Окремих видів робіт

7.1. Монтаж і ремонт

7.1.1. Під час компонування технологічних ліній та розміщення обладнання, обслуговування якого пов`язане з переміщенням персоналу, слід забеспечувати наявність місць для безпечних і зручних проходів, а також для пристосувань та пристроїв, які необхідні для безпечного ведення технологічних процесів вироб-ництва (робочі площадки, переходи, сходи, поруччя та інш.) відповідно до вимог ДНАОП 0.03-1.07-73 та ГОСТ 12.2.003-91.

7.1.2. Ширина сходів для обслуговування обладнання з площадок повинна

бути не менше, ніж 0,6 м, відстань між східцями - 0,2 м, ширина східця не

менше, ніж 0,12 м. Сходи площадки постійного робочого місця, що розташоване на висоті більше, ніж 1,5 м, повинні мати нахил до горизонту не більше, ніж

45 °, а при меншій висоті - не більше, ніж 60 °. Сходи, що ведуть до площадок розташованих на висоті більше, ніж 3 м, повинні мати перехідні площадки через кожні 3 м.

7.1.3. Технологічне обладнання повинно бути розміщене таким чином, щоб забезпечувалась безпечність його обслуговування під час експлуатації та зруч-

ність під час проведення огляду та ремонту. Проходи між обладнанням і підходи до нього не дозволяється захаращувати будь-якими предметами та матеріалами.

7.1.4. Мінімальна відстань між виступаючими частинами обладнання, де не передбачений рух працівників, повинна бути 0,5 м. Мінімальна відстань між виступаючими частинами апаратів, з урахуванням одностороннього проходу, повинна бути 0,8 м. Під час установлення апаратів фронтально один до одного, мінімальна відстань між ними повинна бути не менше, ніж 1,5 м.

Технологічне обладнання повинно бути установлене так, щоб відстань від верху обладнання до низу стельових балок була не менше, ніж 0,5 м. У виключ-ному випадку дозволяється установлювати обладнання в міжбалочному просторі, але в даному разі відстань від верху обладнання до низу плит повинна бути не менше, ніж 0,5 м.

7.1.5. Під час використання для перекачування молока та молочних продуктів плунжерних насосів, слід застосовувати на виході з насосу запобіжні клапани тиску.

7.1.6. В технологічному обладнанні, де використовується місцеве охолоджен-ня, повинні бути установлені блокуючі пристрої, що виключають можливість пуску обладнання під час неподання холодоагента.

7.1.7. Всі механізми (привідні) та проміжні передачі повинні бути оснащені відповідними зручними та доступними для обслуговування пусковими та зупиня-ючими пристроями.

7.1.8. Котельне та машинне відділення, відповідно до вимог ГОСТ 21786-76, повинно мати звуковий та світловий зв`язок (сигналізацію) з апаратними та іншими цехами, а машинне відділення аміачно-холодильної установки - з моро-зильними та холодильними камерами.

7.1.9. Для запобігання від опіків паропроводи та трубопроводи для гарячої води, приєднані до технологічного обладнання, парові та пароводяні сорочки апаратів, що мають температуру вище, ніж 45 °С, повинні бути теплоізольовані відповідно до вимог ГОСТ 12.2.124-90, а трубопроводи, по яких гарячі рідини подаються на охолодження, повинні проходити в безпечних для працюючих місцях.

7.1.10. Виступаючі клинці, болти, гайки, шпонки та інші елементи частин обладнання та проміжних передач, які обертаються, повинні бути закриті круглими та гладкими оболонками або футлярами.

7.1.11. Паси, вали, шківи та інші элементи приводів, які знаходяться на

висоті до 2 м від підлоги, робочої площадки або проходять через перекриття повинні мати суцільні загородження висотою не менше, ніж 2 м, крім того,

отвори в перекриттях по периметру повинні мати бортики висотою 0,2 м.

7.1.12. Паси, що мають нахил, слід огороджувати на повну висоту. Зшивання транспортних стрічок і пасів повинно бути міцним і гладким.

7.1.13. Бензинові двигуни повинні бути установлені тільки в прибудовах (установлення їх безпосередньо в виробничих приміщеннях переробки молока

не дозволяється).

7.1.14. Під час монтажу та ремонту обладнання, для промивання деталей не дозволяється застосовувати органічні розчинники.

7.1.15. Перед ремонтом обладнання повинно бути обезживлене та від`єднане від продуктопроводів і трубопроводів, при цьому слід вивісити попереджуваль-ний напис: "НЕ ВКЛЮЧАТИ, РЕМОНТ!".

7.1.16. Під час демонтажу обладнання деталі та його вузли повинні укладатися

так, щоб не захаращувати проходи.

