Характеристика типових рольових позицій педагога-вихователя

Л.Б. Ітельсон дав характеристику типових рольових позицій педагога. Педагог може виступати в якості:

· Інформатора, якщо він обмежується повідомленням вимог, норм, поглядів;

· Друга, якщо він прагне проникнути в душу дитини;

· Диктатора, якщо він насильно впроваджує норми і ціннісні орієнтації у свідомість вихованців;

· Порадника, якщо він використовує обережне умовляння;

· Прохача, якщо припрошує бути таким «як треба», опускається до лестощів;

· Натхненника, якщо прагне захопити, запалити цікавими цілями, ідеями.

Кожна позиція може давати позитивний і негативний ефект залежно від особистості вихователя. Професійна позиція передбачає і дії, зумовлені вищевказаними характеристиками.

Педагогічна позиція - продукт педагогічного мислення, наслідок усвідомлення природи виховного процесу і водночас показник рівня професійної готовності до роботи з дітьми. Це те положення, яке педагог попередньо займає по відношенню до учнів у взаємодії з ними і яке визначає все подальше професійне поведінку вихователя. Та позиція, яку зайняв педагог, стане диктувати йому реакцію на складаються у взаємодії з дітьми обставини. Якщо він іде до дітей, щоб їх «приструнити», «перемогти», «втихомирити», то незначна помилка дитини викликає його негативну поведінку: окрик, сентенцію, жорстку оцінку, обмеження його інтересів. Якщо ж педагог входить в групу, щоб «працювати», «пізнавати світ», «спілкуватися», «досягати спільної мети», то дрібні провини учнів коригуються м'яко і непомітно, не зупиняючи загального руху до спільної мети. Різниця професійних позицій очевидна і, як правило, фіксується досить легко шляхом спостереження за роботою педагога, від дій до його міміки, пластики, інтонацій. При всьому багатстві палітри індивідуальних проявів позиція позначається явно і чітко.

З точки зору трансактного аналізу, людина будує спілкування, вибравши одну з трьох внутрішніх позицій: батьківська (інструктує, піклується опікується, контролює); дитячий (чекає турботи, допомоги, не бере на себе відповідальність); доросла (пропонує розділити відповідальність, демонструє прагнення до діалогу на рівних). С. Д. Поляков коментує цю точку зору з позиції педагогічної діяльності. По-перше, навряд чи дитяча позиція може бути стійкою педагогічної позицією: зникає суть педагогіки - цілеспрямований вплив. По-друге, вихователь, як правило, буде прагнути до узгоджених позицій. Таких позицій дві: батько-дитя і дорослий-дорослий. Кожна з них має свій діапазон виховної ефективності. В екстремальних ситуаціях і в молодшому шкільному віці - батько-дитя, у підлітковому та юнацькому - дорослий-дорослий. По-третє, одна і та ж педагогічна позиція може по-різному проявлятися.

Гуманістична позиція в освіті полягає в тому, що педагог не працює окремо «ні для дітей», «ні для батьків», «ні для суспільства», «ні для держави». Він бачить себе «в кожній цій окремо», а тому намагається створити спільність, розуміючи, що спільність створюється на основі добровільності всіх людей. Гуманістична позиція (як світогляду) - основа (сенс, який породжує цілі) соціально-педагогічного проектування.

2.3. Залежність становлення педагогічної позиції вихователя від рівня розвитку педагогічних здібностей

Становлення педагогічної позиції сучасного вихователя багато в чому залежить від розвитку в нього педагогічних здібностей.

Педагог - не лише професія, суть якої транслювати знання, а висока місія створення особистості, ствердження людини в людині. У зв'язку з цим мета педагогічної освіти може бути представлена ​​як безперервне загальне та професійний розвиток педагога нового типу. До найбільш значимих професійним якостям педагога можна віднести: високу громадянську відповідальність, соціальну активність, любов до дітей, інтелігентність, духовну культуру, високий професіоналізм, потреба в постійній самоосвіті, фізичне і психічне здоров'я, професійну працездатність.

У професійній діяльності важливу роль відіграють здібності людини. Теплов Б.М. визначає здібності наступним чином:

Здібності - це індивідуальні властивості особистості, які є умовою успішного виконання одного або декількох видів діяльності.

