змін | Формальні й неформальні групи. Стабільність організаційної культури компанії. | Тема 12. Мале підприємництво. | Тема 13. Документационное забезпечення організаційної системи. |


Читайте также:
  1. I. Організаційні структури керування.
  2. IV.I. Організаційні структури керування.
  3. IV.II. Виробничі структури керування.
  4. ВАРІАНТ 7. Система керування ліфтами
  5. Вивчення роботи схеми керування
  6. Вивчення роботи схеми керування
  7. Вивчення роботи схеми керування

Витрати праці в керуванні. У матеріальному виробництві беруть участь не тільки робітники, зайняті безпосередньо у виробничих підрозділах підприємства, але й ті працівники, які управляють всіма виробничими процесами й забезпечують виробництво матеріальними, трудовими й енергетичними ресурсами, а також здійснюють впровадження досягнень науки й техніки у виробництво.

Праця працівників керування є продуктивною працею, а самі працівники - виробниками, що беруть участь у створенні матеріальних благ, їхньої вартості, у тому числі й вартості прибавочного продукту. Специфічна особливість управлінської праці полягає в тому, що він втілюється в продукті не прямо, а шляхом здійснення управлінських функцій стосовно працівників, зайнятим виробничими операціями. Ця праця враховується в сукупній праці всіх працівників, у загальних результатах виробництва. Таким чином, витрати праці в керуванні - це необхідні витрати матеріального виробництва, які є частиною вартості зробленої продукції, і праця працівників керування оплачується з тої вартості, у створенні якої вони беруть участь. Однак витрати управлінської праці, як і інші витрати, входять у витрати матеріального не в будь-якому обсязі, а в міру свого суспільно необхідного характеру. Тому витрати на керування повинні відповідати обсягу виробництва й забезпечувати скорочення сукупних витрат виробництва. Вони повинні скорочуватися при підвищенні продуктивності праці в керуванні.

Скорочення витрат на керування тільки тоді є економічно виправданим, коли вони не ведуть до збільшення загальних витрат на виробництво продукції. Це положення ставиться, як до витрат на утримання управлінських працівників (жива праця), так і до витрат, упредметненим у коштах комп'ютерної й організаційної техніки (упредметнена праця). Збільшення витрат упредметненої праці повинне забезпечити більше витрат живої праці в керуванні й зменшити сукупні витрати виробництва.

Відомо, що без комп'ютеризації управлінської праці завдання розвитку економіки й організації ефективного керування не може бути вирішена. Це завдання може бути вирішена на основі комплексного вдосконалювання всієї системи керування, що укладається в механізованому зборі й обробці потоків виробничо-економічної інформації, застосуванні комп'ютерних систем керування виробництвом, використанні комп'ютерної техніки й економіко-математичних методів.

 

Критерії й методи визначення ефективності керування виробництвом. Визначення ефективності керування виробництвом методично зводиться до розрахунку співвідношення витрат на керування й отриманих при цьому результатів, у першу чергу тих, які відображають підвищення ефективності всього виробництва. Отже, удосконалювання керування повинне відображатися в підвищенні ефективності виробництва й зниженні витрат на адміністративно-управлінський персонал (аналізованого періоду).

Зниження управлінських витрат - один з елементів економії суспільної праці в процесі виробництва. Однак не завжди зменшення частки витрат на керування забезпечує досягнення сукупної економії витрат. Важливо, щоб даний обсяг витрат керування забезпечував економію витрат живої праці й упредметненої праці у всьому виробництві й загальне підвищення виробництва. Специфіка управлінської праці полягає в тому, що його витрати проявляються найбільше повно лише в загальних результатах виробництва, а ефективність його може оцінюватися через виявлення ефективності всього виробництва. Оцінка доцільності обраної схеми керування повинна провадитися в конкретних умовах підприємства (організації), об'єднання, галузі.

Процес керування і його ефективність залежить від особливості галузі (виробництва), технічної оснащеності, особливості технологічних процесів, масштабів і рівня спеціалізації виробництва, виду продукції, кваліфікації кадрів, організації праці й виробництва.

