Розвиток мови і спеціалізація півкуль в онтогенезі

Відомі дві концепції, що відносяться до проблеми функціональної спеціалізації півкуль в онтогенезі: еквіпотенціальності півкуль і прогресивної латералізації. Перша припускає рівність, чи еквіпотенціальність, півкуль у відношенні усіх функцій, у тому числі і мовної. На користь цієї концепції говорять численні дані про високу пластичність мозку дитини і взаємозамінність симетричних відділів мозку на ранніх етапах розвитку.

Міжпівкульні розходження. У відповідності з другою концепцією спеціалізація півкуль існує вже з моменту народження. У праворуких людей вона виявляється у видгляді заздалегідь запрограмованої здатності нервового субстрату лівої півкулі виявляти здатність до розвитку мовної функції і визначати діяльність ведучої руки. Дійсно встановлено, що вже в плоду, тобто задовго до реального розвитку мовної функції, можна знайти прояви межпівкульної асиметрії в морфологічній будові майбутніх мовних зон.

У немовлят є анатомічні розходження між лівою і правою півкулями - сільвієва борозна ліворуч істотно більше, ніж праворуч. Цей факт свідчить про те, що структурні міжпівкульні розходження певною мірою є вродженими. У дорослих людей структурні розходження виявляються головним чином у більшій величині площі зони Верніке у скронево-тім'яній області.

Дані про те, що асиметрія будови мозку в новонароджених дітей відображає функціональні розходження, були отримані при вивченні електроенцефалографічних реакцій на звуки людської мови. Реєстрація електричної активності мозку в дитини при звуках людської мови показала, що в 9 з 10 дітей амплітуда реакції в лівій півкулі помітно більша, ніж у правій. При немовних звуках - акордах музики чи шумі - амплітуда реакцій у всіх дітей була вищою в правій півкулі.

Таким чином, дослідження, проведені на дітях першого року життя, дозволили знайти ознаки функціональної нерівнозначності півкуль до впливу мовних стимулів і підтвердити концепцію вихідної "мовної" спеціалізації лівої півкулі в праворуких.

Перенесення центрів мови. Однак клінічна практика свідчить про високу пластичність півкуль мозку на ранніх стадіях розвитку, що, у першу чергу, виявляється в можливості відновлення мовних функцій при локальних ураженнях лівої півкулі шляхом переносу центрів мови з лівої півкулі в праву. Установлено, що при ушкодженні мовних зон лівої півкулі в ранній період життя виконання їхніх функцій можуть узяти на себе симетричні відділи правої півкулі. Якщо за медичними показниками в дитини видаляють ліву півкулю, то розвиток мови не припиняється і, більш того, - йде без видимих порушень.

Розвиток мови в дітей з вилученою лівою півкулею виявляється можливим завдяки переносу центрів мови в праву півкулю. У подальшому стандартні тести, що оцінюють рівень вербального інтелекту, не виявляють істотних розходжень у вербальних здібностях оперованих у порівнянні з всіма іншими. Лише вкрай спеціалізовані тести дозволяють виявити різницю мовних функцій дітей з вилученою лівою півкулею і здорових: оперовані в дитинстві діти виявляють труднощі при використанні складних граматичних конструкцій.

Відносно повне й ефективне заміщення мовних функцій виявляється можливим тільки в тому випадку, якщо воно почалося на ранніх стадіях розвитку, коли нервова система має високу пластичність. В міру дозрівання пластичність знижується і настає період, коли заміщення стає неможливим.

Незважаючи на теоретичні розбіжності, усі дослідники сходяться в одному: у дітей, особливо в дошкільному віці, права півкуля грає значно більшу роль у мовних процесах, ніж у дорослих. Однак прогрес у мовному розвитку зв'язаний з активним включенням лівої півкулі. По деяких уявленнях, навчання мові відіграє роль пускового механізму для нормальної спеціалізації півкуль. Якщо в належний час оволодіння мовою не відбувається, області кори, у нормі призначені для мови і зв'язаних з нею здібностей, можуть функціонально перероджуватись. У зв'язку з цим виникло уявлення про сенситивний період освоєння мови, що охоплює досить тривалий період онтогенезу - усе дошкільне дитинство, при цьому пластичність нервових центрів поступово зменшується і втрачається до початку статевого дозрівання. Крім того, до 7-8 років формується перевага правої півкулі в сприйнятті емоцій у співі і мові.

Загальновизнано, що поведінковим критерієм оволодіння мовою є здатність дитини до усвідомленої довільної регуляції мовної діяльності. За клінічними даними, саме цей свідомий і довільний рівень організації мовної діяльності, а не сам факт її здійснення забезпечується, структурами домінантної по мові (у правшів) лівої півкулі мозку.

Дата добавления: 2015-10-21