Хроніка життя Й творчості Ґюнтера Ґраса

1927 Народився 16 жовтня в Лянґфурі, передмістя Данциґу (тепер Ґданськ), батьки були торговцями колоніальних товарів. Батько – протестант, німецького походження, мати-католичка, кашубського походження; 1930 – народження сестри Вальтраут.

1933/44 Відвідував школу й гімназію Конрадінум. Перші творчі спроби писання й малювання.

1937 Член юґендфольку (дитячої нацистської організації).

1941 Член гітлерюґенду (юнацької нацистської організації).

1944 Танкіст 10-ї девізії спеціалізованих військ СС (Waffen-SS).

1944/45 Поранений під Котбусом, перебуває в госпіталі в Марієнбад (зараз Маріанске-Лазне). У Баварії потрапив в американський полон. У рамках процесу “перевиховання” відправлений до “табору смерті” Дахау.

1946 Звільнений із полону. Вирушає в Ґьотінґен. Працює у копальні під Гільдесгаймом. У грудні неподалік від Кьольну зустрічається з батьками, біженцями з Данциґа.

1947 Практика на каменоломнях у Дюссельдорфі. До 1951 р. проживає в католицькому благочинному притулку в Дюссельдорфі.

1949/52 Навчається в Художній академії в професорів Сеппа Маґеса та Отто Панкока в Дюссельдорфі. Учасник джазового гурту разом із Хорстом Ґельдмахером.

1951 Перша подорож автостопом Італією та Сицилією.

1952 Подорож автостопом Францією. Перші мотиви “Бляшаного барабану”. Знайомиться з Анною Шварц.

1953 Переїжджає до Західного Берліну з метою навчання скульптурі в Інституті образотворчого мистецтва у Карла Гартунґа, із творами якого Ґ. Ґрас познайомився на виставці картин у Дюссельдорфі.

1954 Одружується зі швейцарською балериною Анною Марґаритою Шварц із Ленцбурґа.

1955 Подорож до Іспанії. Третя премія в конкурсі лірики, вручена Південнонімецьким радіо (Süddeutsche Rundfunk) за вірш “Лілії зі сну”. Запрошення до “Групи 47” і перші виступи із фрагментами своїх творів на зібраннях групи. Перші контакти з видавництвом Люхтерганд.

1956 Вихід у світ збірки віршів “Переваги повітряних курей” (“Die Vorzüge der Windhühner”). Переїжджає в Париж. Перші нариси роману “Бляшаний барабан”. У Штуттґарті – перша виставка образотворчих і графічних робіт автора.

1957 Народження близнюків Франца та Рауля. Прем’єра вистави “Повінь” (“Hochwasser”) у Франкфурті на Майні. Виставка образотворчих і графічних робіт у Берліні.

1958 Зібрання “Групи 47” в Альгей. Ґ. Ґрас читає першу главу роману “Бляшаний барабан” й отримує визнання та премію “Групи 47”. Прем’єра вистави “Дядьку, дядьку” (“Onkel, Onkel”) у Кьольні. Перша подорож до Польщі з метою детального дослідження місця дії роману “Бляшаний барабан”, зокрема Польської пошти в Ґданську. Відвідує родину під Ґданськом. Під час повернення до Німеччини у Варшаві відбувається перша зустріч із літературним критиком Марселем Райх-Райніцким.

1959 Вихід у світ роману “Бляшаний барабан” (“Die Blechtrommel”). Початок роботи над продовженням трилогії: новела “У кота та мишу” (“Katz und Maus”) і роман “Собачі роки” (“Hundejahre”) під робочою назвою “Картопляне лушпиння” (“Kartoffelschalen”). Журі літературного конкурсу присуджує Ґ. Ґрасові Бременську премію з літератури, однак сенат відхиляє цю пропозицію. Друга подорож до Польщі. Прем’єра вистави “Ще десять хвилин до Буффало” (“Noch zehn Minuten bis Buffalo”) у Гамбурзі.

1960 Переїжджає в Берлін. Премія Берлінської критики 1959/60 за роман “Бляшаний барабан”. Вихід у світ поетичної збірки “Колієвий трикутник” (“Gleisdreieck”). Третя подорож до Польщі. На засіданні “Групи 47” Ґ. Ґрас виголошує частини із трилогії “Картопляне лушпиння”.