7.1.17. Під час ремонту, миття, очищення технологічного обладнання, парової та водяної арматури на пускачах електродвигунів, вентилях і засувках головних магістралей пару та води повинні бути вивішені таблички з попереджувальними написами: "УВАГА! НЕ ВКЛЮЧАТИ, ПРАЦЮЮТЬ ЛЮДИ!", "РЕМОНТ!", "МИТТЯ!", "ОЧИЩЕННЯ!".

7.1.18. Не дозволяється проводити ремонтні роботи поблизу рухомих механіз-мів, біля неогороджених відкритих люків і отворів у міжетажних перекриттях.

7.1.19. Робочі місця під час ремонту, випробування та експлуатації технологіч-

ного обладнання повинні бути забезпечені засобами протипожежного та індивіду-ального захисту.

7.1.20. Під час технічного обслуговування технологічного обладнання, уста-новок і приладів освітленість робочих місць повинна бути в межах від 110 до

320 лк. Під час виконання робіт середньої складності, освітленість на робочому місці повинна бути не менше, ніж 500 лк. Під час виконання робіт малої точності та грубих робіт освітленість в приміщенні та на робочих місцях повинна бути не менше, ніж 200 лк.

7.1.21. Після ремонту та налагодження обладнання, останнє дозволяється вмикати з дозволу механіка та в його присутності.

7.1.22. Трубопроводи для молока, що прокладені на стінах або біля них і під підлогою, повинні бути закріплені на розбірних спеціальних підвісках, підставках або кронштейнах і монтуватися (магистральні) на висоті від 2 до 2,2 м. По закін-ченні монтажу молокопроводи повинні підлягатись гідравлічному випробуванню тиском, збільшеним в 1,5 рази відносно робочого. Тиск при цьому повинен бути постійний протягом 10 хвилин.

7.2. Проведення робіт усередині ємкості

7.2.1. Для проведення робіт усередині ємкості назначається бригада не менше,

ніж із трьох чоловік (працюючий, дублер і спостерігач). Дублер повинен бути в тому ж спорядженні, що й працюючий усередині ємкості. Перебувати усередині ємкості дозволяється одній людині.

7.2.2. За необхідністю перебування в ємкості більшої кількості працюючих, повинні бути розроблені та внесені в наряд-допуск додаткові заходи безпеки,

що передбачають збільшення кількості спостерігаючих (не менше одного спос-терігача на одного працюючого в ємкості), порядок виходу та евакуації працюю-чих, порядок розміщення шлангів, усмоктуючих патрубків ізолюючих протигазів, сигнально-рятувальних вірьовок, наявність засобів зв`язку та сигналізації на місці проведення робіт і т. інш.

7.2.3. Роботи усередині ємкості слід проводити при температурі в ній не вище, ніж 30 °С. За необхідністю проведення робіт при більш високій температурі, повинні бути розроблені додаткові заходи безпеки (безперервне обдування сві-жим повітрям, застосування теплоізолюючих костюмів і взуття, часті перерви в роботі, і т. інш). Проводити роботи в ємкості при температурі 50 °С і вище не дозволяється.

7.2.4. Робота усередині ємкості повинна проводитись в денні години доби.

За необхідністю проведення робіт в нічні години доби, повинні бути розроблені додаткові заходи безпеки та отриманий пісьмовий дозвіл власника підприємства.

7.2.5. Відповідно до вимог ДНАОП 0.03-8.07-94, до виконання робіт усере-дині ємкості допускаються особи, не молодші 18 років, які пройшли медичне обстеження та мають допуск до виконання таких робіт. Особи, відповідальні за проведення робіт усередині ємкості, повинні перевіріти в працівників наявність посвідчення на право проведення такого виду робіт.

7.2.6. Перед початком роботи працівники повинні бути проінструктовані про правила та запобіжні заходи щодо безпечного проведення робіт. Працюючі усере-дині ємкості та їх дублери повинні знати перші ознаки отруєння, правила евакуа-ції потерпілих з ємкості та заходи по наданню першої допомоги.

Працівникам, які не пройшли інструктаж, приступати до роботи не дозволя-ється.

7.2.7. До проведення робіт, електроприлади та обладнання ємкості з живлен-ням від електричної мережі повинні бути знеструмлені, а також вивішені плакати з попереджувальним написом "НЕ ВМИКАТИ! ПРАЦЮЮТЬ ЛЮДИ!".

7.2.8. Всі ємкості та трубопроводи після звільнення їх від продукту слід пропарити насиченою парою під тиском не більше, ніж 0,05 МПа (0,5 кгс/кв.см).

7.2.9. Місцевий вентиляційний відсмоктувач ємкості, в якій повинні проводи-тись роботи, слід від`єднати від вентиляційної мережі інших ємкостей.

