|
Читайте также: |
навчальної ДИСЦИПЛІНИ
Вступ до філософії
напрям підготовки 6.040201математика
факультет фізико-математичний
Слов’янськ – 2013р.
Робоча навчальна програма «Вступ до філософії» для студентів ОКР «бакалавр» за напрямом підготовки 6.040201 математика 2013року – _____ с.
Розробник:доктор філософських наук Мельник В.В.
Робоча навчальна програма затверджена на засіданні кафедри філософії, соціально-політичних та правових наук
__________________________________________________________________
Протокол № _____ від «____»________________20__ р.
Завідувач кафедри
_______________________ (проф.. Мозговий Л.І.)
(підпис) (прізвище та ініціали)
Схвалено науково-методичною радою
Державного вищого навчального закладу
«Донбаський державний педагогічний університет»
“_______” ________________ 20___ р.
Протокол №______
Голова науково-методичної ради ДДПУ
_______________________ (____________________________)
(підпис) (прізвище та ініціали)
1. Опис навчальної дисципліни
| Найменування показників | Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень | Характеристика навчальної дисципліни |
| денна форма навчання | заочна форма навчання | |
| Кількість кредитів – 1,5 | Галузь знань 0402 фізико-математичні науки | Нормативна (за вибором) |
| Напрям підготовки 6.040201 математика | ||
| Модулів – 3 | Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр | Рік підготовки: 1 |
| Семестр | ||
| Загальна кількість годин – 54 | 7-й | -й |
| Лекції | ||
| Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – самостійної роботи студента – 2 | 24 год. | год. |
| Практичні | ||
| 12 год. | год. | |
| Самостійна робота | ||
| 18 год. | год. | |
| Вид контролю: залік |
Примітка.
Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної та індивідуальної роботи визначається робочими навчальними планами для денної та заочної форми навчання з відповідної спеціальності.
2. Мета та завдання навчальної дисципліни
Мета викладання навчальної дисципліни «Вступ до філософії» є формування світогляду та знань з філософії, а також ціннісного розуміння взаємозв’язку онтологічних, гносеологічних, аксіологічних і соціальних проблем буття.
Завдання вивчення дисципліни «Вступ до філософії» є вивчення історії філософії, сучасних уявлень про світ в цілому, принципів та методів пізнання; розвиток здібностей до логічного мислення, самостійного аналізу явищ суспільного життя, уміння пов’язувати загальнофілософські проблеми з розв’язанням завдань економічної практики.
Унаслідок вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:
· історичні типи філософії, основні парадигми філософствування;
· основні галузі філософського знання (онтологія, гносеологія, логіка, філософська антропологія, етика, естетика, соціальна філософія тощо);
· основні форми буття і сутність діалектики;
· походження свідомості, форми і структури свідомості;
· шляхи пізнання світу, функціонування знання в сучасному інформаційному суспільстві, особливості взаємозв’язку науки, техніки з сучасними соціальними і етичними проблемами;
· форми суспільної свідомості, їх взаємозв’язок;
· умови формування особистості, її свободи, відповідальності за збереження життя, природи, культури.
уміти:
· Обґрунтовувати свою світоглядну та громадську позицію;
· застосовувати отримані знання при вирішенні професійних задач, при розробці соціальних і екологічних проектів, організації міжлюдських відносин;
· науково аналізувати соціально значущі проблеми і процеси, факти і явища суспільного життя;
· розуміти і об’єктивно оцінювати досягнення культури, пояснювати феномен культури і цивілізації;
· володіти методологією і методами пізнання, творчої діяльності;
· бути здатним до діалогу як засобу вирішення соціальних і етичних проблем досягнення консенсусу.
3. Програма навчальної дисципліни
Змістовий модуль 1. Історико-філософський вступ.
Тема 1. Філософія, її проблеми та роль в житті людини і суспільства.