Для порівняння витрат на керування по окремих об'єктах керування можна вибрати наступні показники:

відносну й абсолютну величину витрат адміністративно-управлінських видатків (на випуск продукції в натуральному й грошовому вираженні, кількість зроблених одиниць, інформаційний потік документів, величину виробничих фондів, прибуток, рентабельність;

кількість структурних підрозділів (в абсолютному й відносному вимірі на випуск продукції);

чисельний склад структурних підрозділів;

машиная озброєність апарата керування (наявність коштів механізації й оргтехніки для рішення завдань керування й ступінь їхнього використання);

продуктивність праці на підприємстві й у керуванні підприємством, об'єднанням, галуззю.

 

Економічна ефективність керування виробництвом. Ефективність керування окремими ділянками або підприємством у цілому є результатом функціонування системи керування, що забезпечують виконання поставлених перед об'єктом завдань із найменшими трудовими, матеріальними й фінансовими витратами.

 

Економічну ефективність керування визначають наступні основні напрямки:

структура керування. Абсолютні й відносні показники;

наявність і використання оргтехніки й коштів механізації в процесі рішення управлінських завдань органами керування підприємством;

застосування комп'ютерної техніки й ступінь її використання при рішенні управлінських завдань, розробка й впровадження комп'ютерних систем керування виробництвом;

удосконалювання процесів рішення управлінських завдань при функціонуванні системи керування підприємством завдань;

підвищення продуктивності праці;

зміна обсягу випуску продукції, поліпшення ритмічності виробництва;

зниження собівартості продукції;

строки окупності капітальних вкладень;

оптимізація рішень завдань по використанню трудових ресурсів і економія, що досягається при цьому;

економія матеріальних ресурсів і її вплив на випуск продукції, фінансовий стан підприємства;

використання виробничих потужностей, інтенсифікація виробництва, підвищення якості продукції;

поліпшення фінансового стану підприємства в цілому, його структурних елементів.

 

Найбільш важливими економічними показниками роботи підприємства є: обсяги виробництва й реалізації;

зниження норм видатку матеріальних цінностей на одиницю продукції; поліпшення використання виробничих фондів;

продуктивність праці;

скорочення витрат заробітної плати на одиницю продукції;

зниження собівартості;

збільшення розмірів прибутку й підвищення рентабельності виробництва;

збільшення власних фінансових ресурсів;

поліпшення фінансових показників;

поліпшення умов праці, відпочинку, побуту й інших показників.

При укрупненій оцінці ефективності керування діяльністю підприємства можуть бути прийняті відносні величини - рівні виконання плану за відповідними показниками в досліджуваному періоді. Тоді ефективність керування виробництвом може бути обчислена по наступній функції:

 

Эп = F (х); х:= (Q, Qр, ΔН, T,?З,?C,?П,?P),

де Q- Q - обсяг виробництва;

Qр - обсяг реалізації;

ΔН - зниження норм видатку матеріальних цінностей;

T -продуктивність праці;

ΔЗ - скорочення витрат по заробітній платі на одиницю продукції;

ΔC - зниження собівартості;

ΔП - збільшення розмірів прибутку;

ΔP - підвищення рентабельності виробництва;

Эп -ефективність керування виробництвом;

х:= означає, приймає значення.

Після визначення приватних і загальних критеріїв ефективності керування виробничо-господарською діяльністю, а також економічності апарата керування Эу визначають і загальну ефективність керування підприємством, організацією, об'єднанням, галуззю (при необхідності).

 

Эп Зу Зу

Эобщ= ---- --- -- причому Эу = ---- ---- -----------,

Эу Q +Qн Ф з.п

Зу - витрати на керування, тис. грн.;

Q,Qн - вартість основних виробничих фондів і нормованих оборотних коштів, тис. грн.;

Ф з.п - фонд заробітної плати (крім фонду зарплати адміністративно-управлінського персоналу), тис. грн.

Останнім часом значна кількість завдань (з різними критеріями оптимальності й обмеженнями) по кожному з названих напрямків можна вирішити, використовуючи математичні методи й комп'ютерні системи обробки даних.

Визначення економічного ефекту сучасних систем керування. У результаті розрахунків економічної ефективності сучасних систем керування визначаються результати виробничо-господарської діяльності підприємства. можливість використання проекту вдосконалювання системи керування, величина економічного ефекту для підприємства.

