При однорідних членах речення

83. Прочитати речення, у кожному визначити однорідні члени речення та узагальнювальні слова при них. У якому з речень є узагальнювальне словосполучення? Яке місце в кожному з речень займає узагальнювальне слово (словосполучення) стосовно однорідних членів речення?

Особливе значення на Запорозькій Січі мали військові клейноди: прапори, бунчуки, булава. (З підруч.) Усе гармоніювало в одязі й фізичній красі козаків: і чуби, і вуса, і шовкові пояси з позолоченими китицями, і смушеві шапки з червоними довгими шликами. (За Р.Іваничуком.) На ньому була проста одежа: широкі сині штани, біла сорочка й чорна смушева шапка. (І. Нечуй-Левицький.) Ні робота, ні смерть, ні життя, ні весілля – нічого на світі не обходиться без хліба. (О.Сизоненко.) Дівоче вбрання і козацька люлька, топірець гуцула і спинка саней, бабусина скриня і мисник на стіні, вишитий рушник і звичайний віконний наличник – будь-яка ужиткова річ під рукою невідомого художника чи художниці ставала витвором мистецтва. (О.Гончар.)

При однорідних членах речення може бути узагальнювальне слово, що об’єднує в одну групу предмети, ознаки, дії, названі цими однорідними членами. Зазвичай узагальнювальне слово виражає широке, родове поняття, а однорідні члени, яких воно стосується, - видові поняття. Найчастіше у ролі узагальнювальних вживаються означальні та заперечні займенники все, всі, кожен, всякий, ніхто, ніщо, нічого: Все минає: горе, відчай. (П.Перебийніс.) В лісі не було нічого: ані грибів, ані ягід, ані черешень. (Ю.Яновський.) Темна темнота ночі, глухі та безлюдні вулиці - ніщо не забороняло розпускати свої думки. (Панас Мирний.), а також прислівники місця і часу усюди, завжди, скрізь, кругом, нічого, ніде, завжди, ніколи: Треба його [народ] бачити всюди: серед села, серед поля, у його праці тяжкій, забавках веселих, у його стосунках між собою, в його сім’ї, у його радощах-горі... (Панас Мирний.) Скрізь червоно: і на небі, і на згір’ях, і на воді. (Марко Вовчок.) У ролі узагальнювальних слів можуть виступати іменники: Аж у двір з картузиками в руках поспішають наші хлопчики: Сергійко, Іванко й Петрусь. (М.Стельмах.), прикметники: Слова в собі всі різні:тривожні й тихі, радісні й сумні. (М.Ткач.), займенники: Кругом по полю блищать, мов квіточки, усякі іскорки: і жовті, і сині, і зелені. (Панас Мирний.) дієслова: Помордувався, помарудився дідусь біля машини, і вона ожила: запчихала, загула, затремтіла і поїхала. (М.Стельмах.), прислівники: Талановитість людини виявляється навіть зовні: у ході, в жестах, в інтонації голосу, у виразі обличчя. (П.Загребельний.) Узагальнюваним може бути як слово, так і словосполучення: Дід прийняв до себе двоє сиріт: дівчину Олесю та хлопця-стрибунця Михайлика. (Б.Грінченко.) Наплакавшись, Галя заснула,як мала дитина: тихо, спокійно. (Б.Грінченко.) В Україні протягом останнього тисячоліття існувало кілька різновидів християнства: православ’я, греко-католицтво (уніатство), римо-католицтво та різні секти протестантів. (Г.Лозко.) Узагальнювальним може бути і сполучення слів (однорідні члени речення): Під полом лежали усякі трави і коріння: м’ята, любисток, терлич, папороть, собаче мило, дурман, усякі реп’яхи, куряча сліпота. (Г.Квітка-Основ’яненко.) З узагальнювальним словом, вираженим відмінюваною частиною мови, однорідні члени речення обов’язково узгоджуються у відмінку: На ньому була проста одежа (Н.в): широкі сині штани, біла сорочка і чорна смушева шапка. (І.Нечуй-Левицький.) Сьогодні баба Галька в своєму незмінному вбранні (М.в) - рясній зеленій із жовтими горошинами спідниці, байковій кофтині з короткими рукавами й синтетичним сірим бриликом на голові. (А.Шевченко.) Узагальнювальне слово є тим самим членом речення, що й об’єднані ним в одну групу однорідні члени: Має Україна дуже різних дітей: і Лесю Українку, і Кармелюка, і яничар, і характерників. (П.Гірник.) Хома чує голоси скрізь: з правого боку, ззаду і зліва. (М.Коцюбинський.) Узагальнювальні слова (словосполучення) можуть стояти перед однорідними членами речення: І потекли будні вчительського життя: уроки, перерви, опитування, зошити... (Ю.Мушкетик.) і після них: Рідні місця, знайомі хатки, садки, доріжки – все те миготить у очах, у голові думки будить, у серці одраду. (Панас Мирний.) Радісне й смутне – все поспліталося. (С.Васильченко.) З певною стилістичною метою узагальнювальне слово може відриватися від однорідних членів та виноситись на початок речення: І все було палким в годину творчу: і небо, і земля, і камінь, і різець, і серце майстра. (Леся Українка.) Усе-все в цьому році зародило: і картопля, і хліб святий. (М.Стельмах.)

