Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Соціальна організація: сутність, структура і типологія. Управління організаціями. Бюрократіями.

Читайте также:
  1. III. Структура Клуба
  2. III.Фазы и структура в металлических сплавах
  3. Supply Chain Cockpit (Центр управління логістичними ланцюжками).
  4. Агрегативные системы. Структура, взаимодействие элементов.
  5. Административная структура.
  6. Антиконкурентні дії органів влади, місцевого самоврядування, адміністративно - господарського управління і контролю
  7. Билет 29. Сознание как философская категория. Структура сознания. Индивидуальное и общественное сознание.

Соціальну організацію можна визначити як цілісну функціонально-цільову систему, яка має притаманну їй соціальну структуру, свої функції і ієрархізовану взаємодію між ін-дивідами, групами та структурними підрозділами, створену для задоволення суспільних потреб індивідів та всього суспільства. По суті соціальна організація — це система свідомої координації цілей діяльності людей.

До обов’язкових ознак організації належать також наявність ресурсів і певний спосіб їх захисту, система офіційно затверджених норм поведінки і форм контролю за їх додер-жанням, наявність винагород або покарань за участь (або неучасть) у справах організації.

Типологія організацій, як і будь-якого іншого соціального явища, складна і різноманітна. За рядом критеріїв можна провести таку класифікацію (типологію) організацій:

за функціонально-цільовою природою виділяють організації адміністративні (підприємства, установи) та спілчанські (політичні, професійні, аматорські). У свою чергу підприємства й установи можуть бути економічні, соціальні, духовні тощо;

за формами власності — державні, приватні, муніципальні та змішані;

стосовно прибутку — прибуткові й неприбуткові; комерційні й некомерційні;

за потенціалом, можливостями й необхідністю для суспільства — перспективні й неперспективні;

за тривалістю існування — традиційні й нові;

за розміром — малі, середні, великі;

за характером соціальності — просоціальні та асоціальні (або позитивні та негативні);

за ступенем формалізації — формальні й неформальні.

Зрозуміло, що це неповна і неуніверсальна класифікація.

Можна виділити типи за критеріями організаційного досвіду, рівнем культури, інтегрованістю в суспільство або в ринок, за іміджем, за партнерськими стосунками, за конфліктними взаємодіями тощо.Управління організацією — це безперервний процес впливу на продуктивність працівника, групи або організації в цілому з метою досягнення найкращих результатів з позиції поставленої мети. "Управляти - означає вести організацію до її мети витягуючи максимальні можливості зі всіх наявних в її розпорядженні ресурсів".

Процес управління передбачає узгоджені дії, які і забезпечують, зрештою, здійснення загальної мети або набору цілей, що стоять перед організацією. Для координації дій має бути спеціальний орган, що реалізує функцію управління. Тому в будь-якій організації виділяються керуючу та керовану частини.

Бюрократія (буквально — панування канцелярії, від франц.(французький) bureau — бюро, канцелярія і греч.(грецький) krátos — сила, влада, панування), специфічна форма соціальних організацій в суспільстві (політичних, економічних, ідеологічних і ін.), істота якої полягає, по-перше, у відриві центрів виконавчої влади від волі і вирішень більшості членів цієї організації, по-друге, у верховенстві форми над вмістом діяльності цієї організації, по-третє, в підпорядкуванні правив і завдань функціонування організації цілям її збереження і зміцнення. Б. властива суспільству, побудованому на соціальній нерівності і експлуатації, коли влада зосереджується в руках тієї або іншої вузької правлячої групи. Корінною ознакою Б. є існування і зростання шаруючи бюрократів — привілейованої і відірваної від народу чиновницько-адміністративної касти.

Оскільки ефективність бюрократії неможливо виміряти економічними критеріями то єдиним критерієм її оцінки є якість виконання законів та інших правових норм. Звідси для бюрократії характерне перебільшення значення формальних процедур, скрупульозне виконання інструкцій. Неминучим наслідком цього є відокремлення бюрократичного управління від потреб його об'єктів, помилки у керівництві та його неефективність при вирішенні проблем, які вимагають нетрадиційних підходів та засобів.

Ознаки бюрократії властиві будь-якому виду соціального управління. У суспільстві з недемократичним політичним режимом представники бюрократії - чиновники здатні ставати панівною групою. Характер такого політичного режиму сприяє утвердженню безконтрольного і необмеженого панування чиновництва.

 


Дата добавления: 2015-10-16; просмотров: 650 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Становлення соц.як самост.науки.Соціолог.проект О.Конт | Позитивізм і натуралізм в соц. Органіцизм і еволюціонізм Г.Спенсера | Розуміюча соц.”М.Вебера | Зародження і розвиток соціального знання в Україні від княжої доби до початку 19 ст. | Соц.дії,зв’язки і взаєм.як основа сусп.життя | Глобалізація як соц.феномен:сутність,етапи,характерні ознаки | Соціальні спільноти, їх тпологія і характерні риси. | Малі соціальні групи їх типологія. Референтна група. | Поняття, структура і функції культури. | Основні соціологічні концепції особистості, їх характеристика. |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Інституціалізація. Соціальні інститути.| Соціальна структура суспільства, її осовні елементи та види

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.005 сек.)