Пластових вод

Нафтогазовидобувні виробництва використовують значну кількість води для технологічних цілей, допоміжних процесів і побутових потреб.

Промислові води очищають на очисних спорудах, що включають відстійники з двоступеневим фільтром, пісколовний бункер для зневоднення осаду, резервуар для збору нафтопродуктів.

Обробка і утилізація затриманих забруднень має включати зневоднення осаду на гідроциклоні, збір його в бункери і періодичне вивезення для використання в дорожньому будівництві або вивезення в місця захоронення, узгоджені з місцевими орга­нами санепідемстанції.

Зловлені вуглеводневі продукти збираються в металевий контейнер і після відстоювання заливаються в технологічну дренажну ємність.

Господарсько-побутові стоки проходять механічну очистку в септику і відводяться на поля підземної фільтрації для біологічної очистки.

Осад, який виникає у септику після перегнивання, періодично видаляється пересувними засобами і використовується у вигляді компостів на добриво.

Система збору попутних пластових вод (ППВ) повинна бути компактною і включати систему ємностей для збору і відстою води, систему очисних споруд, насос­ний блок з приймальними ємностями, кустову насосну станцію з системою корозійно­го захисту, нагнітальні трубопроводи і нагнітальні свердловини.

Для захисту експлуатаційної колони від корозії і забезпечення довгострокової експлуатації свердловин затрубний простір повинен бути заповнений нейтральною рідиною - нафтою або прісною водою з додатком інгібітору корозії.

Гирло кожної свердловини обладнується арматурою на відповідний тиск закачки, штуцерами для встановлення манометрів.

Під час ремонтів свердловину відключають від технологічної сітки засувами, які встановлюються в колодязі на відстані 15 - 20м. Злив рідини з арматури і напірного колектора ведеться в дренажну ємність об'ємом 5-10м³, яка повинна бути обв'язана зі свердловиною трубопроводом діаметром 62 - 73мм.

Площадка біля свердловини розміром 10 ´ 10м повинна бути заасфальтована з відбортовкою країв і аварійним зливом промитої води в дренажну ємність.

З метою захисту навколишнього середовища від забруднення під час розливів ППВ через негерметичність обладнання, порушення технологічного процесу закачки, корозії окремих вузлів, несправність КПВ, виникнення аварійних ситуацій повинен вестись щоденний і періодичний контроль за технологічним процесом закачки і до­вкілля. Особливо це стосується стану питних вод.

Щоденний контроль включає реєстрацію операторами системи закачки води, її хімічного складу, тисків в трубопроводах і свердловинах, не менше одного разу на ти­ждень, необхідно перевіряти справність всього технологічного обладнання і трубо­проводів, складати відповідні акти.

Навколо пункту збору і підготовки води встановлюється границя першої сані­тарної зони радіусом 50 м. На цій території рекомендується побудувати 1-2 спосте­режні водяні свердловини зі всім їхнім обладнанням і методами контролю за питною во­дою. З цих свердловин після тригодинної відкачки, а також з близько розташованих водоймищ (озер чи річок) один раз на місяць, а при аварійних ситуаціях у системі зака­чки, щодобово необхідно відбирати проби води і робити їхній хімічний аналіз.

Попутні побутові води потребують утилізації. Воду з сепараторів вивозять на інші свердловини і закачують в пласт, або ж спалюють на факельному амбарі.

5.3. Охорона атмосферного повітря від забруднення

Буріння свердловин проводиться із застосуванням бурових верстатів на дизель­ному приводі, тому необхідно передбачити обладнання вихлопних труб дизелів масловідділювачами.

Джерелами викидів шкідливих речовин на родовищі можуть бути:

- випаровування пластових флюїдів під час випробування та дослідження свердловин, під час продування свердловин та газопроводів;

- двигуни внутрішнього згорання на котельних;

- дихальні клапани конденсатних резервуарів, ємностей інгібіторних господарств;

- аварійні викиди газу в атмосферу;

- нещільності фланцевих з'єднань технологічного обладнання, арматури, тру­бопроводів, насосів;

- очисні споруди пластових вод;

- робота транспортних і цементувальних машин.

