Типоутворююча роль породи

Курсова робота

з лісознавства

на тему: " Типологічний аналіз вологого грабово-дубово-соснового сугруду "

Курсова робота

допущена до захисту " " 2008 р.

Захищено з оцінкою

" " 2008 р.

Виконав:ст.гр.ЛГ-33/2 Феденишин М.Р.

Керівник:асистент Зварич Ю.В.

Львів-2008

План

Вступ

1. Опис аналізованого типу лісу

1.1.Типоутворююча роль породи

1.2.Огляд типів лісу за участю головної породи у даному типі лісорослинних умов

1.3.Діагностична характеристика типу лісу

1.3.1.Опис основних рис даного типу лісу

1.3.2.Характеристика можливого травостою у даному типі лісу

1.3.3.Опис відповідного типові лісу ґрунту

2.Типологічний аналіз на основі базових даних

2.1.Визначення фактичної і потенційної продуктивності насаджень.

2.2.Групування деревостанів на корінні і похідні.

3.Аналіз ефективності використання типологічного потенціалу.

4.Висновки про сучасний стан насаджень аналізованого типу лісу.

5.Список використаних джерел.

Вступ

Ліс - найважливіша складова частина біосфери нашої планети і роль його визначається не тільки величезним економічним значенням, але й зростаючим соціальним значенням, яке випливає зі здатності лісу сприятливо впливати на навколишнє середовище. Тому питанням розвитку лісового господарства приділяється постійна увага в усіх країнах світу.

Основними завданнями л/г в Україні є поліпшення відновлення лісу (особливо в Карпатах); раціональне використання лісових ресурсів (величезні втрати); широке впровадження досягнень науки; зональні системи господарства (степи, гори), хімізація та механізація виробництва. Завдання державних органів лісової охорони: посилення контролю за раціональним використанням лісосировин­них ресурсів; охорона лісів від пожеж; захист їх від шкідників та хвороб. В цьому велику роль повинна відіграти лісова наука, яка є природноісторичною основою лісівництва, його складовою.

Найважливіші проблеми лісового господарства, особливо раціональне використання лісів, їх відновлення, поліпшення породного складу, підвищення продуктивності лісів, можуть бути успішно розв'язані тільки на основі знання природи лісу. Перед лісівниками України стоять важливі завдання з підвищення продуктивності лісів, передбачені основними положеннями лісового кодексу України, відповідними постановами Уряду та інших директивних органів. Цьому сприятимуть, перш за все, якнайповніше використання потенційних можливостей лісорослинних умов, ведення лісового господарства на типологічній основі, практичне застосування принципів лісової типології.

Лісова типологія − це розділ лісознавства (як частини лісової екології), що розглядає закономірності формування лісів в умовах певного грунтово-гідрологічного і кліматичного середовища, характеризує методичні основи систематизації лісів; це наука про типізацію лісів (типізацію лісових ділянок), які близькі за грунтово-гідрологічними та кліматичними ознаками і потребують однорідних лісогосподарських заходів. При побудові класифікації лісів необхідний комплексний підхід, з вра­хуванням при цьому сукупності компонентів, які формують ліс відповідно до умов середовища. На цій підставі помилковим буде класифікувати ліси за окремими його компонентами. Для прикладу, тільки за характером деревостану, або ґрунтового покриву, або навіть за всіма ярусами рослин­ності, але без їх поєдання з умовами середовища стрункої класифікації лісів побудувати не можна. Так само не можна класифікувати ліси тільки за грунтами, не враховуючи характер рослинності і її вплив на грунт. Тип лісу поняття синтетичне і вимагає екосистемного підходу до вив­чення його природи. Тому лісова типологія об'єднує вчення про грунт, гідрологію, лісові породи і трав'янисту рослинність у взаємодії з кліматом та іншими екологічними факторами зовнішнього середовища.

Предмет лісової типології - це географічне розповсюдження типів лісу та їх зв'язки з кліматичним і ґрунтовим середовищем.

Важливішим завданням типології є вияснення причин, які різноманітять склад, структуру, продуктивність та життєстійкість лісів у просторі та часі.

Спираючись на чинники середовища і біоекологічні (лісівничі) властивості рослин, лісова типологія покликана пояснити причини різноманіття природних насаджень і систематизувати їх за суттєвими ознаками з урахуванням біоекологічної й географічної специфіки деревних порід. У той же час типологічна характеристика лісових масивів допомагає об'єктивно висвітлити сучасний стан лісів, забезпечити раціональне планування лісового господарства і ефективне його ведення.