 

Ефективність систем керування визначається численними показниками, основними з яких є:

одержання всіма підрозділами підприємства своєчасної й повної інформації про хід виробництва;

безперервність нагромадження інформації при відносно менших витратах трудових витратах;

ступінь використання інформації для вдосконалювання виробничого процесу;

забезпечення синхронності роботи структурних підрозділів підприємства;

розробка економіко-математичних моделей і їхнє використання при рішенні конкретних виробничих завдань;

можливість багаторазового використання вихідної інформації, виключення дублювання в роботі апарата керування, підвищення відповідальності;

динамічність системи керування виробничими процесами підприємства.

Для розрахунку річного економічного ефекту від використання сучасної системи керування підприємством використовується наступний порядок обчислень:

 

 

З1+ ЕнФп1 С2 + ЕнФп2

Э = [ ---- ---- ---- --- --(-- ---- ---- ------)] В2,

В1 У2

де

Э - річний економічний ефект;

В1, В2 - річний обсяг продукції до й після впровадження сучасної системи керування, гр.;

З1,, З 2-2 - собівартість продукції до й після впровадження сучасної системи керування, гр.;

Фп1, Фп 2-2 - середньорічна вартість виробничих фондів до й після впровадження сучасної системи керування, грн.,

Ен - нормативний або прийнятий коефіцієнт ефективності капітальних вкладень.

Розглянемо деякі методичні питання розрахунку ефективності сучасних систем керування підприємством (СУП). Основним показником економічної ефективності СУП є приріст прибутку за рахунок: зниження витрат на виробництво продукції й збільшення обсягів виробництва.

 

Ураховуються наступні показники ефективності виробництва:

збільшення випуску продукції на діючих виробничих потужностях у результаті оптимізації планів і більше раціонального використання основних виробничих фондів;

підвищення продуктивності праці;

оптимізація рівня запасів матеріальних ресурсів і обсягів незавершеного виробництва;

підвищення якості випускається продукции, що;

скорочення величини умовно-постійних видатків;

зниження непродуктивних видатків (оплата понаднормових робіт, штрафи, пени, неустойки т.п.));

інші показники виробничо-господарської діяльності, керування й прийняття рішень, поліпшення організації праці й т.п.).

Економічна ефективність СУП розраховується відповідно до галузевих методичних вказівок.

 

При визначенні очікуваного річного економічного ефекту як база для порівняння приймаються такі варіанти:

СУП впровадження на діючому підприємстві – плановані показники виробничо-господарської діяльності підприємства в рік впровадження СУП;

СУП впроваджується на стоящемся підприємстві, де не було передбачено її створення, - техніко-економічні показники проекту даного підприємства;

На знову проектованих підприємствах економічні показники СУП обґрунтовуються шляхом порівняння з аналогом.

 

Економічна ефективність СУП визначається річним приростом прибутку, річним економічним ефектом і ефективністю витрат на її створення:

а) річний приріст прибутку (або економія) розраховується по формулі

 

А2 - А1 З1 - З2

Эг = (---- ---- ---- --)П1 + (---- ---- ---- --А2,

А1 100

де А1, А2 – річний обсяг реалізації продукції до й після до й після впровадження ССУП, тис. грн.;

З1, З2 – витрати на 1 грн. реалізованої продукції до й після до й після впровадження СУП, коп.;

П1 – прибуток від реалізації продукції до впровадження СУП. тыс. грн.;

 

б) річний економічний ефект (Э) визначається по формулі

 

А2 - А1 З1 - З2

Э = [(---- ---- ---- --)П1 + (---- ---- ---- --А2] – Ен Зс.в,

А1 100

де Ен - нормативний коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень у даній галузі;

Зс.в - витрати, пов'язані зі створенням і впровадженням СУП, тис. грн.;

в) ефективність витрат визначається по формулі

 

Эг Зс.в

Ер = ---- ---- --- -- н або Т = ---- ---- --,

Зс.в Эг

 

де Ер - розрахунковий коефіцієнт ефективності витрат;


Дата добавления: 2015-11-16; просмотров: 103 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Порівняння механістичної й органічної структур| А витрати на паливо й енергію на технологічні цілі

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.016 сек.)