Характеристика основних шкідливих речовин, які викидаються в атмосферу нафтогазопромисловими об'єктами, наведена в таблиці 1. Вказаним інгредієнтам не властивий ефект сумації дії.

Таблиця 1.Характеристика основних шкідливих речовин, що викидаються в атмосферу

Найменування	Максимальні разові гранично-
шкідливої	допустимі концентрації, мг/л	Клас	Агрегатний
речовини	ГДК ш.р. в повітрі	ГДК ш.р. в повітрі	небезпеки	стан
	населених пунктів	робочих зон
Оксид азоту	0.4	5.0		газ
Діоксид азоту	0.085	3.0		газ
Оксид вуглецю	5.0			газ
Вуглеводні насичені
- С2 - Сз (метан,	50 (ОБ РВ для			газ
етан, пропан);	метану)
- С4 – С6 (бутан, пен-				газ
тан, гексан);				пари
				пари
Сажа	0.15	4.0		зважені
				речовини

В дипломному проекті необхідно провести розрахунок концентрацій забруднюючих речовин в приземному шарі атмосфери та аналіз розсіювання. Він виконується за методикою розрахунку концентрацій в атмосферному повітрі шкідливих речовин ОНД-86.

Заходами з охорони та запобігання забруднення атмосферного повітря передба­чається:

- випробування та дослідження свердловин в процесі експлуатації повинні здій­снюватися лише в промисловий колектор з повною утилізацією вуглеводнів;

- зберігання паливно-мастильних матеріалів здійснювати в герметично закри­тих ємностях.

Усі роботи повинні виконуватись згідно санітарних норм на підприємст­вах.

5.4. Організація санітарно-захисних зон і точок спостереження за

станом та якістю повітря і води

Для забезпечення санітарної безпеки на території родовища для котелень, установок підготовки газу (УПГ), товарних резервуарів, об'єктів закачки ППВ, площадок свердловин, необхідно передбачити санітарно-захисні зони, які б віддаляли вказані об'єкти від населених пунктів, і здійснювати систематичний контроль за станом пит­них вод, водоймищ, повітря з метою попередження збільшення шкідливих речовин у повітрі та воді поза зоною.

Достатність цих відстаней має бути підтверджена розрахунками радіусів розсі­ювання шкідливих речовин з урахуванням рози вітрів на території родовища в проекті його облаштування.

Для відбору проб повітря чи окремих замірів приземної концентрації шкідли­вих речовин у повітрі встановлюються такі точки:

- біля факельної труби (основа, на відстані 15м, 100 м);

- на групових замірних установках і в резервуарних парках;

- на гирлі видобувних свердловин;

- на відведеній території бурової;

- на пунктах відстою води;

- у місцях розміщення інгібіторного господарства;

- на установках підготовки газу;

- на межі санітарно-захисних зон;

- на околиці близько розташованих селищ, яка примикає до території родовища в напрямі середньорічної рози вітрів.

Відбір проб води необхідно проводити в таких точках:

- в місцях попадання стічних вод після їхньої очистки у водоймища;

- у водоймищах чи джерелах в межах СЗЗ;

- в колодязях побутово-господарського призначення і водоймищах близько роз­ташованих селищ;

- у водовідстійниках на діючих бурових;

- періодично на нагнітальних трубопроводах ППВ і контрольних точках біля нагнітальних свердловин;

- в аварійних ситуаціях необхідно встановити додаткові тимчасові точки відбо­ру проб води в радіусі 50 м від місця аварії з метою вияснення ступеня забруднення навколишньої території дійових заходів для ліквідації цього явища.

