Типотвірна роль породи

Зміст

Вступ

1. Опис аналізованого типу лісу.

1.1. Типоутворююча роль сосни.

1.2. Класифікація типів лісу сосни у свіжій судіброві.

1.3. Діагностична характеристика свіжої сосново-грабової судіброви.

2. Типологічний аналіз свіжої сосново-грабової судіброви.

2.1 Визначення фактичної і потенційної продуктивності насаджень.

2.2 Розподіл насаджень на корінні і похідні деревостани.

3. Лісівничо-типологічна ефективність типологічного аналізу.

4. Висновки про сучасний стан насаджень свіжої сосново-грабової судіброви.

Список використаних джерел.

ВСТУП

Головним завданням лісового господарства є найбільш раціональне використання земель державного лісового фонду з метою отримання оптимальної кількості деревини та іншої продукції лісового господарства з одиниці лісової площі, покращення стану і підвищення якості лісів з одночасним використанням, збереженням і поновленням всіх багатогранних захисних властивостей лісу.

Складність природи та різноманітність лісів зумовлює необхідність їх розподілу на більш або менш однорідні категорії, тобто типи лісів. Такий розподіл необхідний для практики лісового господарства, пізнання законів життя лісу. Розчленуванням лісів на однорідні категорії займається лісова типологія.

Лісова типологія – це вчення про класифікацію типів лісу, тобто класифікація лісових ділянок, однорідних за комплексом кліматичних і лісорослинних потенційних можливостей, однакових за лісівничими ознаками і які вимагають однорідних лісогосподарських заходів. Лісова типологія об’єднує вчення про грунт, гідрологію, лісові породи і трав’янисту рослинність у взаємодії з кліматом та іншими екологічними факторами зовнішнього середовища.

Рубання – це форма активного фпливу на ліс, який може бути як позитивним, так і негативним. Вибір способу рубання лісу визначається характером лісу, природними, економічними і соціальними умовами, повинен сприяти невиснажливому користуванню лісом, його раціональному використанню, забезпечувати поновлення лісу. З допомогою відповідних способів рубань можна забезпечити одночасне отримання деревини, збереження і підвищення захисних властивостей лісу і підвищення його продуктивності.

ОПИС СВІЖОЇ СОСНОВО-ГРАБОВОЇ СУДІБРОВИ

Типотвірна роль породи

Сосна звичайна (Pinus sylvestris L.) є однією з головних типотвірних порід. В умовах борів, суборів та сугрудів формує високопродуктивні деревостани (рис.1.1).

Сосна відноситься до типових порід, що невимогливі до родючості грунту. Оліготроф, ксерофіт, дуже морозостійка, дуже світлолюбна. Утворює багато кліматичних форм. Зростає в різних грунтово-кліматичних умовах (в типах лісорослинних умов від А_1-2 до С_1-2), утворюючи високопродуктивні деревостани різних бонітетів. У сугрудах формує високопродуктивні насадження разом з дубом звичайним. У борах формує чисті соснові насадження, або з домішкою берези. У суборах характерною кліматичною домішкою виступає дуб звичайний.

Т Г	A	B	C	D

+	типотвірна порода
	характерна кліматична домішка

Рис. 1.1. Екологічна фігура сосни звичайної

Сосна звичайна (Pinus sylvestris L.) – дерево до 20-40 м висотою та до 1м діаметром. Кора стовбура бура чи червонувато-сіра з поздовжніми глибокими тріщинами. Крона видовжена, конусоподібна, широка, в старості парасолькоподібна. Пагони сіро-бурі, голі. Бруньки яйцеподібні, 6-12(20) мм завдовжки, загострені, буро-коричневі, смолисті. Хвоя 4-7 см довжиною, щільна, сизо-зелена, ледь скручена, на пагонах тримається 2-3 роки. Шишки видовжено яйцеподібні, сидячі, сіро-коричневі, довжиною 3-7 см, шириною 3 см, матові. Апофіз слабо випуклий, ромбічний, пупок світло-коричневий. Насінини подовгастояйцеподібні, 3-4 см довжини, з крилом, темно-бурі. Дуже світлолюбна, швидкоросла, не вибаглива до родючості ґрунту, морозостійка. Коренева система стрижнева і змішана.

В Україні сосна займає близько 2,5 млн. га або 34% всієї лісової площі (перше місце перед дубом і смерекою). Сосна поширена насамперед на Поліссі (також на Малому Поліссі, Надбужанській і Надсянській котловинах), де є головною лісоутворюючою породою (займає близько 60% лісової площі). На кращих ґрунтах зростає при участі Дуба (субори), на глибоких пісках без домішки інших порід (сухі бори), на заболочених ґрунтах з домішкою берези й вільхи. Менше значення сосна має в Лісостепу (понад 20% лісової площі), найбільше — на Лівобережному (понад 30%); вона поширена переважно на піщаних борових терасах на лівих берегах рік — частково штучно насаджена. В Степу сосна зустрічається винятково (наприклад, на Олешківських пісках), рідко у Карпатах і на Прикарпатті.

Поширена в Європі, Сибіру, в Україні, крім півдня степу. Доживає до 300-500 років.

Дата добавления: 2015-10-21