1961 Поява друком новели “У кота й мишу”. Прем’єра вистави “Злі кухарі” (“Die bösen Köche”) на сцені експериментального театру імені Шіллера в Берліні. Народження доньки Лаури. Підтримка Віллі Брандта в передвиборчій кампанії.

1962 Переклад роману “Бляшаний барабан” французькою мовою. Французька літературна премія за роман “Бляшаний барабан” як найкращий іноземний твір.

1963 Вихід у світ роману “Собачі роки”. Запрошений до Берлінської Академії мистецтв. Прем’єра п’єси “Золотий ротик” (“Goldmäulchen”) на камерній сцені Мюнхенського театру.

1964 Промова в Академії мистецтв до 400-го дня народження Шекспіра. Подорож до США й Швеції.

1965 Премія імені Ґеорґа Бюхнера, Дармштадт. Активно бере участь у передвиборчій кампанії СДПН. Вихід у світ п’єси на чотири акти “Дядьку, дядьку”. Подорож до США. Присудження почесного ступеня доктора в Кеньйон коледжі, США. Народження сина Бруно.

1966 Прем’єра вистави “Плебеї намагаються повстати” (“Die Plebejer proben den Aufstand”) у театрі імені Шіллера в Берліні. 26 квітня в Нью-Йорку в присутності Ґ. Ґраса відбувається вечір “Світ Ґюнтера Ґраса”, на якому зачитують поезію, частини з романів та п’єс письменника. Подорожі до Мексики, США, Чехословацької республіки та до Угорщини. Разом із Елізабет Борхерс та Клаусом Роелерем видає збірку поезій “Непереплетені листки лірики” (“Loseblatt Lyrik”).

1967 Вихід у світ збірки поезій та образотворчих робіт “Вивідане” (“Ausgefragt”). Подорож до Ізраїлю на запрошення ізраїльського уряду. Прем’єра фільму “У кота й мишу” в Берліні.

1968 Премія імені Фонтане. Вихід у світ збірки промов, статей, відкритих листів, коментарів “Про очевидні речі” (“Über das Selbsverständliche”). Медаль Карла фон Оссецького, якою Ґ. Ґраса нагородив комітет інтернаціональної ліги за права людей, секція Берлін. Разом із чеським письменником Павлом Когутом видає діалоги під назвою “Лист про межі” (“Brief über Grenze”).

1969 Премія імені Теодора Гойса. Прем’єра вистави “Перед цим” (“Davor”) у театрі імені Шіллера в Берліні. Поява друком роману “Під місцевим наркозом” (“Örtlich betäubt”). Подорожі до Румунії, Югославії, Угорщини й Чехословацької республіки.

1970 Обрання Ґ. Ґраса почесним членом американської академії мистецтва та науки. Подорож до Ленінграда (як учасник Бергедорфських переговорів). Ґ. Ґрас супроводжує канцлера В. Брандта до Варшави з метою підписання німецько-польського договору. Подорожі до США, Югославії та Угорщини. Прем’єра балету “Опудало” (“Die Vogelscheuchen”) у Берліні.

1971 Подорожі до Танзанії та Ізраїлю. Вихід у світ книги “Ґюнтер Ґрас. Документи з політичним впливом” (“Die Dokumente mit politischen Einfluß”), виданої Г. Л. Арнольдом і Ф. Й. Ґьорцом.

1972 Опубліковано роман “Зі щоденника равлика” (“Aus dem Tagebuch einer Schnecke”). Подорожі до Польщі, Греції. Праця над романом “Палтус”. Переїзд до новопридбаного будинку у Вевельсфлеті, Шлезвіґ-Гольштайн. Початок співпраці з галереєю й майстернею Анзельма Дреера / галереєю Андре.

1973 Вихід у світ збірки “На честь Марії” (“Mariazuehren”), куди входять вірші та графіка в поєднанні з фотографіями Марії Рами. Подорож до США з нагоди виходу перекладеного роману “Із щоденника равлика” англійською мовою. Подорож до Італії. Подорож із Віллі Брандтом до Ізраїлю.

1974 Подорож до Парижа. Вихід “Громадяни та їхні голоси” (“Der Bürger und seine Stimme”) – збірка статей, промов і коментарів, а також “Досвідченого кохання” (“Liebe geprüft”) – збірки гравюр і віршів. Народження доньки Гелени, якій присвячено роман “Палтус”.

