Діагностична характеристика свіжої сосново-грабової судіброви

Широко розповсюджена в західній частині підзони широколистяних лісів (Українське Полісся), рідше – в правобережному Лісостепу. В лісовій зоні займає припідняті місцеположення або схили, в лісостепу – пониження.

Грунти – дернові, слабопідзолисті супіщані, піщані з суглинистими прошарками або близьким залаяганням суглинка.

Корінний тип деревостану трьохярусний. В першому ярусі – сосна – І^а і І^б бонітетів з домішкою берези і осики. Другий ярус утворений дубом, висота якого залежить від повноти сосни. Якщо сосновий намет не дуже зімкнутий, дуб має ІІ або ІІІ бонітет. Третій ярус утворений грабом, який в багатому (грудуватому) підтипі зливається з ярусом дуба, а в бідному (суборуватому) – з ярусом підліску. До граба бувають домішані клен гостролистий і рідше - липа.

Підлісок – із ліщини з домішкою бруслини бородавчатої, горобни, крушини, калини. Інколи зустрічаються в деревостані груша, яблуня, черешня.

Живий нагрунтовий покрив більш або менш густий – тим рідший, чим повніше намет деревостану. В первому ярусі покриву – орляк 80-100 см висоти з домішкою рокитника, гірської петрушки, дроку, війника лісового, в нижньому ярусі – суниця, брусниця, копитняку, грушанка та інші низькі та повзучі рослини. Крім перерахованих, постійними є чина весняна, конвалія, герань, купена лікарська, мудунка, буквиця, яглиця, підмареник весняний, вероніка дібровна, ожина волосиста. Моховий покрив відсутній або представлений подушками лісових зелених мохів: плеврозіума, гілокоміума, дікраніума хвилястого.

Похідні деревостани:

1) сосняки – звичайний тип, утворений:

а) після вибірки листяних в порядку догляду,

б) на закинутих орних землях.

2) сосняк з дубовим ярусом - утворюється при вирубці підліску і ярусу граба, коли їх поновленню перешкоджає випасання худоби.

3) грабові дубняки – звичайний похідний тип деревостану, утворюється після вибірки більш цінної сосни або на лісосіках суцільного рубання. Граб має половину висоти яруса дуба;

4) дубняки – після - суцільних рубань, порівняно рідко;

5) грабняки – утворюються після суцільних рубань.

6) осичники – звичайні після суцільного рубання насаджень, в складі яких була осика;

7) березняки – на закинутих орних землях, після пожеж, суцільного рубання, на задернілих ділянках.

Даний підтип лісу широко розповсюджений в західній частині підзони широколистяних лісів українського Полісся, рідше –західного лісостепу. В лісовій зоні займає підвищення або схили, в лісостепу - пониження. Рідше зустрічається в передгір'ї Вулканічних Карпат до 300м н.р.м. і в Придністров’ї.

В лісівничому відношені свіжа грабова судіброва подібна до свіжої липової судіброви. Їх відмінність полягає в більш м’якому кліматі, в грабовому ярусі замість липового. Граб являється більш сильним конкурентом для сосни і дуба, ніж липа, у зв’язку з чим збережено в складі заново створених насаджень головних порід потребує більшої боротьби з грабом.

Дата добавления: 2015-10-21