Філософія і світогляд. Структура світогляду: рівні та історичні типи. Особливості філософського світогляду. Філософія і наука. Головні філософські проблеми: світобудова, людина, пізнання. Функції філософії. Проблема пізнання світу та зміст пізнавальної діяльності у представників високої класики античної філософії.
Тема 2. Філософія середньовічного суспільства та відродження.
Теоцентризм середньовічної філософії. Апологетика та патристика. Схоластика. Фома Аквінський як систематизатор схоластики. Полеміка номіналізму та реалізму.
Гуманізм та антропоцентризм філософії Відродження. Діалектика Ніколи Кузанського. Натурфілософія Відродження (Копернік, Бруно, Галілей).
Тема 3. Філософія Нового часу.
Механіцизм та метафізичність філософії Нового часу. Проблема методу пізнання. Емпіризм та раціоналізм. Проблема субстанції (Декарт, Спіноза, Лейбніц). Скептицизм Д.Юма, агностицизм Дж.Берклі. Проблема матерії у французькому просвітництві: Дідро, Гольбах, Гельвецій, Ламетрі.Енциклопедисти.
Тема 4. Філософська думка України.
Філософські ідеї в культурі Київської Русі. Філософія Києво-Могилянської академії. Вчення Г.С.Сковороди. „Філософія серця” П.Юркевича, М.Гоголя. Кирило-Мефодіївське товариство (Т.Шевченко, М.Костомаров, П.Куліш та ін.). Філософські погляди М.Драгоманова, І.Франка, Л.Українки, В.Вернадського. Філософія України в другій половині ХХ ст. Проблеми розвитку філософії в сучасних умовах.
Тема 5. Сучасна світова філософія.
Плюралізм течій сучасної філософії Заходу. Ірраціональна філософія А.Шопенгауера. „Філософія життя” В.Дільтея та А.Бергсона. „Воля до влади” Ф.Ніцше. Позитивізм: етапи розвитку та різновиди. Екзистенціалізм. Релігійна філософія ХХ ст. Психоаналіз З.Фрейда. Герменевтика.
Змістовий модуль 2. Діалектика пізнання.
Тема 6. Буття, субстанція, матерія.
Поняття буття та його форми. Субстанція. Філософське поняття матерії та природничо-наукова картина світу. Рух, простір, час як атрибути матерії.
Тема 7. Свідомість.
Походження і сутність свідомості – основні концепції. Поняття відображення та його форми. Ідеальне. Свідомість як вища форма відображення. Свідомість і мозок. Свідомість як функція головного мозку.
Тема 8. Діалектична концепція розвитку.
Діалектика як учення про загальний зв’язок та розвиток. Концепції розвитку. Принципи діалектики. Закон. Види законів. Закони діалектики. Неосновні закони-категорії діалектики, їх взаємозв’язок, роль у пізнанні.
Тема 9. Пізнання.
Пізнання як діяльність. Чуттєвий та раціональний рівні пізнання, їх форми. Практика, її роль в пізнанні. Істина та її характеристики.
Змістовий модуль 3. Соціальна філософія.
Тема 10. Суспільне виробництво.
Поняття виробництва, його структура. Матеріальне виробництво і спосіб виробництва. Структура способу виробництва. Сутність науково-технічної революції, етапи та напрямки її розвитку. Місце України в інформаційному суспільстві. Поняття глобалізації.
Тема 11. Філософська антропологія.
Людина в соціокультурному середовищі. Основні концепції філософської антропології. Поняття особистості. Особа і суспільство. Соціальні спільності.
Тема 12. Культура і цивілізація.
Поняття культури та цивілізації. Співвідношення культури і цивілізації в різних філософських концепціях („філософія історії”, М.Данилевський, О.Шпенглер, Г.Бокль, Дж.Тойнбі, Л.Гумільов та ін.).Гуманістичні виміри прогресу.
Дата добавления: 2015-07-11; просмотров: 161 | Нарушение авторских прав