1975 Подорожі до Індії, Китаю разом із кінорежисером Ф. Шльондорфом. Бере участь, як член організаційного комітету, в інтернаціональних публічних слуханнях у Копенгаґені, присвячених О. Сахарову.

1976 Вихід у світ збірки “Із Софі по гриби” (“Mit Sophie in die Pilze gegangen”), в яку входили також вірші й літографії до роману “Палтус”. Присудження почесного ступеня доктора Гарвардського університету, США. Подорожі до Португалії та Італії. Виступає одним із засновників журналу “L’76” разом із Каролою Штерн і Гайнріхом Бьоллем (пізніше “L’80”). Спільно із Зігфридом Ленцем бере участь у передвиборчій кампанії соціал-демократів.

1977 Вихід у світ роману “Палтус” (“Der Butt”) і збірки “Як від палтуса залишився тільки кістяк” (“Als vom Butt nur noch die Gräte geblieben war”), у яку входили вірші й сім гравюр до роману “Палтус”. Подорожі до США й Канади. Отримує інтернаціональну премію Монделло за роман “Палтус”, Палермо.

1978 Вихід у світ збірки політичних промов та статей за роки 1956-1976 “Записка” (“Denkzettel”) та збірок есе “Кафка і його виконавець” (“Kafka und seine Vollstrecker”) і “У змаганнях з утопією” (“Im Wettlauf mit den Utopien”). Інтернаціональна літературна премія Віареґґіо. Подорожі до Японії, Індонезії, Таїланду, Гонконгу, Індії, Кенії. Присудження медалі Олександра Маяковського кашубсько-померелішного об’єднання авторів із нагоди постановки фільму “Бляшаний барабан” режисером Фолькером Шльондорфом у Данциґу. У Берлінській академії мистецтв Ґ. Ґрас засновує премію імені А. Дьобліна, яка становить 15.000 марок. Розлучення з Анною Шварц. Народження доньки Неллі (від Інґрід Крюгер).

1979 Опубліковано повість “Зустріч у Тельґте” („Das Treffen in Telgte“). Фільм “Бляшаний барабан” отримує “Золоту пальму” на кінофестивалі в Каннах. Одруження з органісткою Утою Ґрунерт. Подорож на Аляску. Смерть батька, Вільгельма Ґраса. Подорожі за дорученням Гьоте-Інституту до Китаю, Сінгапуру, Індонезії, Єгипту, Якарта, Манили й Каїру. Прем’єра фільму “Бляшаний барабан” режисера Ф. Шльондорфа.

1980 Фільм Ф. Шльондорфа “Бляшаний барабан” отримує премію “Оскар” як найкращий іноземний фільм. Подорож до Югославії. Поява “Статті про літературу” (“Aufsätze zur Literatur”) і вихід у світ роману “Головонародженні, або Німці вимирають” (“Kopfgeburten oder Die Deutschen sterben aus”). Винна премія за літературу 1980 року від видавництва “Text+Kritik” за роман “Головонародженні або німці вимирають”, яка налічує 99 пляшок вина. Початок трирічної письменницької паузи. Ґ. Ґрас займається образотворчим мистецтвом і скульптурою.

1981 У травні подорож до Ґданська на запрошення творчого об’єднання митців, автор дарує Ґданську 30 графічних робіт. Подорожі до Фінляндії й Мексики. Участь у зустрічі письменників у Східному Берліні.

1982 Участь у зустрічі письменників у місті Гаага. Подорож до Нікарагуа. Поява “Малювання й писання І” (“Zeichen und Schreiben I”) (малюнки й тексти 1954-1977 рр.) і “Батьківський день” (“Vatertag”) (22 літографії). Вступ у СДПН (Соціал-демократична партія Німеччини). Премія Фельтрінеллі в Римі. “На задвірках” (“Im Hinterhoff”), щоденник подорожей до Нікарагуа.

1983 Ґ. Ґраса обрано президентом Берлінської академії мистецтв. Вихід у світ “Ах палтус, твоя казка погано закінчується” (“Ach Butt, dein Märchen geht böse aus”). Участь у зустрічі письменників у Західному Берліні.