5.5. Контроль за станом і охороною навколишнього середовища

Контроль за охороною навколишнього природного середовища на території ро­довища і у прилеглих населених пунктах повинен здійснювати спеціальний підрозділ підприємства па підставі нормативно-технічної документації, розробленої підприємст­вом і узгодженої з Міністерством охорони навколишнього природного середовища України. Вказаний підрозділ забезпечує:

- початковий облік видів і кількості забруднюючих шкідливих речовин, які ви­кидаються в атмосферу і виливаються на ландшафт, в порядок і строки, які встанов­лені Мінприроди і Міністерством охорони здоров'я;

- визначення номенклатури і кількості забруднюючих шкідливих речовин, які викидаються, за допомогою прямих вимірювань;

- звітність про шкідливість впливу викидів в атмосферне повітря;

- передача органам Мінприроди і Міністерства охорони здоров'я термінової ін­формації про підвищення встановлених нормативів дії на атмосферу і ландшафт.

На підприємстві повинна бути складена програма робіт щодо контролю викидів шкідливих речовин у довкілля, яка передбачає:

- перелік об'єктів, які підлягають контролю;

- загальну кількість вимірів на кожному об’єкті і види контролю з показниками то­чок відбору, методи замірів, а також загальну кількість об'єктів, які контролюються тільки розрахунковими методами;

- заходи щодо обладнання точок для проведення замірів;

- затверджений перелік осіб промислу, які відповідають за проведення замірів, порядок обліку отриманих результатів, їх обробку, вказівки для порівняння викидів, отриманих розрахунковими методами з даними прямих вимірів.

Контроль за станом атмосфери на промисловості здійснюється за двома напрямками:

- контроль величини викидів безпосередньо на джерелах забруднення;

- контроль за дотриманням норм допустимих викидів, встановлених для проми­словості в цілому і в прилеглих населених пунктах.

Усі джерела підприємств нафтової та газової промисловості згідно з норматив­но-технічною документацією розподіляються на 2 категорії: перша - це факели газу, ГРС, інгібіторне господарство, установка підігріву теплоносія; друга - усі інші джерела.

Планові виміри на об'єктах І категорії здійснюються не менше 2-х разів на мі­сяць. У повітрі обов'язково визначається вміст таких інгредієнтів: вуглеводнів, сажі, оксидів азоту, амінів аліфатичних, метанолу, етил меркаптану, окису вуглецю.

Джерела II категорії повинні контролюватися не менше одного разу на рік.

Необхідну кількість планових замірів на об'єктах і методи контролю адмініст­рація промислу визначає, виходячи з потужностей джерел, стабільності викидів.

Крім вказаного, в обов'язки призначеного підрозділу для контролю за станом навколишнього середовища повинен входити постійний контроль за технічним ста­ном експлуатаційних нафтогазопромислових споруд, як об'єктів, що являють собою потенційну екологічну небезпеку у випадку аварії, контроль за правильним викорис­танням доріг, дотримання протипожежних вимог при будівництві в лісовій місцевості, забрудненням території відходами будівництва, за утилізацією будівельних і харчових відходів.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Комплексний проект разработки Березовского ГКМ с применением технологии поддержания пластового давлення: Отчет о НИР (заключительный) /УкрНИИгаз; науч. рук. Е.С. Бикман, И.М. Фык, В.С. Григорьев; договора 51.416/92-94, 51.7/91-94 - Харьков, 1992, книга 1,448 с.

2. Доповнення до проекту розробки Березівського ГКР та обґрунтування віднесення його запасів до категорії важковидобувних при розробці газоконденсат­них покладів з вмістом конденсату в пластовому газі понад 200 г/м3 після вилучен­ня 40% початкових балансових запасів газу: Звіт про НДР (заключний)/УкрНДІгаз, дог.50.108/02-02, Харків, 2002

3. Аналіз і корективи розробки Березівського родовища з уточненням гео­логічної моделі і залишкових запасів та побудовою карт їх розміщення: Звіт про НДР (заключний)/УкрНДІгаз, дог. 47.256/02-02, Харків, 2002

4. Доповнення до проекту розробки гор. С-5 та В-16 Березівського ГКР: Звіт про НДР (заключний)/ УкрНДІгаз, дог. 47.208/03-03, Харків, 2003

5. Вихідні дані для техніко-екологічного обґрунтування створення насипної споруди в заплаві р. Мерло з метою розбурювання покладів газу горизонтів В-16 і С-5 Березівського родовища: Звіт про НДР/УкрНДІЕП, дог. № 970/120-16/2003-2003, Харків, 2003.

