Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Електромагнітні поля

К А Р Т А - П А С П О Р Т | Дата введення ____________ | Продовження таблиці 1 | Виробничий шум | ОКРЕМИХ ВИДІВ РОБІТ | ПРОЦЕСІВ ВИРОБНИЦТВА |


 

4.8.14. Контроль за дотриманням гранично допустимих рівнів електромагніт-них полів (далі - ЕМП) радіочастот повинен здійснюватись вимірюванням нап-руженості та щільності потоку енергії ЕМП на робочих місцях і в місцях можли-вого находження персоналу, що зазнвє в умовах виробництва впливу ЕМП.

 

4.8.15. Напруженість ЕМП і щільність потоку енергії ЕМП на робочих місцях

і в місцях можливого знахождення персоналу, пов`язаного особисто з впливом ЕМП, не повинні перевищувати гранично допустимі рівні відповідно до вимог ДНАОП 0.03-3.13-85, ДНАОП 0.03-3.16-86, ДНАОП 0.03-3.21-91 та

ГОСТ 12.1.006-84.

 

4.8.16. Вимірювання напруженості та щільності потоку ЕМП слід проводити не рідше одного разу на рік у порядку поточного санітарно-гігієнічного нагляду,

а також у слідуючих випадках:

- під час введення в дію нових установок, які працють в режимі випроміню-вання;

- під час внесення змін у конструкцію, розміщення та режим роботи діючих установок;

- під час і після проведення ремонтних робіт, які супроводжуються зміною випромінюваної потужності;

- під час внесення змін у засоби захисту від ЕМП;

- під час організації нових робочих місць.

 

4.8.17. Вимірювання напруженості та щільності потоку ЕМП дозволяється

не проводити в випадках, якщо: установка не працює в режимі випромінювання на відкритий хвильовід, антену або інщий элемент, який призначений для випро-мінювання ЕМП у навколишнє середовище та його номінальна потужність, відповідно з паспортними даними, не перевищує гранично допустимі рівні відповідно до вимог ДНАОП 0.03-3.13-85, ДНАОП 0.03-3.16-86, ДНАОП 0.03-3.21-91 та ГОСТ 12.1.006-84.

Особа, що проводить вимірювання, не повинна знаходитися між джерелом випромінювання та вимірювальною антеною. Під час проведення вимірювань обслуговуючому персоналу знаходитись в зоні вимірювання не дозволяється (при неможливості виконання цієї вимоги, в протоколі обстеження робиться відмітка).

 

4.8.18. Під час введення в експлуатацію нового обладнання, що є джерелом випромірювання ЕМП, воно повинно мати паспорт, в якому вказуються рівні випромінювання для проектного режиму роботи, які заміряні заводом-виготовлю-вачем.

 

4.19. Для захисту персоналу від ЕМП слід застосовувати слідуючі способи

та засоби:

- зменшення напруженості та щільності потоку енергії ЕМП за допомогою використання погоджених навантажень та поглиначів потужності;

- екранування робочого місця;

- віддалення робочого місця від джерела ЕМП;

- раціональне розміщення в робочому приміщенні обладнання, що випромінює електромагнітну енергію;

- установлення раціональних режимів роботи обладнання та обслуговуючого персоналу;

- застосування засобів попереджувальної сигналізації (світлова, звукова

і т. інш.);

- застосування засобів індивідуального захисту.

 

 

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС РОБОТИ В ХІМІЧНИХ ЛАБОРАТОРІЯХ

 

5.1. Технологічний, технічний та мікробіологічний контроль повинен здій-снюватися відповідно до вимог стандартів на методи, що указані в галузевих нормативних документах на даний вид продукту та в чинних інструкціях.

 

5.2. Приміщення лабораторії повинно бути обладнане припливновитяжною вентиляцією та витяжними шафами відповідно до вимог ГОСТ 12.4.021-75 та СНиП 2.04.05-91, бути забезпечене холодною водою, гарячою водою та засобами пожежогасіння відповідно до вимог Закону України "Про пожежну безпеку" та ДНАОП 0.01-1.01-95, спецодягом та засобами індивідуального захисту відповідно до вимог ДНАОП 0.00-4.26-96, ДНАОП 0.05-3.03-81 та ДНАОП 0.00-3.03-98 а також аптечками для надання першої медичної допомоги.

 

5.3. Стіни та стеля хімічних лабораторій повинні бути пофарбовані фарбою або покриті матеріалами, що запобігають поглинанню шкідливих речовин і дають змогу проводити їх очищення, миття або дегазацію.

Підлога та поверхня робочих столів повинна бути виготовлена із негорючих антикорозійних матеріалів. За необхідністю до робочих столів під`єднують хо-лодну та гарячу воду, газ, електроенергію, стиснене повітря.

 

5.4. В кожній лабораторії слід мати перелік речовин, робота з якими повинна проводитись у витяжних шафах.

Під час роботи з кислотами та лугами приміщення повинно бути обладнане спеціальними гідрантами (кранами, фонтанчиками, шлангами) для тривалого про-мивання струменем води уражених ділянок шкіри або очей.

