Сцена третя

Музиканти співають, а слуги несуть одяг Сехисмундо, який виходить і, здивований, зупиняється

Сехисмундо

О мій світе, що я бачу!

О мій світе, що я чую!

Я дивуюсь і німую,

Вірю й ні в свою удачу.

Я в палатах незрівнянних?

Як же я сюди потрапив?

Я в парчі серед єдвабів,

Поміж слуг розкішно вбраних?

Я прокинувся зі сну

В гарнім ложі, недолугий?

І мене вбирають слуги

В пишну одіж і ясну?

Не кажіть, що сон - омана:

Я збудився, день сія, -

Чи не Сехисмундо я?

Чом така до мене шана?

Як це сталося мені

Із уявою моєю,

Поки спав я, що себе я

Тут побачив не вві сні?

Долі все ж не обманути,

Хто б тут міг мене повчать?

Їм дозволю слугувать,

І хай буде те, що буде.

1-й слуга

Глянь, яким він став сумним.

2-й слуга

Хто б не мучивсь, аби сталось

З ним таке, що й не гадалось?

Кларін

Я.

2-й слуга

Поговори-но з ним.

1-й слуга (до Сехисмундо)

Може, заспівати?

Сехисмундо

Ні,

Я не хочу, не співай.

2-й слуга

Я б розважив, бо відчай

Охопив тебе.

Сехисмундо

Мені

Цих розваг, цього жалю

Не потрібно; я чудову

Тільки музику військову

Серцем слухати люблю.

Клотальдо

Ваша світлосте, ви єсть

Наш сеньйор, поцілувати

Дайте руку й цим віддати

Мені першому вам честь.

Сехисмундо (убік)

Це Клотальдо. Але чом

Той, хто у тюрмі лютує,

Чемно так мене шанує?

Що тут сталося притьмом?

Клотальдо

Ти збентежений усім,

Що дає новий твій сан,

І боїшся ти оман,

Битий сумнівом гірким;

Але хочу я, негідний,

Всі турботи з тебе знять,

Бо, сеньйоре, мусиш знать,

Що ти польський принц наслідний.

Ти страждав тому в неволі

І в темниці був закутий,

Схований, щоб відвернути

Зло й немилосердя долі,

Що імперії великій

Тьму трагедій нарекла,

Коли б лавр тобі згола

Увінчав чоло владики.

Але з вірою, що ти

Збореш лиховісні зорі,

Бо шляхетний муж і в горі

Здатний їх перемогти, -

Ми тебе в палац вернули

З вежі, де провів ти рóки,

Коли в сон ти впав глибокий

І до всього був нечулий.

Батько твій, а мій сеньйор

Йде до тебе, щоб ти взнав

Те, чого я не сказав.

Сехисмундо

Злодій, зрадник, людомор,

Що я зможу ще почуть,

Як уже дізнавсь, хто я,

Щоб явити з цього дня

Свою владу і могуть?

Чом вітчизну так лукаво

Зрадив і мене в тюрмі ти

Взявся мучити й морити,

Відібравши в мене право

На державу?

Клотальдо

Я не встою!

Сехисмундо

Ти зламав закон живцем,

Був лестивий з королем

І жорстокий був зі мною;

Тож закон, і я, й король

Тебе судим, і тепер ти

Від руки моєї вмерти

Мусиш тут.

2-й слуга

Сеньйоре, зволь…

Сехисмундо

Хай ніхто не заважає,

Не благайте, бо все ’дно

Вас я викину в вікно,

Якщо хтось того бажає.

2-й слуга

Утікай, Клотальдо.

Клотальдо

Ти

Загордився і не знаєш,

Що вві сні перебуваєш.

(Виходить)

2-й слуга

Зваж на все…

Сехисмундо

Ну, годі, йди!

2-й слуга

Короля шануй ім’я.

Сехисмундо

Шанувати слід закон

Справедливий, а не трон,

І наслідний принц тут я.

2-й слуга

Права він не мав питать,

Чи це добре чи погане.

Сехисмундо

Ти не гідний, грубіяне,

Щоб зі мною розмовлять.

Кларін

Принц не стерпів зла і лжі, -

Зле зробив ти і сказав.

2-й слуга

Хто тобі це право дав?

Кларін

Сам його я взяв.

Сехисмундо

Скажи,

Хто ти?

Кларін

Шалапут, гульвіса,

Я повсюди пхаю носа,

Адже я отой проноза,

Знаний скрізь і хитрий з біса.

Сехисмундо

Тільки ти цієї миті

Мене втішив.

Кларін

Пане мій,

Я - утішник мандрівний

Сехисмундо всіх на світі.

Дата добавления: 2015-10-16