6. Провести експертизу техніко-економічного обґрунтування з проведенням економічної оцінки ефективності будівництва насипної споруди в заплаві р. Мерло з метою розбурювання покладів газу горизонтів В-16 і С-5 Березівського родовища: Звіт про НДР (заключний)/ УкрНДІгаз, дог. 47.730/04-04, Харків, 2004.

7. Закон України "Про охорону навколишнього середовища". Введено в дію Постановою Верховної Ради України від 25 червня 1991 р.

8. Закон України "Про екологічну експертизу". Введено в дію Постановою Верховної Ради України від 9 лютого 1995 р.

9. Закон України "Про охорону атмосферного повітря". Введено в дію Постановою Верховної Ради України від 16 жовтня 1992 р.

10. Кодекс України про надра. Введено в дію Постановою Верховної Ради України від 27 липня 1994 р.

11. Водний кодекс України. Введено в дію Постановою Верховної Ради України від 6 червня 1995р.

12. ДБН А.2.2-1-95. Склад і зміст матеріалів оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд. Основні положення проектування. Київ, 1996.

13. ГОСТ 17ю1ю3ю12-86. Охрана природы. Гидросфера. Общие правила охраны вод от загрязнения при бурении и добыче нефти и газа на суше.

14. Единые технические правила ведения работ при строительстве скважин на нефтяных, газовых и газоконденсатных месторождениях. –М.:1983.

15. СТО 08-000-056-86. Рекультивация земель после окончания строительства нефтяных и газовых скважин на буровых предприятиях УкрГИПРОНИИнефть. Киев, 1986.

16. Денисов П.Г. Сооружение буровых. М., «Недра», 1974, 392с.

17. Вадецкий Ю.В. Бурение нефтяных и газовых скважин. Изд.4, перераб. и доп. М., 1978, 471с.

18. Буровые установки Уралмашзавода. Г.В. Алексеевский. Изд.2, перераб. и доп. М., 1971, 496с.

6. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

6.1. Методичні вказівки до розробки розділу „Охорона праці та безпека

життєдіяльності”

Для облаштування майданчика УКПГ визначається категорія вибухопожежонебез­пеки згідно ДНАОП 1.1.21-1.20-03 й ПУЄ-2004. Ці дані використовують в процесі вирішення пи­тань освітлення, блискавкозахисту і заходів пожежної безпеки.

Далі виконується визначення в тимчасових санітарно-побутових приміщеннях згідно СН 246-74.

Для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних робіт і обслуговування май­данчика виконується розрахунок освітлення згідно вимог СНіП Ш-4-80^* і ГОСТу 12.1.046-85, охоронного освітлення місць установки різноманітних резервуарів для води і рідких вуг­леводнів, місць розташування пожежного устаткування.

На ділянці УКПГ можливий ремонт або заміна обладнання. Спеціаліст повинен вико­нати підбір стропуючого пристрою для підйому окремого вузла або споруди з необхідним запасом міцності.

На майданчику, згідно вимог безпеки, облаштовують заземлення, яке використову­ється для заземлення корпусів електрообладнання, установок і трубопроводів від статичної електрики, а також заземлення блискавкозахисту. Розрахунок заземлення виконується згідно вимог СН 102-85.

Розрахунок блискавкозахисту УКПГ виконують тросовими блискавкозахистами, згі­дно РД.34.21.122-87.

Для забезпечення пожежної безпеки все електрообладнання виконується в іскрозахище­ному вигляді вимог ПУЕ. Майданчик повинен мати два резервуари для води об’ємом не менше 25 м³ кожний (об’єм розраховується на термін гасіння пожежі за 3 го­дини), обладнаних двома насосами: робочим і резервним. Також передбачається резервне дже­рело для гасіння – питна вода з водопровідної вежі. Об’єм водопровідної вежі 15 м³. Май­данчик облаштовується пожежними гідрантами і в темну пору.

