Морські перевезення.

Основний обсяг вантажообігу світової ЗТ припадає на міжнародні морські перевезення — майже 60%.

До транспортних засобів морського флоту відносять судна для перевезення генеральних вантажів, контейнеровози, ліхте­ровози, ролкери, пороми, танкери.

Судна для перевезення генеральних вантажів (вящиках, мішках, коробках та іншій упаковці) поки що є основним ти­пом суден для перевезення вантажів між невеликими портами в усьому світі. Вантажі розміщуються в трюмах та на палубі.

Контейнеровози обладнані трюмами, що допускають пере­везення стандартних контейнерів ІСО 3, 6, 9, 12 м. Типове судно вантажопідйомністю 60 тис. т може транспортувати 2000 ше­стиметрових контейнерів.

Ліхтеровози — це система, яка включає велике судно-плавбазу, що перевозить декілька десятків малих суден, які мо­жуть входити в гирла річок за рахунок осадки (не більш 4 м), підходити до будь-яких мілководних причалів. Плавбаза ніколи не входить у порт, а перебуває на рейді поза портовими спорудами.

Судна ролкерного типу дають можливість автомобілям або іншій самохідній техніці в'їжджати через аппарель — частину борту, що опускається до рівня причалу.

Поромна переправа дає змогу також без перевантаження транспортувати до 100 вагонів одночасно або відповідну ількість легкових чи вантажних автомобілів.

Танкери використовуються для перевезення сирої нафти та інших наливних вантажів.

Форми організації руху суден у міжнародному судноплавстві:

- регулярне, у вигляді лінійного судноплавтва,

- нерегулярне, у вигляді трампового судноплавства.

1. Лінійне судноплавство — це регулярні перевезення за ого­лошеним розкладом між завчасно визначеними портами. Ванажний потік лінійного судноплавства складають, в основно­му, генеральні (тарно-поштучні) вантажі. На лінійних суднах перевозять невеликі партії вантажів, в основному це готові вироби і напівфабрикати.

Морське сполучення між певними портами називається лі­нією. Розрізняють такі типи ліній:

— односторонні — характеризуються тим, що на них пра­цюють судна тільки одної країни чи одної судноплавної ком­панії;

— двосторонні, на яких працюють судна двох країн (за уз­годженням) або двох судноплавних підприємств;

— конференціальні, на яких працюють судна двох чи більше компаній з однієї чи різних країн.

Головним документом у морських перевезеннях є коноса­мент. Коносамент — це документ, що видається перевізником, і засвідчує прийняття вантажу до перевезення із зобов'язан­ням доставити його в порт призначення та видати його закон­ному одержувачу. Коносамент виконує три основні функції:

— є договором морського перевезення в лінійному судно­плавстві;

— виконує функцію розписки перевізника про приймання вантажу;

— є товаросупровідним документом.

2. Трампові судна здійснюють нерегу­лярні рейси без чіткого розкладу, і направляються судновлас­никами туди, де з боку фрахтувальників є попит на тоннаж. Трампові судна транспортують в основному масові вантажі: деревину, руду, вугілля, зерно, нафтопродукти та інші вантажі, що перевозяться навалом чи наливом.

Договір на перевезення вантажів трамповими суднами укла­дається у вигляді чартеру. Сторонами у чартерному договорі є фрахтувальник (вантажовідправник чи його представник) і фрахтівник (перевізник чи його представник).

Пункти чартерного договору:

— час і місце укладання чартеру;

— повне юридичне найменування сторін (преамбула чартеру);

— назва й опис судна;

— право заміни вказаного спочатку терміну;

— вид вантажу;

— місце завантаження та розвантаження;

— умови завантаження та розвантаження;

— порядок оплати фрахту;

— термін подачі судна та ін.

Види фрахтування судна:

— фрахтування на один рейс, за яким судновласник одним рейсом перевозить вантаж з одного чи кількох портів відправ­лення в один чи кілька портів призначення;

— фрахтування на послідовні рейси використовується під час перевезень великої кількості однорідного вантажу в одно­му і тому ж напрямку кількома послідовними рейсами;

— фрахтування за генеральним контрактом, за яким суд­новласник зобов'язується протягом конкретного періоду часу перевезти певну кількість товару;

— фрахтування на умовах тайм-чартеру — договір про орен­ду судна, коли все судно чи його частина надаються на конк­ретний час у розпорядження фрахтувальника для перевезення вантажів у будь-яких напрямках.

— фрахтування на умовах димайз-чартеру — це договір про оренду судна, коли судновласник передає його фрахтувальни­ку на визначений термін разом із командою, члени якої стають працівниками наймача, котрий бере на себе усі витрати з екс­плуатації судна, у т. ч. зарплату екіпажу й орендну плату суд­новласнику;

— фрахтування на умовах бербоут-чартеру — це оренда судна без екіпажу; фрахтувальник бере на себе усі витрати на його використання і виплачує орендну плату судновласнику. Після завершення розра­хунків фрахтувальник стає власником судна.

Контейнерні перевезення морем. Останнім часом у міжна­родній торгівлі для перевезень генеральних вантажів морем часто використовуються контейнери.

Стандартний контейнер — це металевий ящик (зі сталі чи алюмінію) з подвійними дверцятами з одного боку. У нього може бути вміщений вантаж загального призначення. Біль­шість контейнерних перевезень проводиться у контейнерах двох типів:

1. Двадцятифутовий контейнер — місткістю 30 м³. Макси­мальне завантаження — 18 т. Внутрішні розміри: довжина — 5,89 м, ширина — 2,32 м, висота — 2,23 м (дверцята: ширина — 2,30 м, висота — 2,14 м).

2. Сорокафутовий контейнер місткістю 60 м³ із максималь­ним завантаженням на 30 т. Внутрішні розміри: довжина — 12 м, ширина — 2,32 м, висота — 2,23 м (дверцята: ширина — 2,30 м, висота — 2, 23 м). Ці розміри можуть варіюватися за­лежно від виробника.

Дата добавления: 2015-10-21