У даний час номенклатурні списки типів лісу, їх опис, а також екологічна оцінка лісових ділянок дають лише загальну уяву про типологічну різноманітність лісів. Тому необхідно доповнювати загально-біологічні характеристики окремих типів лісу, зокрема щодо якісної і кількісної оцінки їх продуктивності, шукати шляхи їх підвищення. З цією метою пропонується провести спеціальний типологічний аналіз лісів, поєднаний з лісівничо-екологічною оцінкою лісових земель.

Типологічний аналіз має на меті господарсько-економічну оцінку типів лісу для обґрунтування вибору напрямку ведення господарства на основі визначення фактичної і потенційної (максимальної) продуктивності насаджень різного віку. Він виконується з урахуванням природних особливостей району, природоохоронного значення та фактичного стану насаджень. Для аналізу необхідне знання закономірностей природних змін корінних і похідних деревостанів.

Кінцевим завданням лісової типології є узагальнення знань про при­роду лісу з метою повного використання природного потенціалу лісових земель та обгрунтування засад організації і планування лісогосподарської діяльності.

1. Опис аналізованого типу лісу

Типоутворююча роль породи

Типоутворюючою породою типу лісу С₃- гдС є сосна звичайна Pinus sylvestris.

Т Г	А	В	C	D
	+	+	+
	+	+	+
	+	+
	+	+
	+	+	+
	+	+	+

Дерево висотою 30 – 40 м, має добре сформований прямий стовбур. Кора знизу стовбура груба червоно-бура, глибоко тріщинувата, у верхній частині і на гілках жовтувата. Крона молодих дерев конусовидна, гостровершинна, у старих куполоподібна або зонтична. Сосна звичайна росте майже по всій Європі та Азії. Деревина ядрова, цінна в народному господарстві.

Рис.1 Екологічна фігура сосни звичайної. Хвоя у пучках по 2 шт., 4-7 см завдовжки, 2 мм шириною. Розміщена на пагонах і гілках спірально. Квіти: чоловічі – видовжені жовті колоски, жіночі – червонуваті, дрібні шишечки. Цвіте в кінці квітня - на початку травня. Мегастробіли поодинокі або по 2-3 шт., яйце – конусоподібні, сіро-коричневі, матові, 3-7 см довжини, діаметром 2-3,5 см. Насінні луски на верхівці потовщені, утворюють ромбічний щиток. Насіння дозріває на другий – третій рік. Насіння дрібне, яйцеподібне, червонувато-сіре з крилаткою. Крилатка обіймає насіння вилкою. Маса 1000 шт. – 4-9 гр. Проросток з 4-7-ма часто з 6-ма сім’ядольними тригранними хвоїнками.

Сосна звичайна цінна лісова порода. У молодому віці швидкоростуча, доживає до 300-400 років. Світлолюбна, невибаглива до грунту, росте на різних грунтах; витримує суворий клімат степів з суховійними вітрами. Утворює багато кліматичних форм. Погано витримує забруднене повітря димом, промисловими газами. Розмножується насінням. Насіння має високу схожість (80-95%). Сосна звичайна виділяє багато фітонцидів. Її можна застосовувати для декоративних посадок у зелених зонах, у ландшафтних біогрупах з буком, дубом, тополею білою, липою, смерекою та іншими породами.

1.2Огляд типів лісу за участю головної породи у даному типі

лісорослинних умов

Основні типи лісу за участю сосни звичайної

Табл.1.1

Тип лісорос- линних умов	Типотвірна порода	Характерна кліматична домішка	Назва типу лісу	Склад корінного деревостану
А1	сосна	−	Сухий сосновий бір	10 Сз
А2	−	−	Свіжий сосновий бір	10 Сз
А3		Береза	Вологий сосновий бір	10 Сз + Б
А4	−		Сирий сосновий бір	10 Сз
А5	−		Мокрий сосновий бір	10 Сз
В1	−	Дуб	Сухий дубово-сосновий субір	10 Сз + Д
В2	−		Свіжий дубово-сосновий субір	10Сз + Д, Б
В3			Вологий дубово-сосновий субір	10 Сз + Д,Б
В4		Береза	Сирий березово-сосновий субір	10 Сз+Б
В5		_	Мокрий березово сосновий субір	10 Сз + Б
С1		Дуб	Сухий дубово-сосновий сугруд	10 Сз + Д, Б, Г
С2		Граб, дуб	Свіжий грабово-дубово-сосновий сугруд	8 Сз 2Д + Г
С3		Граб, дуб	Вологий грабово-дубово-сосновий суг руд	6 Сз 4Д + Г

1.3Діагностична характеристика типу лісу

1.3.1Опис основних рис даного типу лісу

Даний тип лісу є характерний для Малого Полісся. Орієнтований можливий склад коріного деревостану - 6Сз 4Дз + Гз. Сосна І^а, І боні­тету, дуб ІІ бонітету. У до­мішці постійні граб і дуб. У рідкому підліску: ліщина (Corylus), горобина звичайна (Sorbus aucuparia), черемха (Padus), крушина (Frangula).. Можливі наступні похідні типи деревостанів: чисті сосняки, дубняки, грабняки, вільшняки.