1984 Поява “Малювання й писання ІІ” (“Zeichen und Schreiben II”) (гравюри й тексти 1972-1982 рр.) і збірки політичних промов “Супротив учення” (“Widerstand lernen”). Член журі Біенале у Венеції. Співзасновник об’єднання “Ми”, яке було створене на підтримку іноземців на національному рівні (разом із Г. Бьоллем).

1985 Дарує свій будинок у Вевельсфлеті місту Берлін для проживання стипендіатів премії імені А. Дьобліна. Будинок Альфреда Дьобліна (будинок Ґ. Ґраса) письменники використовують у робочих цілях.

1986 Надруковано роман “Щуриха” (“Die Rättin”). Завершення діяльності як президента Берлінської академії мистецтв. Придбання будинку біля Мьольну. Поява “У міді, на камінні” (“In Kupfer, auf Stein”), каталог гравюр та літографій. Подорож до США на конгрес ПЕН у Нью-Йорку. Перебування в Індії із серпня 1986 по січень 1987.

1987 Вихід у світ 10-ти томного видання творів, присвяченого 60-річному ювілею письменника. Перебування в Португалії (три місяці). Ґ. Ґрас читає частини “Бляшаного барабану” і “Палтуса” у супроводі дрезденського барабанщика Ґюнтера “Бейбі” Зоммера, поява збірки поезій у супроводі ударника “Була собі країна” (“Es war einmal ein Land”).

1988 Турне з Ґюнтером “Бейбі” Зоммером. Подорож до Москви, Ленінграда, Риги. Поява збірки гравюр із Калькутти “Показати язика” (“Zunge zeigen”).

1989 Вихід зі складу Берлінської академії мистецтв (причина: один із представників академії категорично не схвалив акції на підтримку Салмана Рушді). Поява щоденника подорожі “Наприклад, Калькутта” (“Zum Beispiel Kalkutta”).

1990 Поява збірки акварелей “Мертве дерево” (“Totes Holz”). “Компенсація німців” (“Deutscher Lastenausgleich”), збірка промов. “Німеччина – єдина батьківщина?” (“Deutschland, einig Vaterland?”), суперечка з Рудольфом Ауґштайном, письменник виступав проти воз’єднання Німеччини. “Писати після Аушвіцу” (“Schreiben nach Auschwitz”) – доповідь у циклі “Франкфуртських лекцій із поетики”. “Суцільне спустошення в наших головах” (“Kahlschlag in unseren Köpfen”), збірка літографій. Присудження ступеня почесного доктора Познанського університету ім. Адама Міцкевича.

1991 Вихід у світ збірки художніх робіт “Чотири десятиріччя. Роботи з майстерні” (“Vier Jahrzehnte. Ein Werkstattbericht”). Подорож до Польщі.

1992 Опубліковано повість “Крик жерлянки” (“Unkenrufe”). Премія Крінцане Кавор. Пам’ятна медаль Вільної академії мистецтв у Гамбурзі. Заснування фонду Даніеля Ходовіцкі. Вихід із СДПН (причина: відхилення політичного притулку для іноземців).

1993 Премія Гідальго, Мадрид. Подорож на Кубу й до Мексики. У Берліні отримує італійську нагороду Преміо Коміте (Premio Comites). Вихід у світ збірки сонетів “Листопадова країна” (“Novemberland”). Присуджено звання почесного доктора міста Ґданська, визнано почесним громадянином міста Ґданська. Поява “Там говорив Палтус” (“Da sagte der Butt”), аудіозапис разом із Ґюнтером “Бейбі” Зоммером. Видавництво Штайдль переймає всі права на твори Ґ. Ґраса.

1994 Велика літературна премія Баварської Академії художніх мистецтв. Медаль університету Комплютенс, Мадрид. Присуджено премію імені К. Чапека в Празі (разом із Ф. Ротом).

1995 Опубліковано роман “Широке поле” (“Ein weites Feld”). Медаль Германа Кестена, Дармштадт. Присудження премії Г. Фаллади в Ноймюнстері. Листування з Кензабуро Ое. Переїзд секретаріату Ґ. Ґраса з Берліна до Любека.

1996 Премія Зонніґ у Копенгагені. Премія Самюеля Лінде, Торунь, Ґьотінґен. Присудження премії Т. Мана, Любек.