Для виконання робіт з лугами, кислотами та іншими їдкими речовинами мають бути передбачені гумові груші, спеціальні автоматичні піпетки та шприци. Під час переливання кислот, які димлять, розчинів аміаку, а також приготування розчинів хлорного вапна слід користуватись протигазом. Переливання слід прово-дити в витяжній шафі.

 

5.5. Легкозаймисті та горючі рідини повинні зберігатись у лабораторному приміщенні в товстостінних скляних посудинах з притертими корками.

Скляні посудини повині знаходитись у спеціальному металевому ящику, що

має щільну накривку, стінки та дно якого викладені вогнестійким матеріалом. Ящик повинен бути установлений на підлозі віддалік від проходів і нагрівальних приладів і мати зручний підхід до нього.

 

5.6. Для кожного приміщення хімічної лабораторії повинні бути установлені та приведені в інструкції гранично допустимі норми наявності хімреактивів. Під час визначення допустимих норм слід керуватися тим, що в кожному приміщенні загальний запас легкозаймистих речовин, які зберігаються одночасно, не повинен перевищувати денної потреби.

 

5.7. В хімічних лабораторіях не дозволяється мити підлогу та столи гасом, бензином і іншими органічними розчинниками. Для цього повинні використову-ватися пожежобезпечні миючі засоби.

 

5.8. Не дозволяється виливати легкозаймисті та горючі речовини в каналіза-цію. Відпрацьовані органічні розчинники слід зберігати окремо в спеціальній герметично закритій тарі, в якій їх у кінці робочої зміни слід виносити за межі лабораторії для регенерації або знешкодження.

 

5.9. Припливно-витяжна вентиляція в усіх приміщеннях лабораторії повинна вмикатись за 30 хвилин до початку роботи та вимикатись через такий же час після закінчення роботи. При цьому, спочатку вмикається витяжна вентиляція, а потім припливна. Вимикатись вентиляція повинна в зворотній послідовності.

 

5.10. В приміщеннях лабораторій, окрім загально-обмінної припливно-витяж-ної та місцевої витяжної вентиляції від лабораторних шаф, повинні бути пристрої для природнього провітрювання (кватирки, фрамуги).

Швидкість руху повітря при відчинених стулках витяжних шаф і працюючій

вентиляції повинна бути не менше, ніж 0,5 м/с, а під час роботи з їдкими та з неприємним запахом речовинами - не менше, ніж 1,0 м/с.

 

5.11. Електрообладнання лабораторій повинно відповідати класу приміщень П-IIа. Не дозволяється установлювати в лабораторії електропечі опору (сушильні, муфельні шафи, і т.інш) без терморегуляторів, а також заміняти нагрівальні елементи, що виконані з меншим перерізом стрічки або дроту іншої жаростійкої марки сплаву. Для вмикання установок, які споживають струм більше 10 А, повинна бути передбачена окрема лінія.

 

5.12. Не дозволяється залишати ввимкненими в електромережу будь-які уста-новки та прилади, якщо за ними не забезпечений відповідний нагляд.

 

5.13. Газові та водяні крани на робочих столах і в шафах повинні бути розмі-щені біля їх передніх бортиків і установлені таким чином, щоб виключалась можливість випадкового їх відкривання.

 

5.14. Газопроводи в хімічних лабораторіях повинні відповідатати вимогам ДНАОП 0.00-1.20-98.

 

5.15. Природнє та штучне освітлення в лабораторії повинно відповідати нор-мам СНиП II-4-79. Джерела штучного освітлення біля робочих місць в хімічних і бактеріологічних лабораторіях повинні давати рівномірне, розсіяне, без мерехтін-ня світло. Контрольно-вимірювальні прилади повинні бути забезпечені місцевим штучним освітленням не менше, ніж 75 лк.

Темні галереї, тунелі та інші затемнені місця, де розміщені апарати та прила-ди, повинні бути освітлені.

Не дозволяється користуватися одним тільки місцевим освітленням - воно повинно бути тільки в комбінації з загальним освітленням.

Світильники місцевого освітлення повинні бути улаштовані так, щоб працюю-чий міг по бажанню міняти направленість світлового потоку.

 

5.16. Ремонтні роботи в приміщенні лабораторії з використанням вогню

(газо- і електрозварювальні роботи) дозволяється проводити тільки при наявності письмового дозволу власника підприємства, узгодженого з керівником лаборато-рії та особами, що відповідають на підприємстві за охорону праці та пожежну безпеку.

 

5.17. Працюючі в лабораторії повинні перед початком роботи надіти спецодяг і мати з собою індивідуальні засоби захисту, передбачені інструкцією. Зберігати особистий одяг у приміщенні лабораторії не дозволяється.

Персонал лабораторії повинен дотримуватись інструкцій по експлуатації приладів, електроустановок та обладнання, що працюють на газі.

По закінченню роботи лабораторія, після перевірки та приведення в належний стан, повинна бути замкнена працівником, який залишає її останнім.

Ключі повинні бути передані черговому, про що робиться відмітка в журналі.

 

 

6. ВИМОГИ ДО ВИРОБНИЧОЇ САНІТАРІЇ, ОСОБИСТОЇ


Дата добавления: 2015-07-12; просмотров: 80 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Вібрація| ГІГІЄНИ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНДИВІДУАЛЬНИМИ

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.011 сек.)