1.3.2.Характеристика можливого травостою у даному типі лісу

Живий грунтовий покрив представлений наступними видами трав'янистих рослин що найбільш характерні (рослини-індикатори):

1.Жовтець повзучий - Ranunculus repens L.

2.Осока лісова - Carex sylvatica Huds.

3.Конвалія звичайна - Convalaria majalis L.

4.Купина бага­токвіткова -.Poligonatum multiflorum L.

5.Чорниця - Vaccinium myrtillus L.

6.Безщитник жіночий -. Athyrium filix-femina(L.)Roth.

7.Квасе­ниця звичайна - Oxalis acetosella L.

8.Материнка звичайна - Origanum vulgare X.

Також зустрічаються і інші види рослин-індикаторів:

1.Щитник чоловічий - Dryopteris filix-mas (L.) Schott

2.Ожика лісова - Luzula sylvatica (Huds) Gaudin.

3.Зірочник ланцетовидний - Stellaria holostea L..

4.Веснівка дволиста - Majanthemum bifolium (L)F. W. Schmidt.

5.Одинарник європейський - Trientalis europaea L.

6.Ожина - Rubus ceasius L.

7.Анемона дібровна - Anemona nemorosa L.

1.3.3.Опис відповідного типові лісу ґрунту

Грунти: дерново-слабо-підзолисті сильно оглеєні на водно-льодовикових супіщаних відкладах. Профіль грунту: Hd 0-4 cм, Hed 4-10 cм, Hpe 10-20 cм, Pi 20-50 см, Pigl 50-100 см, Pgl 100-130 см, РГВ 130 см.

2.Типологічний аналіз на основі базових даних Табл.2.2

Група віку, Роки	Кількість ділянок, шт.	Загальна площа, га	Середній фактичний зіпас на 1 га, м^3	Фактичний запас на всій площі, тис м^3	Існуючий типологічний еталон	Потенційний запас на всій площі, тис. м^3	Ступінь використ. типологічного пот потенціалу, %
Склад деревостану	Приріст на 1 га, м^3	Повнота	Запас на 1 га, м^3
1-10				1,88	5С 3Д 2Г	2,1	0,8		1,88
11-20		298,9		18,5	5С 3Д 2Г	4,3	0,8		19,43	95,2
21- 30		295,4		38,89	5С 3Д 2Г	5,4	0,8		39,88	97,5
31-40		202,6		44,68	5С 3Д 2Г	6,4	0,8		45,59	98,0
41-50		204,9		53,65	5С 3Д 2Г	6,6	0,8		61,47	87,3
51-60		210,9		54,42	5С 3Д 2Г	6,8	0,8		79,09	68,8
61-70				137,72	5С 3Д 2Г	6,8	0,8		200,64	68,6
71-80				64,81	5С 3Д 2Г	6,4	0,8		104,16	62,2
81-90		154,4		48,06	6С 3Д 1Г	6,0	0,8		78,74	61,0
91-100		87,6		27,03	6С 3Д 1Г	5,5	0,8		45,99	58,8
101 i >		73,3		26,37	6С 4Д + Г	5,1	0,8		35,58	66,6
111 i >				15,2	6С 4Д + Г	4,8	0,8		22,0	69,1
Всього				531,21					738,45
Сер.			242,4			5,5				71,9

Середній вік насаджень типу лісу визначається як середньозважена величина.

Асер. = 51 рік.

Ступінь використання типологічного потенціалу визначаємо у відсотках, як відношення між фактичним і потенційним запасами по групах віку:

К = запас-фактичний/запас-потенційний ∙ 100%

З даних вищенаведеної таблиці видно що найбільший приріст у насадженнях спостерігається у віці жердняка(після 20-річного віку) і середньвікового насадження.Ступінь використання типологічного потенціалу у більшості типах лісу є достатнім,найбільший він у бучиннику віком 11-20 та 61-70 років.

3.Аналіз ефективності використання типологічного потенціалу

Табл.3.1

Лісівнича ефективність використання типу лісу заданими типологічного аналізу

Тип лісу	Площа всього типу лісу,га	Площа стиглих насаджень	Недобір деревини у віці рубки, тис. м^3	Недобір деревини з 1га у віці рубки, м^3/га	Максимально можливі втрати деревини в типі лісу, тис. м^3
Сз-гдС		355,3	207,24		738,45

Як бачимо з вищенаведеної таблиці,за даними типологічного аналізу,видно що фактичний запас є набагато меншим за потенційно можливий,внаслідок чого спостерігаються великі втрати деревини у м.куб, у віці рубки.Це пов'язано в першу чергу з неправильним підходом до ведення лісового господарства.Оскільки наміри людей не завжди співпадають з природним формуванням асоціацій деревних рослин, які забезпечують стабільність існування чи іншого виду, потрібно враховувати численні закономірності росту і розвитку деревних порід в умовах насаджень, природу лісостанів.Глибоке розуміння суті процесів, які забезпечують прискорення накопичення органічної маси, дозволяє успішно вирішувати питання підвищення продуктивності лісів, що є завжди найважливішою проблемою лісового господарства.

