Читайте также: |
|
Основні елементи схеми керування:
М – асинхронний двигун з фазним ротором;
YВ – електромагніте гальмо;
С$2 – рубільники;
QS1, QS2 – запобіжники;
КА – реле максимального струмового захисту;
+КVІ —проміжне реле;
КV2 – реле нульового захисту;
+КМ1 – контактор "Вперед";
+КМ2 – контактор "Назад";
КV3, КV4 –контактор прискорення;
КТ1, КТ2 – реле прискорення;
КМ3 – блок-контакт.
Для підготовки двигуна до пуску необхідно встановити командокон-тролер внульове положення та ввімкнути рубильники QS1, QS2. В цьому разі одержує живлення реле напруги (КV2) по: "+" джерело живлення, контакт командоконтролера SМ0, розмикаючий контакт реле максималь-ного струмового змісту КА, котушка реле напруги КV2. "-" джерела живлення. Реле КV2 підтягується і стає на "самопідживлення" своїми замикаючими контактами КV2, завдяки чому здійснюється живлення котушки реле КV2 незалежно від стану рукоятки командоконтролера.
В нульовому стані рукоятки командоконтролера котушки контакторів КМ3, КV3 не підтягнуті. Тому їх розмикаючі контакти КМ3, КМ3 в колі котушок реле прискорення КТ1 та КТ2 замкнуті. Тому в цьому разі підтягуючі реле прискорення КТ1 та КТ2, контакти котрих КТ1 та КТ2 в колі котушок контакторів прискорення КV3 та КV4 розімкнуться без ви-тримки часу.
При установці рукоятки командоконтролера "Вперед" підтягуються котушки контакторів КМ1 і КМ3, що можливо побачити з діаграми зами-кання контактів командо контролера, і своїми замикаючими контактами подають напругу до статорного кола двигуна (контакти "КМ1"), а також час, який дорівнює часу вмикання контактора КМ3, шунтується частина пускового опору (контакт "КМ3").
Після того, як котушка контактора "КМ3" підтягнулась, вона розмикає свої розмикаючі блок-контакти в колі реле прискорення КТ1, яке відпадає і з витримкою часу при замиканні замикає свої контакти КТ1 в колі котушки контактора прискорення КV3, котрий, підтягнувшись своїми замикаючими контактами шунтує свою частку пускового опору. Разом з цим розмикаються розмикаючі контакти КV3 в колі реле присткорення КТ2, живлення якого припинено, з витримкою часу при замиканні вмикає свої блок-контакти в колі котушки контактора КV4, котра, підтягнувшись вмикає свої силові контакти КV4 в колі пускового опору.
Таким чином, пусковий опір повністю вимикається і двигун починає робити на істотній характеристиці.
Аналітичним чином схема працює, якщо рукоятку командоконтролера перевести із нульового стану в положення "Назад".
Послідовність операцій така ж сама тільки при цьому необхідно увімкнути контактор "КМ2".
Гальмування противмиканням (статор двигуна, ротор якого здійснює оберти в напрямку "Вперед", вмикається для роботи в напрямку "Назад") в функції ЕРС здійснюється наступним чином.
Рукоятку командоконтролера треба перевести із крайнього положення "Вперед", в крайнє положення "Назад". При цьому ЕРС в колі ротора збільшується десь в 2 рази у порівнянні з нормальним значенням, внаслідок чого підтягується реле КV1, яке увімкнуто до ротора через перетворювач V, і розмикає свої розмикаючі контакти КV1 в колі керування. Коло керування буде розірваним доти, поки струм в осі ротора не стане рівним пусковому струму.
Розмикання розмикаючих контактів КV1 в колі керування викликає вимикання контакторів КV3,КV4,КМ3, силові замикаючі контакти, яких розмикаються і вмикають до кола ротора повний пусковим опір. Значення опору в режимі противмикання вибирають з допущеного значення струму ротора та гальмівного моменту, який мас асинхронний двигун.
При досягненні ротором нульових обертів рукоятку комапдоконтролера необхідно поставити в нульове положення (вимкнути статор двигуна від напруги) у протилежному випадку виникне реверс двигуна.
Якщо після режиму проти вмикання необхідний реверс двигуна, то рукоятку командоконтролера необхідно перевести в напрямку "Назад". При обертах двигуна, що дорівнюють нулю, струм ротора спаде до значення, при якому реле КV1 відпадає і вмикає свій розмикаючий контакт КV1 в колі керування.
Підтягується контактор КМ3, вмикає свої контакти в колі ротора і
шунтує ступінь противмикання. Одноразово розмикаючий блок-контакт КМ3 вимикає живлення реле КТ1. Не маючи живлення, КТ1 з витримкою часу вмикає свої контакти в колі контактора КV3. Далі двигун буде набирати оберти у напрямку "Назад" таким же чином, як і при напрямку "Вперед".
2.3 Оформлення звіту
Звіт повинен мати:
1. Найменування та номер роботи.
2. Принципову схему керування (рис.2.1).
3. Скорочений зміст роботи схеми і основні положення методичних вказівок.
4. Висновки, що робляться у формі відповідей на контрольні запитання, розмір та зміст яких дає керівник занять в залежності від спеціальності студента.
2.4 Контрольні запитання
1. Які прилади керування використовуються у розглядаємій схемі?
2. Який засіб електричного гальмування використовується у даній схемі та в чому його зміст?
3. Яке призначення в даній схемі реле КV1 і КV2?
1. Чим відрізняється пуск асинхронного двигуна з К.З. ротора від процесу двигуна з фазним ротором?
2. В якому квадранті містяться механічні характеристики асинхронного двигуна в режимі гальмування противмаканням?
3. Поясніть недоліки та переваги гальмування противмиканням.
3 Лабораторна робота № 3 „КЕРУВАННЯ АСИНХРОННОГО ДВИГУНОМ З К.З. РОТОРОМ ЗА ДОПОМОГОЮ РЕВЕРСИВНОТГО МАГНІТНОГО ПУСКАЧА”
Дата добавления: 2015-11-14; просмотров: 55 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Вивчення роботи схеми керування | | | Захист та блокування пускача |