Здібності не успадковуються людиною, вродженими можуть бути лише анатомо-фізіологічні особливості, тобто задатки, що лежать в основі розвитку здібностей, здатності ж розвиваються. Здібності не зводяться до наявних в індивіда до знань та умінь, вони виявляються у швидкості, глибині і міцності оволодіння способами і прийомами діяльності.

Розрізняють здібності загальні та спеціальні.

Загальні здібності визначають високі результати в будь-якої людської діяльності. Це здатність до розумових операцій, до спостереження за дійсністю, до спілкування з людьми, до засвоєння соціального досвіду.

Спеціальні здібності визначають високі результати в специфічних видах діяльності: музиці, образотворчому мистецтві, математики і т.д., тобто у професійній діяльності.

Н.Д. Левитів під педагогічними здібностями розуміє ряд якостей, що мають відношення до різних сторін особистості вчителя, що є умовами успішного виконання педагогічної діяльності: здатності до передачі знань дітям в короткій і цікавій формі; здатність розуміти учнів, що базується на спостережливості; самостійність і творчий склад мислення; винахідливість або швидка і точна орієнтування; організаторські здібності, необхідні як для забезпечення системи роботи самого вчителя, так і для створення гарного учнівського колективу.

Ф.Н. Гоноболін ділить здібності на власне педагогічні і на супутні. До власне педагогічним він відносить наступні: здатність робити навчальний матеріал доступним учням; розуміння вчителем учня; творчість у роботі; педагогічно вольовий вплив на дітей; здатність організувати дитячий колектив; інтерес до дітей; змістовність і яскравість мови, її образність і переконливість; педагогічний такт; здатність зв'язувати навчальний матеріал з життям; спостережливість, педагогічна вимогливість.

Не всякий педагог має педагогічними здібностями. Про це свідчать два факти. По-перше, далеко не всі професійні педагоги успішно справляються з педагогічною працею за показниками діяльності учнів: глибина і різнобічність знань, інтерес до предмета, інтерес учнів до складних розділах предмета, вміння самостійно працювати над предметом, узагальнення і перенесення знань, отриманих на одному предметі, на інші. По-друге, зустрічаються професійні педагоги, які, незважаючи на відповідальне ставлення до справи, не досягають високих результатів у педагогічній праці.

Таким чином, здібності - це індивідуальні, стійкі властивості особистості, що складаються в специфічній чуттєвості до об'єкта, засобів, умов діяльності і знаходження найбільш продуктивних способів отримання шуканих результатів в ній.

У педагогічних здібностях виділяють два взаємопов'язаних рівня:

1. рефлексивний - перцептивно-рефлексивні здібності звернені до об'єкта-суб'єкту педагогічного впливу і зумовлюють інтенсивність формування чуттєвого досвіду особистості педагога. Даний рівень включає три види чуттєвості: «почуття об'єкта» - особлива чутливість до того, який відгук об'єкти реальної дійсності знаходять в учнів і якою мірою інтереси і потреби учнів збігаються з вимогами педагогічної системи; «почуття міри або такту» - чутливість до міри змін, що відбуваються в особистості й діяльності учня під впливом різних засобів педагогічного впливу; «почуття причетності» - чутливість до достоїнств і недоліків власної особистості та інших особистостей.

2. проективний - проективні педагогічні здібності звернені до способів впливу на об'єкт-суб'єкт - учня, на його потребу в розвитку, самоствердженні, громадян стінній і професійному становленні. Проективні здібності виявляються в особливій чутливості до створення продуктивних моделей формування в учнів гностичних, проектувальних, комунікативних та організаторських здібностей.

На основі здібностей формуються професійні якості. Формуватися вони можуть і в тих людей, які не володіють спеціальними здібностями, але в цьому випадку їх формування буде утруднено, більш тривало за часом і може не призвести до успішної діяльності. На формування професійних якостей впливають і особистісні особливості людини, те, як сама особистість розуміє професійну спрямованість, які її професійні претензії, тобто яку кар'єру людина думає скласти.

Дата добавления: 2015-07-11