Читайте также:
|
1. Керівник організації -це людин, що одночасно з володінням формальним статусом, є лідером, і ефективно управляє своїми підлеглими.
Стиль керівництва -це звичайна манера поводження керівника, що впливає на підлеглих, і спонукує їх до досягнення цілей організації.
Виділяється автократичный, демократичний і ліберальний стиль керівництва. Автократичный (авторитарний) керівник нав'язує свою волю працівникам. Такий керівник не обертає уваги на судження своїх підлеглих, він звертається до нижчих потреб працівників, постійно натискає. Демократичний керівник прислухається до думки підлеглих при прийнятті рішень. Він звертається до більше високих потреб людей. При такому стилі обов'язкова система контролю. Ліберальний стиль припускає практично повну волю персоналу в прийнятті рішень, у визначенні цілей своєї роботи й контролю за її результатами.
Залежно від застосовуваних методів керівництва, керівників ділять на зосереджені на роботі, і зосереджених на людині. Стиль керівництва орієнтується або на діяльність, або на людей.
Лайкерт виділяє чотири різновиди стилів керівництва: эксплуататорско-авторитарна, прихильній-авторитарній, консультативно-демократичній і заснована на участі.
2. Конфлікт -це незгода між двома або більше сторонами. Сторони можуть представляти як окремі обличчя, так і групи осіб
Організаційні конфлікти і їхній дозвіл. По очевидних причинах конфлікт, пов'язаний із проектним керуванням, невіддільний від організаційних непогодженостей більше загального характеру, які нерідко виникають у лінійно-функціональних організаціях, оскільки проектна група є підсистемою більшої організації. Можна умовно розділити організаційні конфлікти, пов'язані із проектним керуванням, на дві категорії: 1) конфлікти, пов'язані з організаційними змінами; 2) конфлікти, пов'язані з концентрацією фахівців різних областей знань в одній групі для здійснення діяльності, що має обмежену тривалість.
У конфліктів може бути кілька причин: розподіл обмежених ресурсів, залежність виконання завдання від інших людей, розходження з метою, розходження в поданнях і цінностях, розходження в манері поводження й життєвому досвіді, погані комунікації.
Керівник проекту повинен організувати погоджену роботу різних фахівців, які в цьому випадку стикаються із труднощами пристосування до нових робочих взаємин в умовах динамічної проектної групи. Нерідко виникають конфлікти, зв'язані як з координацією роботи учасників проекту, так і з виявленням їхнього особистого внеску в загальні результати роботи групи. З утворенням проектних груп в організації відбувається перерозподіл повноважень і відповідальності. Нерідко складається положення, коли керівник проекту відповідає за важливий напрямок роботи організації, у той час як функціональний керівник зберігає відповідальність тільки за обслуговуючі функції. На виконавську діяльність підсилюється тиск проектної групи, члени якої до цього могли бути лише підлеглими у функціональних підрозділах.
Дата добавления: 2015-11-16; просмотров: 62 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Характер відносин людей у ринковій економіці, що розвивається, механізм довіри в економіці й в організації | | | Закон самозбереження, |