1997 Вихід у світ збірки віршів та акварелей “Знахідка для нечитаючих” (“Fundsachen für Nichtleser”). Видання творів у 16-ти томах і на 23-ох дисках (Ґ. Ґрас читає “Бляшаний барабан”). Прем’єра фільму Мартіна Бухгорна “Щуриха”. Присудження німецькими книговидавцями премії миру у Франкфуртській церкві св. Павла. Вітальне слово на честь Я. Кемала в церкві св. Павла. Заснування культурного фонду циган.

1998 Бере участь у передвиборчій кампанії СДПН. Повторний вступ до Берлінської академії мистецтв (причина: члени академії взяли участь в акції протесту проти переслідування письменників на чолі із Салманом Рушді). “Червоно-зелені промови” (“Rot-Grüne Reden”). Ґ. Ґрас читає роман “Широке поле” в будинку Ґерхардта Гауптмана в Хіддензее. Виставка малюнків, гравюр, літографій у Кілі. Виставка графічних робіт у Гамбурзі. Вихід у світ “Про пригоди Просвітництва” (“Vom Abenteuer der Aufklärung”), розмови в майстерні.

1999 Нобелівська премія з літератури, Стокгольм. “Продовження буде …” (“Fortsetzung folgt …”) – промова з нагоди вручення Нобелівської премії з літератури. “Література та історія” – промова з нагоди вручення премії принца фон Астурійського. Опубліковано роман “Моє століття” (“Mein Jahrhundert”).

2000 Бере участь у передвиборчій кампанії СДПН у Шлезвіґ-Гольштайні. “Без голосу” – промова на користь народу циган. Заснування фонду Вольфґанґа Кьопена. Сценічна постановка “Мого століття” в Гамбурзькому Таліа-театрі. Заснування фонду Ґюнтера Ґраса в Бремені (www.guenter-grass.de).

2001 Вихід у світ “Майбутнє спогадів” (“Die Zukunft der Erinnerung”). Присудження премії Віадріна, Франкфурт на Одері. Прем’єра “Листопадової країни” у супроводі барабанщика Ґюнтера “Бейбі” Зоммера в Майнці. Поява “П’ять десятиліть. Роботи з майстерні” (“Fünf Jahrzehnte. Ein Werkstattbericht”), збірки художніх робіт автора.

2002 Опубліковано роман “Траєкторією краба” (“Im Krebsgang”). Заснування національного фонду в Галле. Перша подорож до Ємену. До 75-річного ювілею автора – альбом (фотограф Дірк Райнарц) зі скульптурами Ґ. Ґраса під назвою “Спалена земля” (“Gebrannte Erde”) та збірка політичних репортажів “В одній багатій країні” (“In einem reichen Land”).

2003 Поява збірки поезій та художніх робіт “Останні танці” (“Letzte Tänze”). Вихід у світ збірки листувань із Геленою Вольф.

2004 Друга подорож до Ємену. Вихід у світ “Тінь. Казки Ганса Крістіана Андерсена очима Ґ. Ґраса” (“Die Schatten. Hans Christian Andersens Märchen – gesehen von Günter Grass”), збірка літографій автора.

2005 Подорож до Індії. Премія Г. К. Андерсена, Копенгаген. “Ми живемо в яйці” (“Wir leben im Ei”), історії з “П’яти десятиріч”. Прем’єра фільму Роберта Ґлінскі “Крик жерлянки”. Заснування літературного гуртка “Літературні зустрічі в Любеку”.

2006 Опубліковано автобіографію “За чищенням цибулі” (“Beim Häuten der Zwiebel”). Національна суперечка довкола автобіографії (причина: автор оприлюднює своє перебування у військах СС).

2007 Вихід у світ збірки поезій, літографій, малюнків “Дурний серпень” (“Der dumme August”) – реакція автора на полеміку довкола його автобіографії (автобіографія вийшла друком у серпні). Подорож до Ґданська з нагоди святкування 80-річного ювілею.

2008 Опубліковано продовження автобіографічного роману «Фотокамера. Історії темної кімнати» («Die. Box. Dunkelkammergeschichte»).

2009 З’являється ще одна книга «По дорозі з Німеччини в Німеччину», реальний щоденник письменника за 1990 рік.

2010 Виходить друком книга «Слова Гріммів. Признання в любові» („Grimmswörter. Eine Liebeserklärung“)

2012 Виходить друком книга "День батька" ("Vater tag")

Дата добавления: 2015-10-16