Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Педагога-вихователя



Читайте также:
  1. Сутність професійної позиції педагога-вихователя
  2. Характеристика типових рольових позицій педагога-вихователя

 

Якщо подивитися в цілому на функціональне призначення самоаналізу, то виявиться, що він є своєрідною візитною карткою професіоналізму педагога-вихователя, унікальним способом його самодіагностики, інструментом опосередкованої оцінки рівня склалася у вихователя професійної педагогічної позиції. Тут може бути безліч ракурсів аналізу.

У самоаналізі повинна бути гранично рельєфно представлена ​​професійна педагогічна позиція вихователя, яка представляє собою сукупність особистісно-значимих психолого-педагогічних і методичних установок, поглядів, переконань і принципів, що сформувалися на основі придбаного теоретичного і практичного досвіду і що обумовлюють у своїй єдності характер і спрямованість здійснюваних педагогом виховно-освітніх дій.

Професійна педагогічна позиція особистості педагога-вихователя найбільш зримо, виразно проявляється у діяльності. Однак для потреб самоаналізу вона може бути представлена:

· У аргументованому відборі (розширенні, поглибленні або, навпаки, ігнорування) того чи іншого змісту виховно-освітньої діяльності в конкретних психолого-педагогічних умовах;

· У виборі і послідовному освоєнні тих чи інших пріоритетних напрямів, концепцій, форм, засобів, методів і технологій організації освітньо-виховного процесу;

· В орієнтації на свою особливу, персоніфіковану шкалу ієрархічно вибудуваних критеріїв оцінки якості одержуваних освітньо-виховних результатів. [2, с.58]

Зазначені параметри позиційно-особистісних проявів можуть стати основою для складання самоаналізу професійної діяльності. Звичайно, представити їх необхідно гранично коротко, лаконічно, без надмірних «словомудрствованій». У викладі власних методичних аргументів обов'язково слід орієнтуватися на факти - особливим чином систематизовану інформацію.

Крім того, слід пам'ятати, що є дві сторони підготовки обговорюваного нами документа: власне самоаналіз - поділ наявного досвіду на складові його частини, їх поелементний аналіз - і інша необхідна частина роботи - самообобщеніе, формулювання узагальнюючих, підсумкових висновків за результатами зробленого аналізу. Причому, при досить глибокому, докладному самоаналізі підсумкове самообобщеніе може піднятися до формулювання послідовно реалізується на практиці ключовою методичної ідеї. Така ідея, як правило, обов'язково інтегрує весь зібраний для аналізу теоретичний і практичний матеріал, організовує його в єдину методичну систему, а, отже, робить сам досвід більш цілісним, органічним, системно осмисленим.

Принципово важливе значення набуває тут і та обставина, виведена чи ця методична ідея виключно з практики, або вона має свідомо обрану опору на будь-які відомі концепції, теорії, технології. У останньому випадку бажано зазначити, що з плином часу змінювалися, уточнювалися, збагачувалися позиційно-особистісні уявлення, особливо протягом останніх трьох років.

Якщо є схильність до науково-методичної роботи, то необхідно вказати в самоаналізі, де обговорювалося і представлявся досвід (на методоб'єднання, семінарі в установі, в районі або на іншому рівні), чи є публікації, або підготовлена ​​до публікації методична продукція.

Крім змістовно-смислового боку справи, важливо відзначити в самоаналізі і сторону процесуально-динамічну. Тут надзвичайно важливо назвати найбільш характерні для досвіду методи, прийоми, технології роботи; найбільш успішно освоєні форми роботи, цілеспрямовано створювані умови для навчання і виховання, відпрацьовані критерії та способи діагностики рівня вихованості або використовуються перевірочно-діагностичні методики. Обов'язково слід вказати, чи є серед них авторські, тобто самостійно розроблені і використовувані анкети, опитувальники, перевірочні листи, творчі завдання тощо У самоаналізі можна відобразити те, наскільки результати роботи співвідносяться з програмою та концепцією розвитку установи; зазначити, чим підтверджується позитивна динаміка розвитку ціннісних відносин, знань, навичок, досвіду творчої діяльності вихованців. У заключній частині самоаналізу можна продемонструвати здатність до критичного осмислення своїх слабких сторін, виявленню існуючих недоробок, а, отже, і підтвердити свою здатність реально планувати і прогнозувати свій подальший професійний ріст.

 


Дата добавления: 2015-07-11; просмотров: 89 | Нарушение авторских прав






mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)