|
Читайте также: |
Місто Берлін, розподільчий табір Еркнер-Вільгельмтсгадел. В цьому розподільчому таборі проводили розпреділення по роботах, ви-строювали в шеренгу, приїжджали хазяїни фірм і відраховували кому скільки по рознарядці, чи що, бо з нашого ешелону, частину людей з Берліна повезли на шахти, і я із села остався сам, бо я був ще дуже малий ростом. Мене забрали, і ще 120 чоловік таких як я, в штопколону по ремонту залізничних шляхів.
Ваше місце чи місця роботи.
Ми міняли шпали, рейки, підштопували шпали. Робота дуже трудомістка, як не є, а 16-17 річні хлопчаки, вручну міняли 30-метрові рейки. Після ще працював оранжиром, тобто башмачником. Все це ми проводили в м. Берліні, станція Румельсбург до станції Еркнер.
Умови проживання, харчування.
Жили ми в робочих таборах остарбайтерів, які були огороджені колючою проволкою і охоронялися поліцією, жили в дерев‘яних бара-ках. Харчування було дворазове – бруква, картопля в шкарлупах. Дуже погано годували. Хліба по 400 грам на день давали. Був у таборі Віль-гельмегадне, Каров, Вульгайде.
Чи була у Вас можливість добути додаткове харчування і яка?
Такої можливості не було, тому що в магазинах було все по картках, а нам ніхто не платив, а як платили, то 30-40 марок на місяць, то як були гроші, можна було купити у чехів чи поляків булку хліба.
Дата добавления: 2015-07-10; просмотров: 135 | Нарушение авторских прав