На майданчику повинен бути передбачений пожежний пост з приміщенням і пожежним автомобілем, який обслуговується постійним персоналом, а також укомплек­тована, з проведенням навчання, добровільна пожежна дружина, також з пожежним автомобі­лем. Приміщення пожпоста повинне бути обладнане засобами зв'язку. Пожнаряд розміщу­ється в окремому приміщенні службово-побутового блоку, яке також обладнується засобами зв'язку.

Всі засоби пожежогасіння і протипожежного інвентаря розміщуються в спеціальному при­міщенні.

На виконання розділу „Охорона праці і безпека життєдіяльності” студенту видається завдання, яке потім додається до початку розділу.

Нижче наводяться приклади розрахунків вищеописаного розділу.

Зразок

З А В Д А Н Н Я

На розробку розділу „Охорона праці” в дипломному проекті спеціальності ТВГ

на тему: __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

студенту гр. _____________________________________

1. Визначення категорії виробництва за вибухопожежонебезпекою згідно ДНАОП 1.1.21-1.20-03.

2. Визначення потреби в тимчасових санітарно-побутових приміщеннях.

3. Розрахунок штучного тимчасового охоронного освітлення і освітлення місць виконання робіт.

4. Розрахунок стропуючого пристрою (траверси) для монтажу елемента споруди.

5. Розрахунок тимчасового виносного зосередженого заземлення в одношаровому ґрунті.

6. Розрахунок блискавкозахисту споруди або майданчика облаштування свердловин.

7. Випробування споруди________________________________________________

перед здачею її замовнику.

8. Розробка основних заходів пожежної безпеки.

Консультант ________________

„_____” _________________ 200_ р.

6.2. Визначення потреби в санітарно-побутових приміщеннях для

обслуговування робітників проводиться згідно норм СН 276-74

Розрахунок краще виконувати в табличній формі, на найбільшу кількість робітників в зміну.

Кількість жінок прийняти за 30 % від загальної кількості найбільшої чисельності робітників за зміну.

Таблиця 6.1

№№ п/п	Найменування приміщень і споруд	Норма на одиницю вимір. м^2/чол	Потреба всього м^2	Прий- нято	Кількість робітників
1.	Гардеробна чоловіча (Ч) -//- жіноча (Ж)	0,82 0,82	Графа 4х7
2.	Душові Ч -//- Ж	0,2 0,2	-//-
3.	Приміщення для сушки одягу та взуття	0,2
4.	Туалет Ч -//- Ж	0,09 0,14
5.	Приміщення для прийому їжі	0,25
6.	Приміщення обігріву, захисту від атмосферних опадів	0,7
7.	Всього

При розмірі вагончиків 6х2,5 м загальна потреба у них складе: y.

При отриманій нецілій чисельності значення заокруглюють до більшого.

6.3. Розрахунок штучного тимчасового охоронного освітлення

Розрахунок штучного тимчасового охоронного освітлення здійснюється на основі ГОСТу 12.1.046-85.

Орієнтовна чисельність прожекторів для освітлення потрібної площини визначається:

де m – коефіцієнт, який враховує світлову віддачу джерела освітлення, к.к.д. прожекторів і коефіцієнт використання світлового потоку, приймається згідно таблиці ГОСТу 12.1.046-85 (див. стор. 142 СНиП Ш-4-80*);

де Е_н – нормована освітленість (за табл. 1 ГОСТу 12.1.046-85, стор.120);

к - коефіцієнт запасу, який приймається: для ламп розжарювання - = 1,3; для люмінесцентних ламп - = 1,5

S – освітлювальна площа, м²;

P_n – потужність лампи застосованих прожекторів, Вт (стор. 131, СНиП Ш-4-80*).

Дата добавления: 2015-10-21