7.2.10. Видалення виявленого газу з ємкості повинно проводитись за допомо-гою ручного переносного пересувного вентилятора в вибухозахищеному вико-нанні. Не дозволяється застосовувати для вентиляції ємкості балони зі зріджени-ми газами. Видалення газу з невеликих ємкостей дозволяється проводити шляхом заповнення їх водою з наступним її зливом або відкачуванням.

7.2.11. Ємкість, у якій берігались кислота або луг, слід нейтралізувати та перевірити на наявність в ній водню.

7.2.12. Після виконання підготовчих заходів (перевірки, провітрювання, нейтралізації, промиваня) слід провести аналіз повітря усередині ємкості за допомогою газоаналізатора.

Вентиляція ємкості та періодичний аналіз повітря в ній повинні проводитись протягом усього часу ремонтних робіт.

7.2.13. Під час проведення робіт усередині ємкості повинні застосовуватись ізолюючі протигази, а також світильники та електроінструмент з джерелом живлення напругою не вище, ніж 12 В.

7.2.14. Працівник, який спускається до ємкості або піднімається з ємкості, не повинен тримати в руках жодних предметів. Всі необхідні матеріали та інстру-менти повинні спускатись йому, або прийматись від нього в спеціальній сумці

або інструментальному ящику. Проникнення працівника до ємкості, що має верхній та нижній люки (накривки), повинно здійснюватись лише через нижній люк, при відкритому верхньому.

7.2.15. По закінченні робіт усередині ємкості, начальник цеху (зміни), де проводились роботи, повинен особисто перевірити відсутність усередині ємкості людей, інвентаря, інструменту та дати письмовий дозвіл на зняття заглушок, установлених на трубопроводах, і на закриття люків.

7.3. Роботи з застосуванням зварювання

7.3.1. Зварювальні пости для газового зварювання повинні бути укомплектовані балонами зі справними редукторами та манометрами, шлангами на відповід-ний тиск, пальниками з наконечниками, різаками, захисними окулярами та бре-зентовими рукавицями. Газозварювальні роботи слід проводити за умовою, коли на інструменті, спецодязі та руках, а також на деталях машин, апаратів і комуніка-цій немає жирових плям.

7.3.2. Електрозварювальні установки для зварювання усередині металевих ємкостей повині бути укомплектовані пристроєм автоматичного вимикання холостого ходу або обмеженням його до напруги 12 В з часовим інтервалом

0,5 с, обладнані ізольованими спеціальними проводами, держаками, захисними ширмами та щитками з відповідними силі струму скельцями.

7.3.3. До роботи на електро- і газозварювальних апаратах допускаються

особи, що мають посвідчення на право виконання зварювальних робіт і II групу допуску по електробезпеці.

7.3.4. Під час підготування та проведення електрогазозварювальних робіт

слід дотримуватись вимог ДНАОП 0.00-5.11-85, ДНАОП 0.01-1.01-95,

ДНАОП 0.03-1.06-73, НАОП 1.4.10-1.04-86 та ГОСТ 12.3.003-86.

7.3.5. Під час проведення зварювальних робіт слід дотримуватись таких

вимог:

- під час роботи на висоті риштування повинно бути покрите металевими

листами або іншим вогнетривким матеріалом;

- не дозволяється проводити зварювальні роботи поряд з технологічним обладнанням або установками, що перебувають під тиском;

- місце зварювання повинно бути загороджене щитом або ширмою, а кисневий балон повинен знаходитись від місця проведення зварювальних робіт на відстані не менше, ніж 5 м, ацетиленовий генератор - не менше, ніж 10 м;

- не дозволяється установлювати ацетиленові газогенератори в паливних відділеннях, котельнях, кузнях і інших підсобних приміщеннях, де є джерело вогню (полум`я);

- не дозволяється користуватися саморобними генераторами, що не мають відповідно затвердженої технічної документації та інструкції по експлуатації;

- виявляти місця витіку газу з генератора дозволяється тільки за допомогою мильної води;

- не дозволяється в дощову погоду виконувати зварювальні роботи поза приміщенням без спорудження відповідного навісу;

- до роботи усередині печей, котлів, резервуарів або на металевих конструк-ціях електрозварники допускаються по наряду-допуску, електрозварники повинні

бути забезпечені гумовими матами та гумовими шоломами для захисту від кон-такту частин тіла з металевими поверхнями;

- ємкості, в яких проводяться зварювальні роботи, слід провентилювати для видалення шкідливих газів і створення нормальної для роботи зварника темпера-тури;

- електрозварювальні установки для зварювання усередині металевих ємкостей

повинні бути оснащені пристроями автоматичного вимикання холостого ходу або обмеження його до напруги 12 В з часовим інтервалом 0,5 с;

- проведення вогневих робіт усередині ємкості із застосуванням зрідженого газу або використання газорізів не дозволяється;

- під час перерв у роботі, а також по закінчені робіт, електрозварювальна апаратура повинна бути вимкнена з електромережі.