@ 83. Переписати речення, підкреслити однорідні члени речення, узагальнювальне слово при них виділити рамкою. Визначити, якими членами речення є однорідні члени та узагальнювальне слово в кожному з речень. З’ясувати, якими частинами мови виражені узагальнювальні слова. У якому з речень у ролі узагальнювального слова вжито субстантинований прикметник (прикметник, що перейшов у іменник)?

Зразок. Великий шлях несе різного народу: і доброго, і лихого. (І.Нечуй-Левицький.)

Коло куті на лаві – діти: хлопчик та дівчинка. (С.Васильченко.) Давнє не призабуто: волі духмяна рута, лугоберега Каяла, крутоберегий Славута. (М.Самійленко.) Тобі, звичайно, доводилося бувати в православному храмі, милуватись оздобленням його інтер’єру: іконами, фресками, різьбленим з дерева й золоченим іконостасом. (Н.Крутенко.) Отак мінялися його думки: то веселили одрадою, то пекли вогнем туги. (Панас Мирний.) Я бачив, як вітер берізку зломив: коріння порушив, гілля покрутив. (В.Александров.) У мрії все рівне: й сьогодні, й минуле, і щастя, і вічність, і мить. (В.Сосюра.) Ніколи не було так, щоб її [дівчини] коси та не пахли чим-небудь: ромашкою, материнкою, любистком, полином, кропом, огірчаним гудинням, яблуневим цвітом, колоссям житнім чи пшеничним, молоком, медом. (Є.Гуцало.) Щороку відкриття полювання буває двічі: першого серпня і першого листопада. (Остап Вишня.) На річці, в лісі, на полі – усюди німо, тихо. (Павло Тичина.)

  Після узагальнювального слова (словосполучення) перед однорідними членами речення ставиться двокрапка: У чоловіка друзі: батько, мати та вірна жінка. (Нар.творч.) Хай буде наша трійця свята: праця, любов і знання. (Д.Загул.) І хороший[Максим Гримач] був: повновидий, чорнобривий, чорновусий. ( Марко Вовчок.) Якщо після узагальнювального слова стоять слова як-от, а саме, наприклад, перед ними ставиться кома, а після них – двокрапка: З фольклору вийшли всі епоси, як-от: „Іліада” й „Одіссея”, наше „Слово о полку Ігоревім”, “Нібелунги” і „Загибель богів”. (О.Сизоненко.) Україна має всі різновиди сучасного транспорту загального користування, а саме: залізничний, повітряний, автомобільний, морський, річковий, трубопровідний, а також метрополітен. (З довідн.) Замість двокрапки після узагальнювального слова (словосполучення) досить часто ставиться тире: Сьогодні усе для тебе - озера, гаї, степи. (В.Симоненко.) У кутку над полом на жердці висить одежа - свитки, юпки, спідниці. (Панас Мирний.) Полова буває у всякому ділі – і в сільському господарстві, і в літературі... (М.Стельмах.)

Дата добавления: 2015-10-16