4.Висновки про сучасний стан насаджень аналізованого типу лісу.

На сьгодні, вологий грабово-дубово-сосновий сугруд (Сз-гдС) є одним з тих типів лісових насаджень,на які ведеться лісове господарство нашої країни. З вищенаведених таблиць видно, що стан даного типу лісу є досить задовільним, формуються високо-бонітетні насадження (I-II бонітетів). Ступінь використання типологічного потенціалу є добрим,але не достатньо високим. Переважають похідні деревостани,що пов'язано із змінами порід.

Зміни, що проходять за час життя 2-3 поколінь деревостану, зумовлені стихійними явищами або людиною. Такі зміни мають лісівниче значення. Якщо вікові зміни порід відбуваються внаслідок внутрішніх обставин у лісі (ендодинамічні зміни за В.М. Сукачовим), то короткочасні зміни проходять внаслідок дії зовнішніх факторів (екзодинамічні зміни).

Зміну порід спричинюють 5 груп факторів:

1) клімат - впливає на видовий склад; чим сприятливіший клімат, тим багатша флора;

2) ґрунт- на бідних ґрунтах конкуренція ослаблена, ростуть тільки оліготрофні види, наприклад сосна на пісках;

3) біологічні особливості - репродуктивна активність, відношення до екологічних факторів, адаптаційні здатності (стійкість до хвороб, несприятливих факторів), довговічність (довговічні породи більш стійкі);

4) біотичні фактори - розповсюдження насіння тваринами, шкідники і грибкові захворювання, зміна середовища тваринами та мікроорганізмами;

5) вплив людини, який на сучасному етапі має надзвичайно важливе значення і проявляється стихійно та свідомо. Негативний вплив антропогенного фактора - рубки, пожежі, позитивний - поліпшення складу господарсько цінних порід, створення лісокультур і т.д.

Зміни порід зумовлені також географією. Так, в Європі й Азії різні зміни порід відбуваються внаслідок наявності різних видів деревних рослин та низки інших факторів. Проте існують загальні закономірності: 1) тіньовитривалі породи витісняють світлолюбні; 2) час зміни прямо пропорційний швидкості росту і обернено пропорційний тривалості життя; 3) різкий зовнішній вплив приводить до зміни тіньовитривалих порід світлолюбними, яким властива більша швидкість ростових процесів, більша стійкість до умов середовища та підвищена репродуктивна здатність. Наприклад, при пожежах чи рубках в соснових лісах відбувається зміна сосни березою.

Зміна порід є явищем водночас і несприятливим, оскільки проходить заміна корінних деревостанів (характерних для даного регіону), зменшення запасу головної породи чи порід, на які ведеться господарство.

Список використаної літератури

1. Герушинский З.Ю. Определитель типов леса Украинских Карпат (практические рекомендации). - Львов: Облполиграфиздат, 1987.-164 с.

2. Герушинський З.Ю. Типологія лісів Українських Карпат: Навчальний посібник. - Львів: видавництво "Піраміда", 1996. - 208 с

3. Горшенин Н.М., Бутейко А.И. Определитель типов условий местопроизростания. - Львов: изд-во Львов, ун-та, 1962. - 232с.

4. Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии.-К.: Урожай, 1987. - 560 с.

5. Остапенко Б.Ф., Ткач В.П. Лісова типологія: Навч. посібник. / Харківський держ. аграр. ун-т.-Частина 2.-Харків, 2002.-204 с.

6. Остапенко Б.Ф., Федець 1.П., Пастернак В.П. Типологічна різноманітність лісів України. Зона широколистяних лісів. / Харківський держ. аграр. ун-т.-Харків, 1998.-127 с

7. Остапенко Б.Ф. Типологічна різноманітність лісів України. Лісостеп. -Харків: ХДАУ, 1997. - 128 с

8. Погребняк П.С. Общее лесоводство. - М.: Колос, 1968. - 440 с.

9. Свириденко В.Є.,Бабіч О.Г.,Киричок Л.С. Лісівництво. Підручник. /За ред. В.Є.Свириденка – К.:Арістей, 2005. – 544 с.

10.Погребняк П.С. Основы лесной типологии.- К.: Изд-во АН УССР, 1955.-456 с.

Дата добавления: 2015-10-21