Типи керувань організаційними системами.

Підходи, які внесли істотний вклад у розвиток теорії й практики керування:

2.1. Процессный підхід розглядає керування як безперервну серію взаємозалежних управлінських функцій.

2.2. У системному підході підкреслюється, що керівники повинні розглядати організацію як сукупність взаємозалежних елементів, таких як люди, структура, завдання й технологія, які орієнтовані на досягнення різних цілей в умовах мінливого зовнішнього середовища.

2.3. Ситуаційний підхід концентрується на тім, що придатність різних методів керування визначається ситуацією.

Розглядаючи організацію як організаційну систему взаємозалежних частин і сукупності відносин між елементами, виділяються два підходи до вивчення систем керування:

1. Розгляд організацій з погляду її функцій.

2. Розгляд організацій як структури, що забезпечує реалізацію функцій.

У зв'язку з даною класифікацією можна виділити два основних типи систем керування: механістична й органічна.

Механістична система керування:

1. Заснована на формальному поділі праці й чітких операцій.

2. Загальні цілі розкладаються на частки подзадачи, виконання яких не залежить від рішення загальних завдань

3. Операційні завдання (завдання) задаються жорстко в термінах конкретного виконання.

4. У структурі керування переважають вертикальні потоки інформації.

5. Контроль і найбільш важлива інформація концентрується ближче до вершини ієрархії керування.

6. Виконання всіх видів робіт не залежать від персональних якостей працівників. Працівники взаємозамінні.

Основний закон Мэрфи

Якщо яка-небудь неприємність може відбутися, вона трапляється.

Слідства

1. Всі не так легко, як здається;

2. Усяка робота вимагає більше часу, чим ви думаєте;

3. Із всіх неприємностей відбудеться саме та, збиток від якої більше;

4. Якщо чотири причини можливих неприємностей заздалегідь усунуті, то завжди найдеться п'ята;

5. Надані самі собі, події мають тенденцію розвиватися від поганого до гіршого;

6. Як тільки ви приймаєтеся робити якусь роботу, перебуває інша, котру треба ще зробити раніше;

7. Усяке рішення плодить нові проблеми.

Органічна система керування: Вона спрямована на максимальне вивільнення людського потенціалу.

Властивості органічної системи керування:

1. У системах керування відсутнє твердий розподіл обов'язків, завдань, відповідальності й цілей. Відбувається їхній постійний перерозподіл і коректування.

2. У структурі керування, управлінських рішень ієрархія порушується. Переважають над вертикальними горизонтальні комунікації й неформальні зв'язки.

3. Регламентація робіт низька, основна ставка на ретельність, ініціативу й мотивацію.

4. Головним у керуванні й організації робиться на розвитку персональних якостей працівників, їхнього творчого потенціалу.

Органічна система керування найбільш ефективна для високо динамічних організаційних систем, адаптивних організацій.

Дата добавления: 2015-11-16