7.3.6. Під час проведення зварювальних робіт по ремонту фреонових устано-вок, відповідно до вимог НАОП 2.2.00-1.10-88, слід користуватись ізолюючими протигазами.

7.4. Електробезпека

7.4.1. Побудова, монтаж і безпечна експлуатація електроустановок регламен-туються ДНАОП 0.00-1.21-98, ДНАОП 1.1.10-1.01-97, ГОСТ 12.1.019-79 та "Правилами устройства электроустановок (ПУЭ)".

7.4.2. Для вирівнювання електричного потенціалу на території, де установле-не електрообладнання, повинні бути прокладені поздовжні та поперечні горизон-тальні елементи заземлення, з`єднані між собою зверху, а також з вертикальними елементами заземлення відповідно до вимог ГОСТ 12.1.030-81.

7.4.3. Занулення повинно виконуватися електричним з`єднанням металевих частин електроустановок з заземленою точкою джерела живлення електро-енергією за допомогою нульового захисного провідника відповідно до вимог ГОСТ 12.1.030-81.

7.4.4. Приєднання обладнання, що заземлюється, до заземляючої магістралі,

на якій за допомогою зварювання кріпиться необхідна кількість болтів, повинно здійснюватись за допомогою окремих провідників паралельно.

Відповідно до вимог ГОСТ 12.1.030-81, ГОСТ 12.2.007.0-75 та

ГОСТ 10434-82 робити послідовне приєднання обладнання до заземляючої магістралі не дозволяється.

7.4.5. Значення опору між заземляючим болтом (гвинтом, шпилькою) і кож-

ною доступною дотику металевою неструмоведучою частиною обладнання,

що може виявитись під напругою, відповідно до вимог ГОСТ 12.1.030-81 та ГОСТ 12.2.007.0-75, не повинно перевищувати 0,1 Ом.

7.4.6. Корпус електродвигуна та пускового пристрою повинен бути заземле-

ний. Заземлення повинно бути приєднане до загальної мережі заземлюючого контуру, а місця з`єднань повинні бути зварені або скріплені болтом.

7.4.7. В стаціонарних електроустановках трифазного струму напругою до

1000 В у мережі з заземленою нейтраллю або заземленим виводом однофазного джерела живлення електроенергією, а також з заземленою середньою точкою в трьохпровідних мережах постійного струму повинно бути виконане занулення. Під час занулення фазові та нульові захисні провідники повинні бути вибрані таким чином, щоб під час замикання на корпус або нульовий провідник, виникав струм короткого замикання, що забезпечує вимикання автомата або плавлення плавкої вставки найближчого запобіжника. В ланцюзі нульових захисних провід-ників не повинно бути роз`єднуючих пристроїв і запобіжників. Опір заземлюю-чого пристрою, до якого приєднуються нейтралі генераторів (трансформаторів) або виводи однофазного джерела живлення електроенергією, з урахуванням природніх заземлювачів або повторних заземлювачів нульового проводу, не по-винен бути більше, ніж 2, 4 та 8 Ом, відповідно, при міжфазових напругах 660, 380 та 220 В трифазного джерела живлення або 380, 220 та 127 В однофазного джерела живлення. При величині питомного електричного опору "земля" вищому, ніж 100 Ом, дозволяється збільшення вказаних норм у p/100 разів відповідно до вимог ГОСТ 12.1.030-81.

7.4.8. В електроустановках змінного струму напругою до 1000 В у мережах з ізольованою нейтраллю або ізольованими виводами однофазного джерела жив-лення електрострумом захисне заземлення повинно бути виконане в поєднанні з контролем опору ізоляції. Опір заземлюючого пристрою у стаціонарних мережах, відповідно до вимог ГОСТ 12.1.030-81, повинен бути не більше, ніж 10 Ом.

7.4.9. Металеві частини технологічного обладнання, що внаслідок пошкод-ження ізоляції можуть виявитися під електричною напругою небезпечної величи-ни, повинні бути заземлені (занулені).

7.4.10. Для запобігання враження електричним струмом не дозволяється усу-вати пошкодження в електросхемі обладнання без попереднього зняття напруги.

7.4.11. Для живлення ланцюгів управління технологічного обладнання та ручного інструменту повинна використовуватись напруга, що не перевищує 42 В.

Дата добавления: 2015-07-12